Облік основних засобів на сільгосппідприємстві

Бухгалтерський облік операцій з об’єктами основних засобів (далі – ОЗ) – досить актуальне питання, оскільки ОЗ є на кожному сільгосппідприємстві.

Порядок формування інформаційних ресурсів щодо ОЗ сільгосппідприємств з метою прийняття ефективних управлінських рішень у сфері організації їх контролю, надходження, наявності, вибуття та використання, розкриття у фінансовій і статистичній звітності та здійснення податкових розрахунків визначають відповідні нормативно-правові акти.

ОЗ відповідно до П(С)БО 7 – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік).

Крім того, п. 6 П(С)БО 7 визначено: об’єкт ОЗ визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримує в майбутньому економічні вигоди від його використання та його вартість може бути достовірно визначена.

Додатково слід виділити і критерій малоцінності. Так, у п. 5.2 П(С)БО 7 зазначено, що підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, які входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (далі – МНМА).

Опосередковано на це вказують і Методрекомендації № 635, відповідно до яких підприємство самостійно встановлює критерії малоцінності ОЗ. Усі активи, вартість яких нижча цього критерію та які використовуються більше одного року, у бухобліку відображаються у складі МНМА. Ті активи, які використовуються більше ніж рік і вартість яких вище критерію малоцінності, у бухобліку визнаються ОЗ. Таке розмежування для цілей бухобліку здійснюється в наказі про облікову політику підприємства (Методрекомендації № 635).