Судова практика щодо донарахування орендної плати за землю
11.08.2016 754 0 1
Суб’єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України. Тому донараховані податковим органом податкові зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної/комунальної власності суд признав правомірними (ухвала ВАСУ від 05.07.16 р. у справі № К/800/49661/15).
Суть спору
Позивач – товариство, відповідач – об’єднана Державна податкова інспекція. Позивач звернувся до суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
20.11.01 р. між позивачем та міською радою укладено договір оренди земельної ділянки для розміщення основних та підсобних будівель, споруд площею 0,2689 га (далі – договір оренди). 12.09.02 р. сторонами договору оренди внесено зміни до нього, якими, зокрема, визначено, що нормативна грошова оцінка (далі – НГО) цієї земельної ділянки становить 466 241 грн. (підстава – довідка відділу земельних ресурсів про визначення НГО земельної ділянки від 29.08.02 р. № 315Д).
Листом від 14.01.15 р. «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» повідомлено ДФС, обласні та Київську міську державні адміністрації, ГУ Держземагентства в областях і м. Києві, що, за інформацією Держстату, індекс споживчих цін (далі – ІСЦ) за 2014 рік становив 124,9 %. Ураховуючи це, коефіцієнт індексації, на який індексується НДО сільгоспугідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до п. 289.2 Податкового кодексу (далі – ПК), станом на 01.01.15 р. становить 1,249. Крім того, відповідачем було отримано від Управління Держкомзему витяг із технічної документації про НГО земельної ділянки від 28.04.11 р., яким визначено, що НГО земельної ділянки під забудовою, яка знаходиться в користуванні позивача, становить 1 469 622,66 грн.
Отже, на підставі отриманих відомостей відповідачем проведено розрахунок орендної плати на 2015 рік за земельну ділянку, що знаходиться в користуванні позивача:
1 469 622,66 грн. х 1,249 х 3 % = 55 066,74 грн.
Позивач не погодився із збільшенням суми орендної плати та позовні вимоги обґрунтував тим, що, на його думку, при розрахунку орендної плати за землю необхідно керуватися лише умовами договору оренди землі, у тому числі брати до уваги НГО земельної ділянки, зазначену в такому договорі. А оскільки ніяких змін і доповнень до договору оренди земельної ділянки внесено не було, дії відповідача щодо нарахування орендної плати на підставі відомостей Держкомзему, а не договору, на думку позивача, мають протиправний характер.
Судові рішення
Постановою окружного адміністративного суду від 17.09.15 р. у справі № 825/3137/15-а у задоволенні позову відмовлено. Позивач направив апеляційну скаргу, яку ухвалою апеляційного адміністративного суду від 29.10.15 р. залишено без задоволення. Ухвалою ВАСУ від 05.07.16 р. у справі № К/800/49661/15 касаційну скаргу позивача відхилено.
Аргументи суду
Відповідно до п. 288.1 ПК підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Згідно з п. 288.4 ПК розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Відповідно до п. 288.5 ПК розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 % НГО та не може перевищувати 12 % НГО. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується НГО земельних ділянок (п. 289.1 ПК).
Центральний орган виконавчої влади (далі – ЦОВВ), що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за ІСЦ за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта, на який індексується НГО сільгоспугідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року.
У п. 289.3 ПК визначено, що зазначений ЦОВВ не пізніше 15 січня поточного року забезпечує інформування ЦОВВ, який здійснює формування та реалізацію державної податкової та митної політики, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію НГО земель.
Крім того, судом зазначено, що Верховний Суд у рішенні від 02.12.14 р. № 21-274а/14 підкреслив, що із набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп. 288.5.1 ПК та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, закріпленого в п. 5.2 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим за встановлений пп. 288.5.1 ПК.
Також судом зазначено, що Закон від 11.12.03 р. № 1378-IV «Про оцінку земель» визначає систематичність проведення НГО земель: НГО земельних ділянок відбувається не рідше як один раз на 5–7 років стосовно земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх призначення, та земельних ділянок сільгосппризначення, що знаходяться за межами населених пунктів. Щодо земельних ділянок несільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, то їх НГО проводиться не рідше ніж один раз на 7–10 років.
Для отримання інформації про НГО окремої земельної ділянки замовник звертається до районного органу з питань земельних ресурсів та отримує таку інформацію у формі витягу. При цьому судом зауважено, що хоча в умовах договору оренди, укладеного між позивачем та міською радою, передбачено, що лише сторони договору мають право вносити зміни до договору, зміст договору повинен відповідати нормам законодавства.
У свою чергу, законодавством передбачено обов’язок органів Держземагентства повідомляти податкові органи про зміну НГО земельних ділянок, оскільки остання є обов’язковою умовою для визначення розміру орендної плати. Тому договір між позивачем та міською радою необхідно привести у відповідність до чинного законодавства.
Отже, суд дійшов висновку, що суб’єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству. Таким чином, зміна розміру земельного податку є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками. За таких обставин суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Висновки
Якщо сільгосппідприємство орендує земельні ділянки державної/комунальної власності, то незалежно від внесених змін до такого договору розмір орендної плати не може бути меншим, ніж установлено ПК. НГО орендованої земельної ділянки державної/комунальної власності необхідно індексувати відповідно до чинного законодавства.
Коментарі до матеріалу