Оподаткування вартості візиток для працівника: чи застосовувати «натуркоефіцієнт»?
Підприємство замовило візитки для директора та сплатило ПДФО й військовий збір (далі – ВЗ) з їх вартості (як із додаткового блага). Однак у формі № 1ДФ суму доходу показано без збільшення на «натуральний» коефіцієнт. Для чого застосовується цей коефіцієнт? Які наслідки матиме той факт, що ПДФО та ВЗ сплачено лише з вартості візиток?
Якщо не зважати на полеміку з цього питання та пристати на позицію податківців, згідно з якою вартість візиток є додатковим благом, то їх вартість слід оподатковувати із застосуванням «натурального» коефіцієнта. Пояснимо чому.
З погляду податківців (з чим погоджується і підприємство), у працівника виникає оподатковуваний дохід у вигляді вартості візиток. Адже нормою пп. «е» пп. 164.2.17 Податкового кодексу (далі – ПК) установлено, що до оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПК) у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 ПК.
У свою чергу, п. 164.5 ПК передбачає, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких установлено згідно з ПК, помножена на так званий «натуральний» коефіцієнт.
Суть застосування коефіцієнта полягає в такому. Будь-який дохід платника податку підлягає обкладенню ПДФО. Виплата доходу без утримання податку є порушенням. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, застосовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПК (пп. 168.1.1 ПК).
Отже, якщо платникові надається дохід у грошовій формі, наприклад нарахована зарплата, то отримати її на руки він може лише за мінусом податку, що має бути утриманий під час виплати зарплати. Якщо ж дохід надається в натуральній формі, то можливості утримати податок немає. І виходить, що платник податку, отримавши якусь річ, вартість послуги тощо, отримує нібито вже «чистий» дохід. А шляхом застосування «натурального» коефіцієнта такий дохід робиться «брудним», тобто таким, що включає суму податку.
Наприклад*, якщо вартість друкування 100 шт. візиток – 100 грн., а підприємство захоче дати працівникові кошти на оплату їх вартості, то працівник мав би отримати «на руки» 82 грн. (за мінусом податку) і зміг би надрукувати вже не 100, а 82 візитки. Якщо ж конче потрібно саме 100 шт візиток, то слід виділити на цю мету 121,95 грн. У момент виплати буде утримано 21,95 грн. податку, і працівник отримає 100 грн.
Нескладно порахувати, що підприємство в нашій ситуації, оплативши вартість друкування візиток у сумі 100 грн., сплатило (судячи із тексту запитання) лише 18 грн. податку, а не 21,95 грн. Тож податківці в такому разі захочуть застосувати норми п. 127.1 ПК, згідно з яким ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
На думку автора, у цій ситуації простіше «відбитися» від додаткового блага, ніж на рівному місці сплачувати штраф. Тож варто звернути увагу на пп. «а» пп. 164.2.17 ПК, яким передбачено, що до додаткового блага включаються доходи у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.
__________________________________
Коментарі до матеріалу