Для підприємств, які застосовують МСФЗ, передбачені особливі правила подання фінансової звітності. Це стосується як форм звітності, так і строків її подання.
Ми розглянемо, хто з юросіб зобов’язаний застосовувати МСФЗ, з якої дати таким підприємствам слід перейти на застосування цих стандартів і яку фінзвітність треба подавати, у тому числі під час воєнного стану.
Нагадаємо, що застосовувати МСФЗ зобов’язані підприємства, зазначені в ч. 2 ст. 121 Закону від 16.07.1999 № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) (див. табл. 1).
|
№ з/п |
Вид підприємства |
Пояснення |
|
1 |
2 |
3 |
|
1 |
Підприємства, що становлять суспільний інтерес |
До таких підприємств належать (абзац двадцять перший ст. 1 Закону № 996): – емітенти, цінні папери яких допущено до торгів на фондових біржах або стосовно цінних паперів яких зроблено публічну пропозицію; – банки; – страховики; – недержавні пенсійні фонди, крім тих, що є малими підприємствами і мікропідприємствами; – інші фінустанови, крім тих, що належать до малих підприємств і мікропідприємств; – великі підприємства |
|
2 |
Публічні акціонерні товариства |
Публічним є акціонерне товариство, стосовно акцій якого здійснено публічну пропозицію та/або акції якого допущено до торгів на організованому ринку капіталу (п. 26 ч. 1 ст. 2 Закону від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства») |
|
3 |
Авторизовані рейтингові агентства* |
Авторизоване рейтингове агентство – це юридична особа, яка відповідає вимогам, визначеним Законом від 19.09.2024 № 3981-IX «Про рейтингування» (далі – Закон № 3981), та на професійній основі підготовляє, визначає, оновлює та підтверджує публічні кредитні рейтинги (ч. 1 ст. 902 Закону від 23.02.2006 № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки») |
| 4 | Кредитні спілки |
Кредитна спілка – це фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових та інших послуг, передбачених Законом від 14.07.2023 № 3254-IX «Про кредитні спілки», а також для здійснення іншої діяльності, визначеної цим Законом, за рахунок об’єднання грошових внесків членів кредитної спілки та інших джерел, установлених цим Законом. У п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 № 419 (далі – Порядок № 419), їх названо окремою категорією юридичних осіб, які застосовують МСФЗ |
|
5 |
Підприємства, що провадять діяльність у видобувних галузях |
До суб’єктів господарювання (далі – СГ), які провадять діяльність у видобувних галузях, належать (абзац двадцять перший ч. 1 ст. 1 Закону від 18.09.2018 № 2545-VIII «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях», далі – Закон № 2545) : – СГ, які здійснюють діяльність у сфері геологічного вивчення надр, у т. ч. з дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, реалізації видобутої продукції, відповідно до спеціального дозволу на користування надрами та угод про умови користування надрами, на підставі договору (угоди) про користування надрами, та/або діяльність із транспортування трубопроводами природного газу, нафти та газового конденсату, у т. ч. з метою транзиту; – СГ – учасники договору про спільну діяльність незалежно від їх володіння спеціальним дозволом на користування надрами, на підставі якого здійснюється відповідна проєктна діяльність |
|
6 |
Підприємства, що провадять господарську діяльність окремих видів, зазначених у переліку КМУ |
До таких видів діяльності належать (п. 2 Порядку № 419): – надання фінансових послуг, крім страхування і пенсійного забезпечення (розд. 64 КВЕД-2010); – недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД-2010); – допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розд. 66 КВЕД-2010), крім допоміжної діяльності у сфері страхування і пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД-2010) |
|
7 |
Материнські підприємства груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес |
