Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Квартальна фінзвітність: правила подання та складання

13.03.2018 57352 0 9



З 1 січня 2018 року набула чинності нова редакція Закону № 996. Зміни торкнулися й подання фінансової звітності. У консультації розповімо про основні правила подання фінзвітності, складеної згідно з НП(С)БО за підсумками I кварталу звітного року.

Склад і форми фінзвітності

Звітним періодом для складання фінзвітності є календарний рік. Крім того, як і раніше, передбачене подання проміжної (квартальної) фінзвітності за результатами I кварталу, першого півріччя та дев'яти місяців.

Назвемо нововведення-2018:

  • підприємство може встановити іншу періодичність складання фінзвітності, закріпивши таке рішення в наказі про облікову політику (ч. 1 ст. 13 Закону № 996). Зауважимо, що вносити дане положення до облікової політики необов'язково, якщо підприємство планує складати тільки річну та проміжну (квартальну) фінзвітність;
  • на вимогу користувачів показники фінзвітності можуть бути перераховані в інвалюту (ст. 5 Закону № 996). Уважаємо, що якщо підприємство буде робити таке перерахування на регулярній основі, то це слід зафіксувати в обліковій політиці, указавши, для яких користувачів та в якій інвалюті буде складатися фінзвітність.

Покажемо в табл 1, хто, куди та у які строки повинен подавати проміжну фінзвітність.

Таблиця 1.
Порядок подання проміжної фінзвітності за 2018 рік


з / п

Категорія юросіб

 Фінзвітність за І квартал 2018 року

Куди подається

склад

строк подання

1

2

3

4

5

1

Великі та середні підприємства – платники податку на прибуток

Форми № 1, № 2

Одночасно з декларацією з податку на прибуток (п. 46.2 ПК) не пізніше 10 травня 2018 року

ДФС

Не пізніше 25 квітня 2018 року (п. 5 Порядку № 419)

Органи Держстату

2

Малі підприємства та представництва нерезидентів – платники податку на прибуток мікропідприємства*

Форми № 1-м, № 2-м

Одночасно з декларацією з податку на прибуток (п. 46.2 ПК) не пізніше 10 травня 2018 року

ДФС

Не пізніше 25 квітня 2018 року (п. 5 Порядку № 419)

Органи Держстату

3

Юрособи-єдинники, суб'єкти малого підприємництва (СМП)**

Форма № 1-м,№ 2-м

Не пізніше 25 квітня 2018 року (п. 5 Порядку № 419)

Органи Держстату

4

Юрособи-єдинники, суб'єкти середнього підприємництва

Форми № 1, № 2

* Суб’єктам мікропідприємництва доведеться подати фінзвітність за підсумками кварталу (детальніше див. «Здаємо декларацію з податку на прибуток за i квартал 2018 року»).
** Єдинники – СМП повинні складати Спрощений фінансовий звіт за формами № 1-мс і № 2-мс (пп. 2 п. 2 розд. I П(С)БО 25). Однак такі форми складаються тільки за підсумками року, тому на практиці такі юрособи подають до органів Держстату форми № 1-м і № 2-м. Суб'єкти мікропідприємництва складають Спрощений фінансовий звіт за формами № 1-мс і № 2-мс і подають його за підсумками року (п. 2 Порядку № 419).

Як визначити категорію юрособи

З 01.01.18 р. критерії поділу підприємств на мікро-, малі, середні та великі для цілей застосування Закону № 996 установлено п. 2 ст. 2 цього Закону (див. табл. 2). Однак у Порядку № 419, який визначає механізм подання фінзвітності, при згадуванні категорій підприємств робиться посилання на норми ГК. Уважаємо, що при поданні фінзвітності за звітні періоди 2018 року потрібно орієнтуватися саме на норми Закону № 996. Тим більше що згідно з п. 4 розд. II Закону № 2164 протягом 6 місяців норми ГК у частині категорій підприємств (ч. 3 ст. 55) повинні бути приведені у відповідність із нормами Закону № 996.

