Мачей Шимік: «Чиновника потрібно вчасно схопити за руку...»

У різних країнах світу вже давно діють податкові консультанти, які допомагають бізнесу уникнути можливих ризиків. Їх діяльність охоплює широкий спектр завдань: від заповнення декларації клієнта до представлення його інтересів у суді або на переговорах із державними органами. Сьогодні такі фахівці необхідні і в нашій країні через величезну кількість нормативно-правових актів у податковій сфері. Для втілення таких ідей у життя нам слід скористатися закордонним досвідом. Цій проблемі і присвячена наша бесіда із представником Національної палати податкових консультантів Польщі Мачеєм Шиміком.

Мачей Шимік – один з основоположників ідеї про створення професійних податкових консультантів у Польщі. Податковим консультуванням займається з 1993 року, коли почав надавати юридичні послуги суб'єктам господарювання.
У 2008-2010 рр. очолював Національну раду податкових консультантів. Брав участь у підготовці коментаря до закону про податкових консультантів. Автор численних статей із податкового консультування та податкового права.
Протягом останніх п'яти років забезпечує підготовку фахівців із питань організації діловодства, маркетингу, податкових (консультаційних) послуг і страхування відповідальності. Читає лекції у Варшавській школі економіки та економічному університеті в Катовиці.
Освіта: університет економіки у Вроцлаві.
Захоплення: подорожі в різні країни світу. Люди, культура і кухня – основні причини поїздок. Цікавиться також новими технологіями.

– Пане Мачею, Ви давно займаєтеся податковим консультуванням?

– Із 1993 року. Це був період бурхливого розвитку бізнесу, який гостро потребував кваліфікованих консультаційних послуг. Я відкрив свою фірму і почав допомагати підприємцям, які зверталися зі своїми проблемами. Тоді в мене конкурентів не було. А сьогодні податковий консультант – це професія публічної довіри. Наші обов'язки прописано в Законі «Про податкове консультування». Одне з найважливіших зобов'язань – діяльність на благо клієнта та охорона його інтересів. Особливо це актуально в кризові періоди, коли держава намагається глибше залізти в кишеню підприємців. Тому чиновника потрібно вчасно схопити за руку й сказати, що далі лізти не можна, оскільки виникає загроза знищення бізнесу.

– В українських реаліях про таку роль податкових консультантів можна тільки мріяти... 

– Я вважаю, що вашій країні не слід повторювати наші помилки. У Польщі протягом багатьох років настільки широко захоплювалися боротьбою в податковій сфері, що до числа злочинців потрапляло чимало підприємців. Так робити не варто. Нам потрібно було карати тільки злісних порушників, а дрібним – вибачити помилки. Щоб вибрати правильний шлях, довелося створювати інститут податкового консультанта. Очевидно, така професія гостро потрібна і в Україні. Ви можете скористатися досвідом Польщі, яка, у свою чергу, підглядала за німцями. Наша Палата податкових консультантів базується на німецькій системі. Правда, різниця тут досить істотна: їх економіка більш зріла, ніж наша.

– Що ж змусило польську владу узаконити нову професію? 

– Представники влади зрозуміли, що податкові консультанти здатні зіграти роль у бюджетній політиці держави. Згодом ми отримували все більше й більше повноважень. В остаточному підсумку розвиток приватного бізнесу показав, що без нас не обійтися. Це базові умови ринку: є попит на певні послуги, і є люди, які їх надають. А чи може клієнт швидко оцінити якість цієї послуги? Для цього необхідно знати критерії, яких повинен дотримуватися податковий консультант. І, до речі, саме тому виникла необхідність у прийнятті відповідного закону, який надав нам правові гарантії. Якщо, скажімо, хтось вирішив самовільно називати себе податковим консультантом, то його притягнуть до відповідальності.

– Україні також необхідний закон про податкове консультування. Що, на Ваш погляд, слід було б у ньому прописати? 

– Насамперед, слід зазначити, що податковий консультант повинен відігравати подвійну роль: виступати з позицій і бізнесу, і держави, тобто гарантувати, що податок нараховано і сплачено правильно. Однак, одного тільки прийняття профільного закону мало. Потрібно ще й створити Палату податкових консультантів. У нас, наприклад, було видано розпорядження на рівні Мінфіну: тих, хто вже мав певний досвід, спочатку внесли до тимчасового реєстру податкових консультантів. У тому реєстрі можна було знаходитися протягом восьми років. Згодом провели загальнодержавний з'їзд податкових консультантів (у 2002 році). Вони обрали своїх представників для Палати податкових консультантів. І, як говориться, машина (у вигляді закону), нарешті, отримала пальне. Після з'їзду-2002 обрали регіональних представників Палати податкових консультантів. Сама Палата сформувала кваліфікаційні вимоги до діяльності таких фахівців. Після цього єдиний реєстр був сформований остаточно.