Група – це група юридичних осіб, що складається з підприємства, яке контролює інші підприємства (материнське підприємство), і всіх контрольованих ним підприємств (дочірніх підприємств) (абзац шостий ч. 1 ст. 1 Закону № 996). При цьому материнським є підприємство, що контролює одне або декілька підприємств (ч. 1 ст. 12 Закону № 996, п. 2 МСФЗ 10 «Консолідована фінансова звітність»). Поняття контролю розшифровується в п. 7 МСФЗ 10 (одним з прикладів контролю є наявність у материнської компанії більше 50 % частки у статутному капіталі дочірньої компанії, яка дає їй більшість голосів). Отже, навіть якщо материнська компанія не потрапила до числа підприємств, що застосовують МСФЗ за умовчанням (див. рядки 1–5 цієї таблиці), вона все одно повинна застосовувати МСФЗ, якщо виконується хоча б одна з двох умов: – одне або декілька з її дочірніх підприємств є підприємствами, що становлять суспільний інтерес (див. ряд. 1 цієї таблиці). При цьому розмір групи значення не має; – група належить до категорії великих**. При цьому розмір самого материнського підприємства значення не має (воно може бути мікропідприємством, малим або середнім) – усе залежить від категорії групи в цілому. Увага! Щоб зрозуміти, до якої категорії належить група, треба скласти консолідовану фінзвітність групи і потім зіставити її показники зі значеннями, наведеними в ч. 1 ст. 12 Закону № 996 |
|
8 |
Материнські підприємства великої групи, що не належать до категорії великих підприємств |
|
* Авторизовані рейтингові агентства внесено до суб’єктів, які застосовують МСФЗ, починаючи з 01.01.2026 (відповідні зміни внесено Законом № 3981 до ч. 2 ст. 121 Закону № 996).** Згідно з новими критеріями, переліченими в ч. 1 ст. 12 Закону № 996, великою вважається група, яка за даними річної консолідованої звітності відповідає не менше ніж двом з трьох таких критеріїв:– балансова вартість активів – більше 20 млн євро;
|
||
Обов’язок застосовувати МСФЗ для материнських підприємств груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес, і для материнських підприємств великих груп, що не належать до категорії великих, був запроваджений у ч. 2 ст. 121 Закону № 996 з 10.08.2022 (тобто у середині 2022 року). Тому на практиці в них можуть виникнути такі запитання:
Материнське підприємство групи, у складі якої є підприємства, що становлять суспільний інтерес, має перейти на МСФЗ у будь-якому разі.
А материнському підприємству, яке ризикує потрапити під критерії МСФЗ лише через розмір групи, потрібно було визначити категорію своєї групи за даними консолідованої фінзвітності за 2022 рік (див. лист Мінфіну від 22.09.2022 № 41010-06-5/21480, далі – Лист № 21480). І якщо група велика, то перейти на МСФЗ треба було вже з 2023 року (далі див. докладніше). Якщо ж група не належить до великих, то на МСФЗ можна не переходити. Надалі категорію групи доведеться змінити, тільки якщо протягом двох років поспіль група перестане відповідати критеріям своєї категорії.
Фінзвітність за 2022 рік такі підприємства повинні були скласти згідно з НП(С)БО. Як роз’яснив Мінфін у своєму Листі № 21480, датою переходу на МСФЗ для таких підприємств було 1 січня 2023 року. При цьому в перехідний період їм треба керуватися МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності».
Так, згідно з роз’ясненнями Мінфіну:
|
Майте на увазі! Вище ми сказали, що повний комплект фінзвітності за 2024 рік має включати порівняльну інформацію за 2023 рік. А це означає, що за 2023 рік материнському підприємству треба буде скласти попередню річну і консолідовану річну звітність за МСФЗ (у т. ч. звіт про фінансовий стан підприємства на 01.01.2023). |
Така попередня фінзвітність має бути подана згідно з МСФЗ, що діє станом на 31.12.2024, з огляду на винятки, передбачені в МСФЗ 1 (у цілому це означає ретроспективне застосування чинних на звітну дату стандартів). Порівняльна інформація за 2022 рік у такій звітності не наводиться (крім звіту про фінансовий стан, який повинен містити дані на 01.01.2023).
Крім того, у попередній фінзвітності необхідно буде розкрити порівняльну інформацію про те, яким чином перехід на МСФЗ вплинув на фінансовий стан, фінансовий результат (сукупні доходи) і грошові потоки підприємства, як того вимагає МСФЗ 1.
|
Зверніть увагу! З Листа № 21480 не зовсім зрозуміло, за якими стандартами повинна подаватися проміжна фінансова звітність за 2024 рік. Проте є більш ранній лист Мінфіну від 23.03.2020 № 35210-06-5/8860 (далі – Лист № 8860), адресований великим підприємствам. З нього випливає, що в 2024 році проміжну фінзвітність необхідно складати вже згідно з МСФЗ. |
Крім того, материнські підприємства могли вибрати датою переходу на МСФЗ 01.01.2022. Тоді вперше повний комплект фінзвітності та консолідованої фінзвітності згідно з МСФЗ їм треба буде подати вже за підсумками 2023 року.
