Матеріали, отримані від розбирання старої будови: облік у підрядника

Із цієї статті ви дізнаєтеся: про особливості обліку і документального оформлення підрядником поворотних матеріалів, отриманих від розбирання старої будови, що належить замовникові будівництва.

Що можна зробити на практиці: правильно врахувати при розрахунках із замовником вартість поворотних матеріалів, а також витрати на їх доведення до стану, придатного для повторного використання.

Що залишається після зносу будівлі

У деяких випадках на майданчику, призначеному для будівництва нової будівлі, може розташовуватися стара будова, що належить замовникові. Тоді, перш ніж починати зводити новий об'єкт, доведеться знести старий. Роботи з демонтажу об'єкта, як правило, виконуються підрядником. Проте вони можуть бути проведені і третьою особою або навіть самим замовником.

У результаті зносу старого об'єкта з'являються якісь поворотні ресурси. Іншими словами, товарно-матеріальні цінності (далі – ТМЦ), які ще можна використовувати в господарській діяльності. А саме:

• поворотні матеріали – матеріали, придатні для повторного використання (будівельні матеріали, вироби і конструкції, що були у використанні);
• вторинні ресурси – утилізовані відходи (цегляний або бетонний лом, асфальтобетонний або цегляний щебінь, металобрухт тощо).

Крім того, при ліквідації старої будови не уникнути появи на ділянці будівельного сміття.

Усі ТМЦ, отримані при розбиранні об'єкта, є власністю замовника (власника будівлі). Тільки він має право розпоряджатися такими ресурсами. Звичайно, більшою мірою замовника цікавитимуть поворотні матеріали. Частину таких ТМЦ, наприклад, можна продати, а частину – пустити на будівництво нового об'єкта.

У меншій мірі йому цікаві вторинні ресурси. Хоча, наприклад, від металобрухту замовник навряд чи відмовиться.

Будівельне сміття ніякої цінності не становить. Тому в обліку воно як актив не розглядається. Проте витрат, пов'язаних із його транспортуванням або утилізацією, замовникові будівництва не уникнути.

У будівельному контракті замовник, як правило, застерігає, що саме підрядник повинен робити з отриманими при розбиранні старої будівлі поворотними ресурсами і який обсяг таких ТМЦ. Припустимо, будова зовсім стара і замовникові нічого звідти не потрібно. Тоді в договорі підряду обсяг поворотних ресурсів не встановлюється. Тому підрядник може використовувати отримане від зносу «розвалища» за власним розсудом.

Звичайно, у замовника і підрядника виникають питання щодо обліку і документального оформлення таких «б/у» ТМЦ. Розглянемо далі.

Нормативна будівельна база

Основним документом, на підставі якого визначається ціна будівельного продукту, є Правила визначення вартості будівництва. Раніше такі загальні правила, затверджені наказом Держбуду від 27.08.2000 р. № 174, містилися в ДБН Д.1.1-1-2000.

З 1 січня 2014 року набули чинності правила, установлені національним стандартом ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затвердженим наказом Мінрегіонбуду від 05.07.13 р. № 293 (далі – ДСТУ-1).

Звичайно, безпосереднього відношення до податково-бухгалтерського обліку цей стандарт не має, але він допомагає краще зрозуміти суть операцій. Причому цей документ корисний для будь-якого учасника будівництва. Адже у багатьох випадках саме завдяки ДСТУ-1 можна розібратися, з якого роду витратами має справу замовник або підрядник, як визначити величину таких витрат і як їх розмір впливає на остаточні розрахунки між сторонами.

Зазначимо, що обов'язково застосовувати ДСТУ (а раніше – ДБН) тільки при визначенні вартості будівельних об'єктів, які споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних або комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під гарантії держави (п. 1.2 ДСТУ-1). У разі фінансування з інших джерел застосування названих правил носить рекомендаційний характер.

Корисною для учасників будівництва може виявитися й Інструкція з повторного використанню виробів, обладнання і матеріалів у житлово-комунальному господарстві ВСН 39-83 (далі – Інструкція ВСН 39-83). Ця Інструкція затверджена ще наказом Держгромадбуду 26.12.83 р. № 414 за погодженням із Держбудом СРСР, але, як і раніше, числиться у складі чинних будівельних документів (див. наприклад, Інформаційно-довідкову систему «Будстандарт» – budstandart.com). Звичайно, керуватися таким стародавнім документом у повному обсязі не можна. Проте знайомство з розділом «Облік і зберігання виробів, обладнання і матеріалів» може бути корисним для всіх учасників будівництва і не тільки у сфері ЖКГ.