Сьогодні в Польщі налічується близько 9 тисяч податкових консультантів – членів Національної палати податкових консультантів, яка є самокерованою організацією. Членство в Палаті обов'язкове. Вона незалежна від держави і підпорядковується тільки нормам законодавства. Статут податкових консультантів зобов'язує постійно вдосконалювати свої навички шляхом участі в конференціях, семінарах і відвідування навчальних курсів. Крім широких знань, такі фахівці повинні мати хорошу репутацію та забезпечувати своїх клієнтів належною правовою гарантією.

– Що необхідно зробити кандидату, який хоче стати податковим консультантом?

– Він повинен відповідати певним критеріям: отримати вищу освіту (юридичну або економічну), а також успішно скласти досить складний іспит у Мінфіні. Іспити проходять у письмовій та усній формі. Крім того, необхідно мати шестимісячну практику (раніше – два роки). Тільки після цього кандидата вносять до реєстру податкових консультантів. Зазначу, що наші фахівці є справжніми професіоналами, яким довіряють. Ми можемо представляти своїх клієнтів в адміністративних судах і навіть завіряємо копії документів. Існує також відповідний імунітет: за свою критику на адресу податківців ми не несемо відповідальності. Усі наші професійні ризики повинні бути застраховані, тобто кожний із нас має страховий поліс. Інакше можуть подати до суду і виключити з єдиного реєстру. Свої знання постійно вдосконалюємо завдяки семінарам, які організовує наша Палата. Кожний консультант зобов'язаний отримати певну кількість балів, що підтверджують його участь у подібних формах навчання.

– Як на такі консультації реагують ваші податкові органи? У нас, наприклад, податківці взагалі монополізували це право...

– У Польщі ситуація інша: головне завдання фіскальних органів – перевіряти правильність сплати податків. Звичайно, польський платник податків має право направити письмовий запит міністру фінансів. Така відповідь може служити аргументом при перевірці податковими органами. Але податкові консультанти можуть із позицією міністра не погодитися. Наша роль полягає в тому, щоб порадити клієнту: яким чином сплатити менше податків і не понести за це відповідальності? Вірніше, відповідальність лягає на податкового консультанта, оскільки він надає платні послуги. Хоча я, наприклад, часто не беру грошей, тому що хочу, щоб клієнт залишався моїм і надалі. Іноді інформація коштує дорого, це залежить від складності справи. Наприклад, клієнт приходить до мене й запитує: у якому розмірі потрібно сплатити податок, щоб не мати проблем? Якщо я бачу, що справа складна і стовідсоткової гарантії в мене немає, тоді звертаємося в профільне міністерство. Чітку відповідь одержуємо не завжди. Іноді доводиться ставити запитання по декілька разів, у тому числі і для того, щоб схилити міністерських чиновників до потрібної думки.

– Чи може польський підприємець скористатися консультаціями Мінфіну Польщі з метою захисту своїх інтересів?

– Міністр фінансів надає роз'яснення двох типів: індивідуальні (для тих, хто подає запит) і загальні, що стосуються всіх. Податкові консультанти їх теж вивчають та аналізують. Якщо ми бачимо, що інформація Мінфіну викликає сумніви, направляємо запит у міністерство, щоб отримати деякі уточнення. Звичайно, для платників індивідуальні роз'яснення можуть служити своєрідною інструкцією. Посилаючись на такі міністерські роз'яснення (прецеденти), я даю відповідь клієнту. Для нього важлива гарантія: якщо я ставлю підпис, то в подальшому зобов'язаний нести фінансову відповідальність. Тому нам потрібні страхові поліси. Досить часто буває, що справа складна, оскільки міністр дотримується іншої думки, ніж ми. І тоді необхідно вирішувати: до кого краще прислухатися – до нас чи до Мінфіну? Якщо клієнт прийняв рішення самостійно, то в разі невдачі він уже втрачає право пред'являти нам будь-які претензії...

Бесіду вів Олександр Макарченко