Що стосується фінзвітності за 2025 рік, то якщо датою переходу на МСФЗ у материнського підприємства групи було 01.01.2022 або 01.01.2023, воно має продовжувати звітувати за МСФЗ у звичайному порядку. Вперше подати проміжну та річну звітність за МСФЗ за 2025 рік повинні будуть ті підприємства, у яких дата переходу на МСФЗ – 01.01.2024.
У підприємств, які за даними фінзвітності за 2025 рік стали відповідати категорії великих, теж виникає запитання. Наприклад, можлива така ситуація:
Для такого випадку Мінфін надав своє роз’яснення в Листі № 8860. Передусім було зазначено (з посиланням на ч. 2 ст. 2 Закону № 996), що підприємство повинне змінити свою категорію тільки в тому випадку, якщо протягом двох років поспіль не відповідає показникам своєї попередньої категорії (про це ми згадали вище, див. текст посилання в табл. 1). Тому якщо за підсумками 2024 року та попередніх років підприємство до великих не належало (наприклад, було середнім), а за підсумками 2025 року вперше стало великим, то протягом 2026 року воно все ще належатиме до своєї попередньої категорії (буде середнім). А ось якщо і за підсумками 2026 року показники фінзвітності відповідатимуть категорії великих, тоді з І кварталу 2027 року підприємство вважатиметься великим. А великі підприємства повинні застосовувати МСФЗ (див. вище табл. 1).
Датою переходу на МСФЗ для нашого підприємства буде 01.01.2027. При цьому підприємство повинне буде подати:
Але підприємство може перейти на МСФЗ і з 01.01.2026. Тоді звітність за 2025 рік треба буде подати за НП(С)БО, а за 2027 рік – за МСФЗ.
Знову-таки, з категорії великих до категорії середніх підприємство зможе перейти не раніше ніж з І кварталу 2027 року, якщо за підсумками двох років поспіль (2025 та 2026 роки) не відповідатиме категорії великих. Тому вважаємо, що за 2025 та 2026 роки таке підприємство повинне буде відзвітувати за МСФЗ, а вже зі звітних періодів 2027 року зможе перейти на звітність за НП(С)БО.
До речі, за бажання підприємство може продовжити застосовувати МСФЗ і в 2027 році – у добровільному порядку.
Отже, є підприємства, які зобов’язані застосовувати МСФЗ (вище ми їх назвали). Але ніхто не забороняє іншим підприємствам перейти на МСФЗ добровільно.
Рішення про добровільне застосування МСФЗ може прийняти будь-яке підприємство незалежно від своєї розмірної категорії (середнє, мале або мікро) і системи оподаткування (ч. 3 ст. 121 Закону № 996).
|
Зробіть усе правильно! Рішення про добровільне застосування МСФЗ треба зафіксувати в обліковій політиці підприємства. |
Підприємства, що застосовують МСФЗ, фактично готують два комплекти звітності:
Нагадаємо, що в додатку 1 до НП(С)БО 1 наведено такі форми, як:
Річна і проміжна фінзвітність на основі таксономії містить такі основні форми, як:
Крім того, є окремі форми для приміток до фінансової звітності, а також для звіту незалежного аудитора.
Строки подання фінансової звітності, складеної згідно з МСФЗ, установлено п. 5 Порядку № 419, а строки подання податкової звітності – п. 49.18 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). У табл. 2 наведемо необхідну інформацію, яка допоможе вам підготувати і вчасно здати таку звітність.