Поворотні матеріали = Поворотні суми

У ДСТУ-1 розглядаються особливості обліку поворотних матеріалів на двох етапах:

• складання інвесторської кошторисної документації;
• формування договірних цін і взаєморозрахунків за виконані роботи. Вартість придатних для повторного застосування поворотних ресурсів, в ДСТУ-1 іменується поворотними сумами.

При цьому на першому етапі замовник розраховує поворотні суми для того, щоб визначити: наскільки вартість усіх поворотних ТМЦ може здешевити будівництво. На другому етапі – для того, щоб виключити з розрахунку з підрядником вартість поворотних ТМЦ, використаних на цьому ж будівництві.

Поворотні суми в інвесторській документації

У тих випадках, коли відповідно до проекту здійснюється розбирання конструкцій (металевих, залізобетонних тощо), знос будівель і споруд, можна отримати конструкції, вироби і матеріали, придатні для повторного застосування. Такі матеріальні ресурси необхідно враховувати. Їх вартість наводиться довідково у вигляді поворотних сум за підсумком локальних кошторисів на розбирання будівель і споруд та інші роботи (пп. 5.4.16 ДСТУ-1).

Поворотні суми зазначаються в окремому рядку з відповідним найменуванням і визначаються на підставі номенклатури і кількості конструкцій, матеріалів і виробів, придатних для подальшого використання. При цьому вартість поворотних ТМЦ відображається за поточними цінами із застосуванням коефіцієнта зносу 0,5. А якщо якісь ТМЦ ще можна продати, тоді за ціною можливої реалізації (пп. 5.4.16 ДСТУ-1).

Таким чином, якщо замовник передбачає отримати в результаті зносу будівель і споруд поворотні ТМЦ, придатні для повторного використання, він повинен заявити про них в інвесторській документації, у спеціальному довідковому рядку. При цьому не важливо, де можуть бути використані такі поворотні ТМЦ: на цьому ж будівництві чи на іншому, за первинним чи іншим призначенням. Чи вони взагалі можуть бути реалізовані, наприклад, у вигляді металобрухту. Головне, що їх вартість здешевлює вартість будівництва.

Зазначимо, що крім локальних кошторисів вартість таких матеріалів повинна бути вказана у відповідному рядку за підсумками зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва (пп. 5.8.18 ДСТУ-1).

У випадку якщо ТМЦ, отримані від розбирання будівлі, неможливо реалізувати або використати інакше (і це підтверджено документально), то в рядку «Поворотні суми» нічого не зазначається.

Поворотні суми при розрахунках між сторонами

Поворотні суми беруть участь при проведенні розрахунків між замовником і підрядником, якщо ТМЦ, отримані від розбирання конструкцій і зносу будівель і споруд, використані при подальшому будівництві на цьому ж будівництві (пп. 6.4.8 ДСТУ-1). Цей же нюанс пояснюється в листі Мінрегіонбуду від 11.07.10 р. № 2/12-21/10359.

Припустимо, стара цеглина використовуватиметься на цьому ж будівництві для зведення стін замість нової цеглини. У кошторисному розрахунку вартості будівництва вартість такого матеріалу буде включена замовником до обсягу виконаних робіт. Але при визначенні суми, що належить до сплати підрядникові, вартість старої цеглини відніматиметься.

І це зрозуміло: підрядник не має ніякого відношення до належних замовникові поворотних ТМЦ. А значить, вартість таких ТМЦ не включається до обсягів реалізації підрядника. В акті примірної форми № КБ-2в (додаток Т до ДСТУ-1) поворотні суми будуть показані з мінусом. Подібна схема розрахунків застосовується при будівництві з матеріалу замовника.

Облік та оцінка поворотних матеріалів

Можливі два варіанти застосування поворотних матеріалів. Вони викладені в листі Мінрегіонбуду від 11.07.10 р. № 2/12-21/10359.

Варіант 1. Поворотні ТМЦ використовуються на цьому ж будівництві

У такому разі складається тристоронній акт за участю замовника, проектувальника, підрядника. В акті шляхом експертної оцінки:

• визначається номенклатура поворотних ТМЦ, їх кількість, технічні або якісні характеристики;
• обґрунтовуються ціни, що враховують усі зазначені в акті характеристики цих ТМЦ.

Після цього приймається рішення про можливість подальшого використання поворотних ТМЦ – за первинним або за іншим призначенням.

