Виправлення помилок у записах бухобліку

Поняття помилки в бухгалтерському обліку та/або фінансовій звітності нацстандарти бухобліку не визначають. Водночас виправленню помилок у фінзвітності присвячено цілий стандарт – П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».

У МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» надано лише визначення помилок попередніх періодів. Під ними розуміють пропуски або викривлення у фінзвітності суб’єкта господарювання (далі – СГ) за один або кілька попередніх періодів, які виникають через невикористання або зловживання достовірною інформацією, яка:

• була наявна, коли фінзвітність за ті періоди затвердили до випуску;
• за обґрунтованим очікуванням могла бути отриманою та врахованою під час складання та подання цієї фінзвітності.

У § 5 МСБО 8 виділяють помилки, допущені в результаті:

• неправильних математичних підрахунків;
• неправильного застосування облікової політики;
• недогляду або неправильної інтерпретації фактів;
• шахрайства.

У будь-якому разі фінзвітність, складена на підставі даних бухобліку, повинна надавати користувачам для прийняття рішення повну, правдиву і неупереджену інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. І це основна мета бухгалтерської та фінансової звітності (п. 1 ст. 3 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996)). Отже, дані фінзвітності є достовірними, лише якщо вони не містять помилок і перекручень, що можуть вплинути на рішення користувачів звітності (п. 3 розд. ІІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).