|
Куди подається фінзвітність |
||
|
Статус підприємства, |
Склад |
Строк подання |
|
1 |
2 |
3 |
|
1. До органів ДПС (подають тільки платники податку на прибуток) |
||
|
Підприємства, які не зобов’язані оприлюднювати фінансову звітність |
Проміжна фінансова звітність (повний або стислий комплект фінансової звітності) за формами, наведеними в додатку 1 до НП(С)БО 1 (форми № 1, № 2, № 3 або № 3-н, № 4 та окремі примітки в довільній формі), – п. 8 МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність» |
До органу статистики – не пізніше 30-го числа місяця, що настає за звітним кварталом. До органу ДПС (тільки квартальні платники податку на прибуток) – до або разом з декларацією з податку на прибуток протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу |
|
Річна фінансова звітність (повний комплект) за формами, наведеними в додатку 1 до НП(С)БО 1 (форми № 1, № 2, № 3 або № 3-н, № 4 і примітки в довільній формі), – п. 10 МСБО 1 «Подання фінансової звітності» |
До органу статистики – не пізніше 28 лютого*** року, що настає за звітним. До органу ДПС**** – до або разом з декларацією з податку на прибуток протягом 60 днів після закінчення звітного року |
|
|
Підприємства, які зобов’язані оприлюднювати фінансову звітність |
Проміжна фінансова звітність за формами, наведеними в додатку 1 до НП(С)БО 1, у складі балансу і звіту про фінансові результати (форми № 1 та № 2) |
До органу статистики – не пізніше 30-го числа місяця, що настає за звітним кварталом. До органу ДПС***** (тільки квартальні платники податку на прибуток) – до або разом з декларацією з податку на прибуток протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу |
|
Річна фінансова звітність за формами, наведеними в додатку 1 до НП(С)БО 1, у складі балансу і звіту про фінансові результати (форми № 1 і № 2) до перевірки форм аудитором |
До органу статистики – не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним. До органу ДПС***** (тільки квартальні платники податку на прибуток) – до або разом з декларацією з податку на прибуток протягом 60 днів після закінчення звітного року |
|
|
Річна фінансова звітність (повний комплект) разом з аудиторським звітом за формами, наведеними в додатку 1 до НП(С)БО 1 (форми № 1, № 2, № 3 або № 3-н, № 4 і примітки в довільній формі), – п. 10 МСБО 1 «Подання фінансової звітності» |
До органу ДПС****** – не пізніше 10 червня року, що настає за звітним (п. 46.2 ПК) |
|
|
2. До центру збору фінансової інформації – |
||
|
Усі підприємства, що застосовують МСФЗ, у т. ч. у добровільному порядку******* |
Електронний формат Таксономії UA МСФЗ XBRL, за яким складається фінансова звітність, визначається Мінфіном і затверджується на засіданні Комітету з управління системою фінансової звітності |
Проміжна – до 30-го числа місяця, що настає за звітним кварталом. Річна – на дату оприлюднення фінансової звітності: не пізніше ніж до 30 квітня або до 1 червня (ч. 3 ст. 14 Закону № 996). Докладніше див. далі |
* Фінзвітність зазвичай подається і до органу статистики, і до органу ДПС одночасно – через «Єдине вікно» (за формами з ідентифікатором «S»). Причому подати її треба до подання декларації з податку на прибуток (а в декларації слід поставити позначки в розділі «Наявність додатків» біля вже поданих форм фінзвітності).** Підприємствам, які застосовують МСФЗ і не оприлюднюють свою фінзвітність, при визначенні строків подання проміжної фінзвітності до органу статистики слід керуватися абзацом п’ятим п. 5 Порядку № 419, дія якого поширюється на всі підприємства. При цьому ми вважаємо, що оскільки такі підприємства формально не увійшли до переліку тих, хто може подавати проміжну фінзвітність тільки у складі балансу і звіту про фінрезультати, вони повинні подавати її до органів статистики за формами № 1, № 2, № 3 або № 3-н, № 4 з необхідними примітками, як того вимагає МСБО 34.Що стосується податкової, то у своєму роз’ясненні (ЗІР, категорія 102.20.02) ДПС дозволяє підприємствам, які застосовують МСФЗ і не оприлюднюють фінзвітність, подавати проміжну фінзвітність тільки у складі балансу і звіту про фінрезультати, а інші форми подавати до податкової за бажанням.*** Термін подання річної фінзвітності до статистики для підприємств, які застосовують МСФЗ, але не оприлюднюють свою фінзвітність, не встановлено. Тому рекомендуємо дотримуватися загальних строків (не пізніше 28 лютого). При цьому подається повний комплект звітності.