Припустимо, за домовленістю сторін підрядник доводить отримані від розбирання ТМЦ до придатного для використання стану та/або організовує їх транспортування до місця тимчасового складування. Тоді вартість цих робіт підрядника враховується у вартості будівельних робіт (пп. 6.4.8 ДСТУ-1).

Демонтовані конструкції і матеріали від розбирання є власністю замовника. А порядок їх передачі підрядникові для повторного застосування на об'єкті аналогічний порядку передачі нових матеріальних ресурсів, які придбаваються замовником і передаються підрядникові. Оформляється така передача Актом передачі матеріалів постачання замовника. Тобто облік і документальне оформлення операцій із поворотними ТМЦ у цьому випадку відповідають так званій давальницькій схемі будівельного обліку (докладніше див. «БАЛАНС», 2013, № 29, с. 11).

Зазначимо, що при цьому:

• поворотні ТМЦ повинні враховуватися на балансі замовника;
• підрядник, приймаючи такі матеріали, відображає їх на забалансовому рахунку (на субрахунку 022 «Матеріали, прийняті для переробки»);
• у міру виконання будівельно-монтажних робіт (далі – БМР) підрядник інформує замовника про використання поворотних ТМЦ і списує їх із забалансового рахунка;
• підрядник виставляє до оплати замовникові вартість виконаних робіт без урахування вартості використаних поворотних ТМЦ.

Варіант 2. Поворотні ТМЦ не використовуються на цьому ж будівництві

У цьому випадку номенклатура, кількість і ринкова вартість матеріальних ресурсів від розбирання визначається методом експертної оцінки комісією у складі спеціалістів замовника. Після цього ТМЦ можуть бути реалізовані. При цьому як покупець таких матеріальних ресурсів може виступити і підрядник.

Якщо підрядник вирішив придбати поворотні ТМЦ, така операція проводиться у звичайному порядку: з оформленням акта приймання-передачі (накладної) і податкової накладної.

Зазначимо, що сторони можуть передбачити в договорі підряду зобов'язання підрядника виконати певну роботу, пов'язану з поворотними ТМЦ. Наприклад, підрядникові пропонується очистити цеглу від розчину, що засох, виконати різання демонтованих металевих форм на дрібніші елементи, їх навантаження на автотранспорт і транспортування до пункту приймання металобрухту. Така робота оплачується підрядникові за узгодженою сторонами ціною за окремим рахунком, без включення до договірної ціни на будівництво об'єкта.

Ця ж робота може бути виконана й іншим суб'єктом господарювання.

Таким чином, саме на замовнику, як власнику поворотних ТМЦ, лежать турботи про виявлення їх кількості, асортименту, технічного стану, якості, а також про документальне оформлення таких ТМЦ. Завдання підрядника полягає в тому, щоб зберегти поворотні ТМЦ із моменту передачі йому об'єкта замовником і до завершення їх повторного використання у будівельному виробництві або повернення замовникові (п. 3.3 Інструкції ВСН 39-83).

Розглянемо облікові особливості, пов'язані з поворотними ТМЦ, у підрядника на практичному прикладі.

Приклад

Замовник об'єкта будівництва – бюджетна організація. За умовами контракту підрядник повинен розібрати стару будівлю, а отриману від розбирання цеглу очистити (привести в порядок) і передати замовникові. У таблиці показано, як підрядникові треба враховувати отриману від розбирання будівлі цеглу, якщо вони будуть:

• варіант 1 – використані на цьому ж будівництві;
• варіант 2 – передані підрядникові в рахунок часткової оплати виконаних будівельних робіт.

(грн.)

ВИСНОВКИ

1. Підрядник, що виконує роботи з будівництва будівлі або споруди, може мати справу з поворотними ТМЦ, які виникли в результаті зносу старого об'єкта.

2. Щоб розібратися в особливостях обліку таких ТМЦ, йому слід звернутися до ДСТУ-1. Цей документ допоможе зрозуміти, з якого роду витратами має справу будівельна організація, як визначити величину таких витрат і як їх розмір впливає на остаточний розрахунок за договором підряду.

3. Облік поворотних ТМЦ у підрядника залежить від напряму їх подальшого використання. Це вирішує замовник – як власник знесеного об'єкта. На замовнику також лежать турботи про документальне оформлення, йому треба встановити кількість поворотних ТМЦ, їх асортимент, технічний стан, якість. В одних випадках такі ТМЦ можуть бути використані на цьому ж будівництві, в інших – реалізовані на сторону (у т. ч. і підрядникові).