Квартальна фінзвітність: правила подання та складання

Відкриваємо сезон звітності 2018. I квартал

З 1 січня 2018 року набула чинності нова редакція Закону № 996. Зміни торкнулися й подання фінансової звітності. У консультації розповімо про основні правила подання фінзвітності, складеної згідно з НП(С)БО за підсумками I кварталу звітного року.

Склад і форми фінзвітності

Звітним періодом для складання фінзвітності є календарний рік. Крім того, як і раніше, передбачене подання проміжної (квартальної) фінзвітності за результатами I кварталу, першого півріччя та дев'яти місяців.

Назвемо нововведення-2018:

• підприємство може встановити іншу періодичність складання фінзвітності, закріпивши таке рішення в наказі про облікову політику (ч. 1 ст. 13 Закону № 996). Зауважимо, що вносити дане положення до облікової політики необов'язково, якщо підприємство планує складати тільки річну та проміжну (квартальну) фінзвітність;
• на вимогу користувачів показники фінзвітності можуть бути перераховані в інвалюту (ст. 5 Закону № 996). Уважаємо, що якщо підприємство буде робити таке перерахування на регулярній основі, то це слід зафіксувати в обліковій політиці, указавши, для яких користувачів та в якій інвалюті буде складатися фінзвітність.

Покажемо в табл 1, хто, куди та у які строки повинен подавати проміжну фінзвітність.

Таблиця 1.
Порядок подання проміжної фінзвітності за 2018 рік

Як визначити категорію юрособи

З 01.01.18 р. критерії поділу підприємств на мікро-, малі, середні та великі для цілей застосування Закону № 996 установлено п. 2 ст. 2 цього Закону (див. табл. 2). Однак у Порядку № 419, який визначає механізм подання фінзвітності, при згадуванні категорій підприємств робиться посилання на норми ГК. Уважаємо, що при поданні фінзвітності за звітні періоди 2018 року потрібно орієнтуватися саме на норми Закону № 996. Тим більше що згідно з п. 4 розд. II Закону № 2164 протягом 6 місяців норми ГК у частині категорій підприємств (ч. 3 ст. 55) повинні бути приведені у відповідність із нормами Закону № 996.

Величина критеріїв на поточний рік береться за даними фінзвітності за попередній звітний рік (на 2018 рік – за звітністю за 2017-й). Новостворені підприємства визначають свою категорію на дату подання першої річної фінзвітності.

Майте на увазі, що для визначення категорії достатнім є виконання двох із наведених у графах 3–5 табл. 2 критеріїв.

Таблиця 2.
Класифікація підприємств згідно із Законом № 996

Відповідальність за неподання фінзвітності

Неподання Держстату

За неподання, несвоєчасне або неповне подання даних для державних статистичних спостережень згідно зі ст. 186³ КУпАП накладається адмінштраф у розмірі від 10 до 15 НМДГ (від 170 до 255 грн.), за повторне порушення протягом року – від 15 до 25 НМДГ (від 255 до 425 грн.). Повноваження щодо його застосування покладено на органи статистики (ст. 244³ КУпАП).

Держстат давно наполягає на застосуванні штрафних санкцій (див. Лист Держкомстата від 01.11.01 р. № 16-1-67). На нашу думку, вони не повинні застосовуватися, тому що фінзвітність не є звітно-статистичною документацією, а складається з урахуванням вимог НП(С)БО 1.

За неподання та недостовірні відомості у фінзвітності ст. 164² КУпАП передбачений адмінштраф у розмірі від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн.), за повторне порушення протягом року – від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн.). Цей штраф застосовується Держаудитслужбою (ст. 234¹ КУпАП). А їй підконтрольні тільки юрособи, перелічені в ст. 2 Закону № 2939, – це бюджетні установи та підприємства, які отримують фінансування з бюджету.

Неподання органам ДФС

Фінзвітність є додатком до декларації з податку на прибуток та її невід'ємною частиною (п. 46.2 ПК). Інформація про такі додатки (і самі додатки) – обов'язковий реквізит декларації, без них вона вважається неподаною (п. 48.3, 48.7 ПК).

За кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації накладається штраф у розмірі 170 грн. Штраф за повторне порушення протягом року становить 1 020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ПК) (ЗІР, категорія 102.25). Адмінштрафи ДФС не застосовує.