Як відкоригувати у податковій накладній зміну номенклатури

Ситуація із життя: спочатку зробили передоплату за товар, а потім змінили номенклатуру товара.

Питання, що потребує вирішення: як постачальнику відкоригувати у податковій накладній зміну номенклатури.

Ситуация

За договором поставки від 06.07.15 р. підприємство перерахувало аванс постачальнику за товар № 1 у сумі 7 000 грн. Постачальник відвантажив цей товар 24.07.15 р., а покупцю він не підійшов і 27.07.15 р. був повернений постачальнику. Покупець направив постачальнику лист із проханням зарахувати суму авансу в оплату будь-якого іншого товару, тому кошти покупцю не поверталися. Специфікації нового товару на дату повернення товару № 1 не було. 30.07.15 р. покупець перерахував постачальнику передоплату за товар № 2 у сумі 3 000 грн., а 03.08.15 р. товар було відвантажено покупцю на загальну суму 10 000 грн. Постачальник і покупець є платниками ПДВ.

Розберемося, як має діяти постачальник у такій ситуації, якщо існує два варіанти вирішення цього питання:

Варіант 1. Скласти розрахунок коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН) на дату повернення товару № 1 (27.07.15 р.) на 7 000 грн. і цією ж датою виписати нову ПН на зазначену суму.

Варіант 2. 27.07.15 р. нічого не робити, а 03.08.15 р. (день поставки товару № 2) виписати «нульовий» РК до ПН від 06.07.15 р. і відкоригувати у ньому номенклатуру товару.

Зазначимо, що відображення господарських операцій у ПДВ-обліку прямо залежить від конкретних умов укладених угод. Норми Податкового кодексу (далі – ПК) взагалі орієнтовані на те, щоб суб’єкти господарювання погоджували між собою кожен крок своїх договірних відносин. Це стосується і нашого випадку, коли передоплата «перекидається» з одного товару на інший і без узгодженої сторонами конкретики не обійтися.

Нагадаємо, ПН виписується на дату виникнення податкових зобов’язань (п. 201.4 ПК), тобто на дату першої із подій – оплати чи поставки (п. 187.1 ПК). Аби покупець мав право на податковий кредит, ПН має містити усі обов’язкові реквізити, визначені п. 201.1 ПК, і бути зареєстрованою в Єдиному реєстрi податкових накладних (п. 201.10 ПК).

Номенклатура товарів – це обов’язковий реквізит, який заповнюється на підставі первинних документів, тому повинен їм відповідати.

Випадки складання РК передбачені ст. 192 ПК. Це:

• зміна суми компенсації за поставлені товари/послуги (у т. ч. перегляд цін);
• повернення не оплачених покупцем товарів;
• повернення постачальником неотоварених передоплат;
• виправлення помилок.

Але у нашій ситуації товар № 1 був оплачений і сума оплати, за якою у постачальника виникли податкові зобов’язання 06.07.15 р. згідно із п. 187.1 ПК, знаходиться у постачальника. Тому на дату повернення цього товару в постачальника немає підстав для складання РК і зменшення податкових зобов’язань.

Отже, варіант 1 для вирішення нашого питання не підходить. Тому будемо розглядати варіант 2.

Уважаємо, що для виписування РК у разі, якщо передоплата «перекидається» з одного товару на інший, повинні бути певні підстави. Такими підставами можуть бути:

• підписання додаткової угоди до договору. Така угода може бути оформлена як протокол погодження зміни асортименту до відповідного договору. Зазначимо, що це, у свою чергу, передбачає укладення і самого договору поставки у письмовій формі. Адже у противному разі правильність відображення у податковому обліку суті зміни умов усного договору довести важко. Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу (далі – ЦК) сторонами у зобов’я­занні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов’язанні має одночасно й права, й обов’яз­ки, вона вважається боржником у тому, що зобов’язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що має право вимагати від неї (п. 1, 3 ст. 510 ЦК). На наш погляд, цей варіант оформлення правочину є більш надійним;
• обмін листами (одна сторона пропонує змінити асортимент у відповідному договорі, а друга погоджується). Згідно із п. 1, 2 ст. 207 ЦК правочин уважається таким, що здійснений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах (наприклад, листах, якими обмінялися сторони).

Розглянемо покроково дії сторін договору у нашій ситуації.

Крок 1. Відвантаження і повернення товару № 1. Цей товар не доїхав до покупця і був повернений постачальнику 27.07.15 р. Покупець направив постачальнику лист із проханням зарахувати суму авансу в оплату будь-якого іншого товару.

Крок 2. Відвантаження і перерахування оплати за товар № 2. 30.07.15 р. покупець перерахував постачальнику попередню оплату за товар № 2 в сумі 3 000 грн. На цю дату виписується ПН, адже це перша подія (відвантаження поки немає).

Крок 3. ВІдвантаження товару № 2. 03.08.15 р. покупцю було відвантажено товар № 2 на загальну суму 10 000 грн. Уважаємо, що без відповідного документа (див. вище) не можна стверджувати, що в цій поставці сидить «перекинутий» аванс у сумі 7 000 грн. за товар № 1, а не за товар № 3, наприклад.

Тому рекомендуємо сторонам на дату відвантаження товару № 2:

• або укласти додаткову угоду чи протокол погодження,
• або обмінятися листами, у яких дві сторони мають чітко сформулюватити, що сума

7 000 грн. за товар № 1 вважається оплатою за товар № 2.

Тоді постачальник на цю саму дату (03.08.15 р.) виписує РК до ПН від 06.07.15 р. У табличній частині РК продавець наводить дані з первісно складеної ПН на товар № 1 зі знаком «–», тим самим обнуляючи її. Після цього (вже зі знаком «+») у РК вказується інформація про товар № 2, який постачається замість товару № 1. Зауважимо, що аналогічної думки дотримується і ДФС (ЗІР, категорія 101.07).

Особливості заповнення та реєстрації РК такі:

• у рядку «Вид цивільно-правового договору» спершу зазначаються номер і дата додаткової угоди до основного договору поставки, а потім – реквізити основного договору (ЗІР, категорія 101.19);
• «нульовий» РК реєструє постачальник, оскільки сума компенсації не змінюється (аванс не повертається) (п. 192.1 ПК);
• у звітності з ПДВ такий РК не відображається, адже коригування має нульове значення (ЗІР, категорія 101.23).