**** Річну фінзвітність підприємства, які застосовують МСФЗ, але не оприлюднюють свою фінзвітність, подають до ДПС у вигляді повного комплекту (форми № 1, № 2, № 3 або № 3-н, № 4 і примітки в довільній формі) уже при поданні річної декларації з податку на прибуток – як додатки до неї ней (ЗІР, категорія 102.20.02). Завважимо, що подання приміток можливе через електронний кабінет шляхом використання функції «Листування з ДПС» (див. ЗІР, категорія 102.20). При цьому позначка про подання приміток у таблиці декларації «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності» не проставляється.***** У п. 5 Порядку № 419 установлено два різні строки подання Балансу і Звіту про фінрезультати до органу ДПС для підприємств, які оприлюднюють фінзвітність і застосовують МСФЗ. В абзаці другому сказано, що вони мають бути подані до ДПС у ті самі строки, що й до статистики: не пізніше 30-го числа місяця, що настає за звітним кварталом (для проміжної), і не пізніше 28 лютого (для річної). А в абзаці шостому зазначено, що фінзвітність подається до ДПС у строки, передбачені ПК (тобто разом з декларацією з податку на прибуток). Тому радимо подати фінзвітність через «Єдине вікно» у більше ранні строки, щоб уникнути порушень.****** Подати звітність до ДПС можна з використанням звичайних форм, а ось примітки до звітності та аудиторський звіт можна направити через електронний кабінет у режимі «Листування з ДПС» (див. ЗІР, категорія 102.20.01). Подання такого комплекту звітності до органу статистики не передбачене, проте якщо підприємство подаватиме фінзвітність через «Єдине вікно», то вона потрапить до статистики автоматично.******* Обов’язок подавати фінзвітність на основі таксономії стосується усіх підприємств, що застосовують МСФЗ, включаючи ті, що роблять це добровільно. З 10.08.2022 ця вимога прямо закріплена в ч. 3 ст. 121 Закону № 996. |
||
|
Майте на увазі! Якщо останній день подання фінзвітності припадає на вихідний, граничним терміном подання фінзвітності є перший після цього робочий день (п. 10 Порядку № 419). Аналогічне правило діє і для податкової звітності (п. 49.20 ПКУ). |
Переклад таксономії з МСФЗ українською мовою для цілей складання фінзвітності за 2024 і більш ранні роки розміщено на сайті Мінфіну.
Також на сайті Центру збору фінансової звітності «Система фінансової звітності» було розміщено електронний формат Таксономії UA МСФЗ XBRL 2024 для використання суб’єктами звітності при складанні річної фінансової звітності в електронному форматі за 2024 рік та проміжної фінансової звітності за 2025 рік (І квартал, півріччя та дев’ять місяців).
Електронного формату Таксономії UA МСФЗ XBRL для складання річної фінзвітності за 2025 рік станом на кінець січня 2026 року ще немає, над ним поки працюють.
|
На замітку! Додаткову інформацію рекомендуємо відстежувати на сайті Центру збору фінансової звітності «Система фінансової звітності». |
Якщо підприємство, що застосовує МСФЗ, є материнським, воно повинне подати консолідовану фінансову звітність групи. Її треба подавати власникам (засновникам), до центру збору фінансової звітності та іншим користувачам (крім податкового органу – див. ЗІР, категорія 102.02.02).
Не складати консолідовану фінзвітність материнське підприємство може тільки у випадках, зазначених у п. 4 МСФЗ 10, а саме:
Також не складають консолідовану фінзвітність інвестиційні підприємства (п. 4В, 31 МСФЗ 10).
Крім того, малі та середні групи (крім груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес) звільняються від обов’язкового складання і подання консолідованої фінансової звітності згідно з ч. 3 ст. 14 Закону № 996.
Форми консолідованої фінзвітності наведено в додатку 2 до НП(С)БО 1, це:
Також консолідована фінзвітність подається в електронному вигляді на основі таксономії.
Строки подання консолідованої звітності у вигляді таксономії до центру збору інформації, а також власникам та іншим користувачам установлені в п. 11 Порядку № 419:
|
Зверніть увагу! У п. 11 Порядку № 419 сказано, що коли підприємство переходить на складання фінзвітності та консолідованої фінзвітності за МСФЗ, то воно повинне направити листом відповідну інформацію органам державної статистики в передбачені для подання такої звітності строки. |
У ч. 3 ст. 14 Закону № 996 сказано, які підприємства зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність і консолідовану річну фінзвітність разом з аудиторським звітом на своєму вебсайті. Для вашої зручності наведемо цю інформацію в табл. 3.
|
№ п/п |
Категорія підприємства |
Строки оприлюднення річної фінзвітності |
|
1 |
2 |
3 |
|
1 |
Підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, що не є емітентами ЦП) |
Не пізніше ніж (п. 3 ст. 14 Закону № 996) |
|
2 |
Публічні акціонерні товариства |
|
|
3 |
Суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку |
|
|
4 |
Підприємства, що провадять діяльність у добувних галузях |
|
|
5 |
Великі підприємства, що не є емітентами ЦП |
Не пізніше ніж (п. 3 ст. 14 Закону № 996) |
|
6 |
Середні підприємства |
|
|
7 |
Інші фінустанови, які належать до малих підприємств і мікропідприємств |
|
|
8 |
Материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств* |
|
|
9 |
Материнські підприємства, які самі є дочірніми підприємствами і не складають консолідовану фінзвітність** |
|
* Для таких підприємств запроваджено обов’язок оприлюднювати річну консолідовану звітність групи, складену згідно з МСФЗ, разом з аудиторським звітом. Згідно з Листом № 21480, якщо датою переходу такого підприємства на МСФЗ буде 01.01.2023, то вперше йому треба буде оприлюднити свою річну консолідовану фінзвітність, складену за 2024 рік, у строк до 1 червня 2025 року. Індивідуальну річну фінзвітність ці підприємства оприлюднюють, якщо відповідають загальним критеріям, наведеним у ч. 3 ст. 14 Закону № 996 (див. рядки 1–7 цієї таблиці).** Для таких підприємств запроваджено обов’язок оприлюднювати у себе на сайті консолідовану фінзвітність свого материнського підприємства разом з аудиторським звітом. Індивідуальну річну фінзвітність ці підприємства оприлюднюють, якщо відповідають загальним критеріям, наведеним у ч. 3 ст. 14 Закону № 996 (див. рядки 1–7 цієї таблиці). |
||
|
Зверніть увагу! У випадках, передбачених у ч. 3 ст. 14 Закону № 996, разом з річною фінзвітністю і річною консолідованою фінзвітністю необхідно також скласти та оприлюднити річний звіт про управління, консолідований річний звіт про управління, а також звіт про платежі на користь держави і консолідований звіт про платежі на користь держави. |
Звичайно, підприємства, які застосовують МСФЗ, хочуть знати:
Нагадаємо, що згідно із Законом від 03.03.2022 № 2115-IX «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» (далі – Закон № 2115) під час воєнного стану усі підприємства можуть не подавати фінансову звітність користувачам. Але вони повинні будуть це зробити протягом 3 місяців з моменту закінчення воєнного стану, щоб уникнути відповідальності (пп. 1, 2 п. 1 Закону № 2115, п. 2 Порядку № 419).
|
Однак зверніть увагу! З 05.07.2025 п. 1 та 4 Закону № 2115 не поширюються на подання статистичної та фінансової звітності до органів державної статистики та інших виробників офіційної статистики, а також на перевірку своєчасності та повноти її подання (пп. 13 п. 1 Закону № 2115). Із цієї дати фінзвітність до статистики потрібно подавати вчасно, оскільки за її неподання у строки, зазначені у Законі № 996 та Порядку № 419, до посадових осіб підприємств може бути застосована адміністративна відповідальність згідно зі ст. 1863 КУпАП. При цьому якщо підприємство починаючи з 24.02.2022 не подавало фінзвітність до органів статистики, користуючись звільненням від штрафів, що діяло до 05.07.2025, то подати фінзвітність за всі пропущені періоди потрібно було протягом 3 місяців, починаючи з 05.07.2025 (тобто до 05.10.2025). Докладніше див. статтю «Знову подаємо статзвітність: яка відповідальність за її неподання?». |
Платникам податку на прибуток також доводиться подавати фінзвітність до органу ДПС як додаток до декларації із цього податку (квартальної та/або річної). Подавати фінзвітність вони повинні за формами, наведеними в НП(С)БО 1, у загальні строки, про які ми сказали вище.
У питанні оприлюднення фінансової звітності є послаблення. Так, підприємства можуть не оприлюднювати свою річну фінзвітність і річну консолідовану фінзвітність разом з аудиторським звітом під час воєнного стану, але вони повинні будуть це зробити протягом 3 місяців з моменту закінчення воєнного стану (пп. 42 п. 1 Закону № 2115). А доти відповідальність за неоприлюднення фінзвітності не застосовується (пп. 41 п. 1 Закону № 2115).
Що стосується платників податку на прибуток, то згідно з абзацом двадцять четвертим пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ підприємства – платники податку на прибуток звільняються від відповідальності:
Проте звільнення діятиме за умови, що ці платники подадуть фінзвітність (і уточнюючий розрахунок) протягом 3 місяців з моменту закінчення воєнного стану.