Облік основних засобів за П(С)БО і МСФЗ: порівняльна характеристика

Сьогодні чимало українських підприємств більш детально знайомляться з Міжнародними стандартами фінансової звітності (далі – МСФЗ), часто вживають терміни саме із МСФЗ. Водночас починати ведення бухгалтерського обліку за новими нормами зазвичай простіше, якщо вони уже порівняні з відомими та апробованими. Ця консультація допоможе правильно організувати бухгалтерський облік необоротних активів завдяки викладеному в ній порівняльному аналізу національних і міжнародних норм. Особливу увагу буде приділено нюансам обліку основних засобів.

Визнання, види, оцінка, розкриття у звітності

Загальні правила обліку основних засобів (далі – ОЗ) за П(С)БО та МСФЗ дуже схожі. Водночас між національними та міжнародними стандартами існують певні відмінності, які слід ураховувати у процесі організації бухгалтерського обліку необоротних активів за МСФЗ (МСБО). Порядок визнання, оцінки ОЗ та подальшого відображення в обліку всіх пов’язаних із ними операцій регулюється МСБО (IAS) 16 «Основні засоби».

Що спільного?

Як і у П(С)БО 7, за МСФЗ до ОЗ належать матеріальні об’єкти, які утримують для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг, для передачі в оренду або для адміністративних цілей, і використовуватимуть, за очікуванням, протягом більш ніж одного періоду.

Спільним для міжнародного та національного стандартів є те, що ОЗ визнаються при виконанні двох умов: