ПСБО або МСФЗ

Яка звітність реальніша для прийняття рішень?

Для прийняття рішень керівникам необхідно мати актуальну і достовірну інформацію про поточний стан справ на підприємстві. При цьому необхідно пам’ятати про те, що дані різних видів обліку та звітності можуть істотно відрізнятися. У такому випадку найбільш реальними будуть дані обліку, мета якого збігається з головною метою підприємства. Зупинимося на цьому докладніше.

Наталія Дубина,
керівник податкового департаменту
Адвокатського об'єднання «Aver Lex»

Насамперед, слід визнати, що мета, яку ставлять перед собою компанії, що ведуть бухгалтерський облік за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і мета компаній, звітність яких базується на Міжнародних стандартах фінансової звітності, є трохи різними. Де-факто, для більшості українських компаній важливо вести облік так, щоб податки, відображені у податковій звітності, складеній на основі даних бухгалтерського обліку, були мінімальними. Таким чином, прибуток теж передбачається мінімальним. Це принципово відрізняється від позиції компаній, зацікавлених у демонстрації високого прибутку з метою залучення інвесторів.

Виходячи з того, що метою господарської діяльності підприємства є все-таки не «гра у податки», а прибуток, слід приділяти увагу саме цьому, спрямовуючи всі свої дії на отримання прибутку. При цьому на другий план відступають податки і збори, які в разі достатньо ефективної роботи підприємства уже не становлять проблеми.

Різниця між П(С)БО та МСБО(IAS)/МСФЗ(IFRS) полягає в тому, що українські стандарти суворо регламентують перелік витрат і методи їх визнання, тоді як МСФЗ надають у цьому питанні більшу самостійність.

Для прийняття управлінських рішень доцільно послуговуватися МСБО/МСФЗ, суть яких, загалом, полягає в тому, що підприємство обліковує витрати в обсязі і за видами, які дають йому змогу визначити реальну витратну частину, в тому числі — повну собівартість кожного виду продукції чи окремого виробу, не беручи до уваги обмеження, що їх встановлює українське законодавство.

Мета — прибуток

Для забезпечення інтересів інвесторів, а також для захисту інших учасників ринку Міжнародні стандарти обов’язково мають застосувати під час складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності публічні акціонерні товариства, банки, страховики, а також підприємства, що провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначено п. 2 Порядку № 419.

Якщо ж підприємство має за мету отримати інвестування або, щонайменше, планує залучати кредити, то, звісно, більше шансів на успіх мають прибуткові підприємства.

Загальновідомо, що МСФЗ дозволяють підприємству відступати від їх вимог, якщо застосування окремих позицій МСФЗ є недоречним, відображає не повністю або спотворює справжню картину, або ж інформація важка для розуміння користувачами. Ще один аспект: звітність повинна бути зручною для прийняття управлінських рішень власниками і керівниками самого підприємства.

П(С)БО такої можливості підприємствам не надають, оскільки їхній обсяг і зміст доволі суворо регламентовані. ПК визначає склад доходів і витрат і порядок їх визнання (п. 135.2 і 138.2 ПК) на підставі первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку. Але саме завдяки цій обставині весь процес бухгалтерського обліку, як і складання на його основі фінансової звітності українським компаніям зручніше ґрунтувати на П(С)БО.

Анатолій Косенко,
фінансовий директор ТОВ «Інфратон»:

— Під час прийняття управлінських рішень, звісно, найкраще користуватися даними управлінського обліку та звітності. Адже управлінський облік жодним чином не регламентований. Тому в разі його впровадження можна реалізувати будь-який зручний для керівництва компанії підхід. Звичайно, існує багато нюансів, на які необхідно зважати, але загальний підхід керівник обирає на свій розсуд. Якщо ж компанія уже веде облік відповідно до вимог МСФЗ, то, думаю, керівникові є сенс послуговуватися цими даними. Адже якщо застосовується певний підхід у фінансовому обліку, доцільніше буде застосовувати його і в управлінському обліку. Крім того, МСФЗ надають також набагато більше свободи у підході до ведення обліку порівняно з національними стандартами.

Концептуальні відмінності

Відмінності між П(С)БО і МСБО(IAS)/МСФЗ(IFRS) визначаються, насамперед, Концептуальними основами фінансової звітності, яка, не будучи власне стандартом обліку чи звітності, відіграє важливу методологічну роль у питанні ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, визначаючи основні принципи і правила обліку та складання звітності.

В Україні цю мету втілюють Закон про бухоблік та НП(С)БО 1; якщо йдеться про звітність групи юридичних осіб, що складається з материнського (холдингового) підприємства і дочірніх підприємств, — НП(С)БО 2.

НП(С)БО 1 і НП(С)БО 2, розроблені Мінфіном у 2013 році, трохи більш наближені до МСФЗ, аніж попередні редакції стандартів. Звісно, на українських підприємствах для оптимізації процесу обліку і складання звітності навряд чи є застосовним самостійне визначення звітного періоду, як у МСФЗ 1. Звітний період однозначно слід корелювати з календарним роком, оскільки фінансова звітність і практично вся податкова звітність прив’язані до календаря: річна звітність, квартальна , місячна.

Є відмінності у вимогах до облікової політики. Так, щодо облікової політики (МСБО 8 і П(С)БО 6) національні стандарти не передбачають ретроспективного застосування. За українськими правилами, облікову політику визначають наказом по підприємству на кожен календарний рік. Підприємство, як правило, реагує на зміни податкового законодавства, шукаючи можливостей мінімізувати податкове навантаження. У МСБО 8 вимоги суворіші — облікова політика змінюється лише тоді, коли для цього є серйозні причини, а оптимізація податків не є такою причиною.

На відміну від жорстких вимог українського законодавства до документального забезпечення обґрунтованості понесених витрат, МСБО 2 таких вимог не висуває. Принципово інакше оцінюють запаси, методика визначення собівартості також вельми істотно відрізняється від П(С)БО 16 та П(С)БО 9, і — в частині амортизації — МСБО 16 є більш досконалим, аніж П(С)БО 7.

Злочин і покарання

Протилежні цілі, якщо контроль над ними втрачено, призводять до правопорушень, відповідно, також різних. Наприклад, багато українських компаній «страждають» на статтю 212 КК «Ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів». При цьому іноземні компанії найчастіше несуть відповідальність за завищення прибутку та обман інвесторів.

Прикладом такої відповідальності може прислужитися історія з аудиторською компанією Enron, що входила до колись «великої п’ятірки» аудиторських компаній Arthur Andersen. Її розпадання стало наслідком скандалу, пов’язаного з банкрутством компанії Enron. Основним звинуваченням, що його закидали Enron, була фальсифікація звітності шляхом демонстрації прибутку за рахунок приховування збитків, яка вводила в оману інвесторів. Наслідком цього скандалу було самогубство віце-президента компанії Enron Кліффорда Бакстера, банкрутство низки інших клієнтів компанії Arthur Andersen: WorldCom, Qwest Communications, Merck, Global Crossing і навіть благодійної релігійної організації Baptist Foundation of Arizona. На «дно» пішла і сама компанія Arthur Andersen.

Однак, за українськими правилами, нічого надзвичайного компанія Enron не робила: вона використовувала на свою користь офшори. Але мета була іншою: українські бізнесмени в офшорах приховують прибуток, американці ж ховали там збитки...

Резюме

Насамкінець хочеться сказати, що для розуміння відмінностей між П(С)БО і МСБО(IAS)/МСФЗ(IFRS) необхідно усвідомити принципову різницю. Тому починати роботу слід із вивчення Концептуальних основ фінансової звітності. Це дасть змогу спростити процес вивчення МСБО та МСФЗ та їх практичного застосування.

Безумовно, для прийняття управлінських рішень необхідно застосовувати якщо не МСФЗ, побудовані на використанні МСБО, у повному обсязі, то, щонайменше, користуватися принципами МСБО та МСФЗ під час ведення управлінського обліку та внутрішньої звітності.

Підходи МСБО/МСФЗ дають змогу розв’язувати проблеми поточного і перспективного фінансування, обліку і планування грошових потоків, а також вирішують інші питання, необхідні для нормальної фінансово-господарської діяльності підприємства. Для цього розробляють відповідні системи обліку. Зокрема, 1С:Бухгалтерія у 8-й версії дає можливість вирішити саме ці проблеми.

Нормативна база

ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

КК — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III.

Закон про бухоблік — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.

МСФЗ 1 — Міжнародний стандарт фінансової звітності 1 (МСФЗ 1). Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності.

МСБО 2 — Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 2 (МСБО 2). Запаси.

МСБО 8 — Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 8 (МСБО 8). Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки.

МСБО 16 — Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16). Основні засоби.

НП(С)БО 1 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 07.02.2013 № 73.

НП(С)БО 2 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Консолідована фінансова звітність», затверджене наказом Мінфіну від 27.06.2013 № 628.

П(С)БО 6 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затверджене наказом Мінфіну від 28.05.1999 № 137.

П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 № 92.

П(С)БО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.1999 № 246.

П(С)БО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.1999 № 318.

Порядок № 419 — Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 № 419.

Дата підготовки
31.07.2014