Величина критеріїв на поточний рік береться за даними фінзвітності за попередній звітний рік (на 2018 рік – за звітністю за 2017-й). Новостворені підприємства визначають свою категорію на дату подання першої річної фінзвітності.

Майте на увазі, що для визначення категорії достатнім є виконання двох із наведених у графах 3–5 табл. 2 критеріїв.

Таблиця 2.
Класифікація підприємств згідно із Законом № 996

Категорія підприємства

Непотрапляння до попередньої категорії

Балансова вартість активів1, євро

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)2, євро

Середня чисельність працівників3, чол.

1

2

3

4

5

Мікропідприємство

х

До350 тис.5

До 700 тис.

До 10

Мале

Не відповідає критеріям для мікропідприємств

До 4 млн

До 8 млн

До 50

Середнє

Не відповідає критеріям для малих підприємств

До 20 млн

До 40 млн

До 250

Велике

Не відповідає критеріям для середніх підприємств

Понад 20 млн

Понад 40 млн

Понад 250

Під балансовою вартістю активів мається на увазі валюта балансу (підсумок гр. 4 активу форми № 1, № 1-м або № 1-мс) за попередній звітний рік.
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – це дохід, визначений шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у т. ч. платежів за оренду об'єктів інвестиційної нерухомості) наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, які за договорами належать комітентам (принципалам і т. п.), суми податків і зборів (мається на увазі непрямих) (ч. 1 ст. 1 Закону № 996).
Середня чисельність працівників визначається згідно з розд. 3 Інструкції № 286. До неї входять штатні працівники підприємства, зовнішні сумісники та особи, які працюють за цивільно-правовими договорами (п. 3.1 Інструкції № 286).
Мається на увазі « до <...> включно» (ст. 3 Директиви № 2013/34/ЄС Європейського парламенту та ради від 26.06.13 р.).
Переведення з євро в гривні здійснюється за середнім за відповідний період (рік) курсом НБУ. Як розрахувати такий курс і де його взяти, Мінфін поки що не роз'яснив.

Відповідальність за неподання фінзвітності

Неподання Держстату

За неподання, несвоєчасне або неповне подання даних для державних статистичних спостережень згідно зі ст. 1863 КУпАП накладається адмінштраф у розмірі від 10 до 15 НМДГ (від 170 до 255 грн.), за повторне порушення протягом року – від 15 до 25 НМДГ (від 255 до 425 грн.). Повноваження щодо його застосування покладено на органи статистики (ст. 2443 КУпАП).

Держстат давно наполягає на застосуванні штрафних санкцій (див. Лист Держкомстата від 01.11.01 р. № 16-1-67). На нашу думку, вони не повинні застосовуватися, тому що фінзвітність не є звітно-статистичною документацією, а складається з урахуванням вимог НП(С)БО 1.

За неподання та недостовірні відомості у фінзвітності ст. 1642 КУпАП передбачений адмінштраф у розмірі від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн.), за повторне порушення протягом року – від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн.). Цей штраф застосовується Держаудитслужбою (ст. 2341 КУпАП). А їй підконтрольні тільки юрособи, перелічені в ст. 2 Закону № 2939, – це бюджетні установи та підприємства, які отримують фінансування з бюджету.

Неподання органам ДФС

Фінзвітність є додатком до декларації з податку на прибуток та її невід'ємною частиною (п. 46.2 ПК). Інформація про такі додатки (і самі додатки) – обов'язковий реквізит декларації, без них вона вважається неподаною (п. 48.3, 48.7 ПК).

За кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації накладається штраф у розмірі 170 грн. Штраф за повторне порушення протягом року становить 1 020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ПК) (ЗІР, категорія 102.25). Адмінштрафи ДФС не застосовує.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права

4428 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали