Віталій Хомутинник: «Із Держбюджету виключили всі податкові норми»

При прийнятті Держбюджету-2014 парламентська більшість удалася до непопулярних кроків і на цілий рік відстрочила заплановане зниження податків. Ураховуючи, що головний фінансовий документ народився заднім числом, у січні країна жила за торішніми показниками (у перший місяць 2014 року використовувалася 1/12 бюджету попереднього року). Про це повідомив голова профільного парламентського комітету Віталій Хомутинник.

Віталій Юрійович Хомутинник – депутат Верховної Ради України VII скликання. 21 лютого 2014 року вийшов із рядів Партії регіонів. Один із творців депутатської групи «Економічний розвиток».
Народився 4 серпня 1976 року в Донецькій області. Закінчив Донецьку державну академію управління та Національну юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого.
У 1993 році заснував власний бізнес (створив приватне підприємство «Каскад»).
Із 2002 року – народний депутат України. Очолює Комітет з питань податкової та митної політики.
Двічі нагороджений орденом «За заслуги» (II і III ступенів). Заслужений економіст України.
Інтереси: перегони, теніс, полювання.

– Віталію Юрійовичу, у минулому році досить багато законопроектів, які Ви розробляли, стали законами. У чому секрет Вашого успіху?

– Торік Комітет податкової та митної політики підготував 43 законопроекти, 16 з них стали законами. Але ніякого секрету успіху тут немає. Це поточна робота. Податковий і Митний кодекси – два великих закони, які потребують удосконалення з урахуванням практики їх застосування. Тому ми просто реагуємо на потреби часу.

– Так, але сьогодні Податковий кодекс нагадує скриню Пандори: чим частіше його відкривають, тим більше виникає ідей щодо внесення нових змін і пропозицій. А як же бути із принципом стабільності податкового законодавства? Виходить, платникам податків спокій тільки сниться?

– Я також категорично проти подібного підходу. Зміни до Податкового кодексу потрібно вносити комплексно і не часто. Сьогодні ми працюємо саме таким чином, зокрема із законопроектами, які торік підготував наш Комітет.

– Розкажіть, будь ласка, яких податкових норм торкається Держбюджет-2014?

– В останні роки разом із прийняттям закону про державний бюджет ми змінювали все що завгодно. Цього року з Держбюджету виключили всі податкові норми. Я вважаю, що це плюс.

– А як бути з мінусом? Головний фінансовий документ країни прийнято із запізненням майже на місяць. Такий підхід практикується вже не вперше. Що робити платникам податків, ураховуючи прив'язку мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму до Держбюджету? Адже на цих показниках базуються деякі норми Податкового кодексу (станом на 1 січня).

– Це питання варто було б адресувати Комітету з бюджетної політики, але я поясню. Якщо бюджет приймають заднім числом, то країна живе за кошторисом минулого року: на кожний місяць використовується 1/12 бюджету попереднього року. Але затримка із прийняттям бюджету на 2014 рік не вплине на рівень мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму. Останній раз ці параметри змінювалися 1 грудня 2013 року, у січні вони залишилися на тому ж рівні.

– Наскільки реалістичний новий Держбюджет? У яких статтях наповнення дохідної частини можуть виникнути проблеми?

– Для забезпечення дохідної частини Держбюджету-2014 ще наприкінці грудня минулого року був прийнятий законопроект № 3757 (ідеться про Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків» від 19.12.13р.  № 713-VII. – В. К.). Зазначеним документом урегульовано питання зменшення ставок ПДВ і податку на прибуток, підвищено ряд акцизів і введено інші новації. Усього в державну скарбницю додано 35 млрд гривень. Звичайно, нам довелося піти на непопулярні кроки, зокрема на рік відстрочити заплановане зниження податків. У цілому Держбюджет вийшов хоча і складним, але збалансованим.

– Два роки тому Ви заявляли про необхідність піти шляхом скорочення податкових пільг, щоб «розширити базу і за рахунок цього знизити податкове навантаження». Однак пільги дотепер використовуються як інструмент лобізму інтересів окремих осіб. Чому так відбувається?

– Як і раніше, я вважаю, що в Україні необхідно провести аналіз доцільності та обґрунтованості податкових пільг. Зрозуміло, що їх потрібно вводити для незахищених верств населення. А інші пільги вимагають вивчення з точки зору їх ефективності. І не тільки відносно втрат для держбюджету.

– Комітет податкової та митної політики тісно співпрацює з Міністерством доходів і зборів. Як Ви оцінюєте його діяльність?

– Є декілька важливих показників, за якими можна оцінити діяльність цього міністерства. По-перше, за результатами рейтингу Doing Business (Ведення бізнесу. – В. К.), у якому зафіксовано деякі досягнення в адмініструванні податків. По-друге, за податковими і митними індексами Європейської бізнес асоціації, які визначаються за результатами бізнес-опитувань. За останнім даними, податковий індекс на сьогодні становить 2,3 бали з 5 можливих.

– Починаючи з 2011 року в Україні знижуються ставки основних податків і зменшується їх кількість (із 42 до 23). Міндоходів планує зменшити кількість податків до шести. Чи не призведе це до виникнення нових зборів поза юрисдикцією Податкового кодексу, як це відбулося після введення судового збору?

– Скорочувати кількість податків можна тільки тоді, коли це не розбалансує дохідну частину держбюджету. Ми вивчаємо позитивний досвід інших країн із цього питання. Ідеться про реальну ініціативу, яка полегшить адміністрування податків для бізнесу, а не про їх штучне зменшення, коли податки просто поєднують.

– З якими скаргами у Ваш Комітет найчастіше звертаються представники бізнесу?

– В основному ми отримуємо скарги про незаконні дії посадових осіб Міністерства доходів і зборів. Комітет не вповноважений розглядати такі питання, тому ми направляємо їх у міністерство. Там звичайно реагують і притягують інспекторів до відповідальності за незаконні вчинки.

– Які завдання профільного комітету Верховної Ради, на Вашу думку, є пріоритетними?

– Завдань декілька. Це і співпраця з урядом щодо вдосконалення податкового та митного законодавства, і постійна робота для пошуку оптимальної співпраці між бізнесом і владою. Ми робимо все можливе для забезпечення стабільного наповнення державного бюджету.

Бесіду вів Валентин Ковальський