Фінансова звітність у сільському господарстві України: виклики та рекомендації
Фінансова звітність вважається важливим інструментом для оцінки діяльності та результатів сільгосппідприємств, складання бізнес-плану, а також прийняття управлінських та інвестиційних рішень. Проте в аграрному секторі України система бухгалтерського обліку та ведення документації потребує вдосконалення з огляду на особливості, обумовлені специфікою галузі, законодавством і практикою.
У цій статті ми розглянемо ці особливості, виявимо найактуальніші та найскладніші проблеми та виклики, з якими стикаються сільгосппідприємства під час складання та подання документації. Також ми запропонуємо рекомендації щодо поліпшення документообігу.
Особливості фінансової звітності аграрного сектору України
Фінансова звітність сільгосппідприємств в Україні регулюється різними нормативними документами, такими як:
- Законом України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
- Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 07.02.2013 № 73. Ним визначаються мета, склад і принципи складання фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.
Застосування національних положень бухобліку, гармонізованих з міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ), мало б спростити процес складання фінзвітності, проте на практиці існує низка системних проблем. Зокрема:
- у багатьох сільгосппідприємств немає кваліфікованих бухгалтерських кадрів;
- рівень впровадження обліку залишається невисоким.
Особливо гостро ці питання стоять у суб’єктів малого підприємництва.
Виклики та проблеми фінансової звітності українського агробізнесу
Сільгосппідприємства України стикаються з низкою викликів і проблем, які ускладнюють складання та аналіз фінансової звітності, а також впливають на її повноту та об’єктивність і здебільшого пов'язані з організаційно-технологічними особливостями галузі, такими як:
- сезонність виробництва та реалізації продукції;
- нестабільність цін на ринку;
- залежність від погодних умов, катаклізмів;
- високий ступінь зносу основних засобів;
- складність справедливої оцінки біологічних активів і сільськогосподарської продукції;
- необхідність врахування екологічних чинників і соціальної відповідальності.
Головними факторами, що стримують розвиток системи бухобліку та звітності в аграрному секторі, можна вважати:
- Недосконалість нормативно-правової бази. Чинні правила не повною мірою враховують специфіку сільського господарства.
- Нестача кваліфікованих працівників. Багато підприємств відчувають брак кваліфікованих кадрів у сфері бухобліку та аудиту. За оцінками, дефіцит становить близько 30 тис. фахівців.
- Складність обліку в умовах малих форм господарювання. Для фермерських та особистих господарств ведення повноцінного обліку ускладнене через обмежені ресурси.
- Брак коштів на впровадження IT-рішень. Через недостатнє фінансування агро багато підприємств не мають можливості перейти на автоматизовані системи обліку, що знижує його ефективність.
Часто керівники недооцінюють важливість якісного бухобліку для управління бізнесом. Недостатня вмотивованість власників і менеджерів агробізнесу підвищувати фінансову грамотність уповільнює поширення сучасних рішень щодо ведення фінансової звітності. Проблеми, що накопичуються, тягнуть за собою негативні наслідки:
- зниження інвестиційної привабливості галузі через непрозорість звітності багатьох підприємств;
- труднощі з отриманням кредитів та грантів;
- зростання витрат і зниження ефективності управління в аграрних компаніях;
- уповільнення процесів кооперації та інтеграції через складність консолідації звітності;
- стримування розвитку цифровізації галузі та впровадження інноваційних технологій.
Також збільшується кількість податкових правопорушень і тіньового сектору. За оцінками, до 30% обороту в сільському господарстві перебуває в тіні.
Рекомендації щодо поліпшення фінансової звітності в сільському господарстві
Щоб поліпшити фінансову звітність у сільському господарстві України, необхідно розв’язати низку завдань, які можна згрупувати за такими напрямами:
- Удосконалення законодавства в галузі бухобліку з урахуванням специфіки сільського господарства. Зокрема, переглянути та актуалізувати чинні методрекомендації з обліку та калькулювання в сільському господарстві.
- Впровадження спеціальних стандартів фінансової звітності для малих форм господарювання. Можна розробити спеціальні пільгові режими для фермерів з річним оборотом до 5 млн грн, які передбачають спрощений склад і періодичність звітності.
- Розвиток системи підготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів для аграрної сфери. Доцільно організувати короткострокові курси підвищення кваліфікації при вищих навчальних закладах для наявних фахівців підприємств, щоб навчити їх галузевої специфіки.
- Держпідтримка процесів інформатизації та цифровізації бухобліку в сільському господарстві. Можна передбачити субсидування витрат підприємств на впровадження програм автоматизації обліку з держбюджету або запустити спеціальну програму пільгового кредиту чи лізингу комп'ютерного обладнання.
- Підвищення фінансової грамотності керівників аграрних підприємств у питаннях організації обліку. Корисно проводити безплатні семінари та вебінари з цієї тематики, щоб донести важливість якісного обліку для управління.
Фінансова звітність аграрного сектору — складний і багатогранний процес, який вимагає врахування безлічі факторів та особливостей галузі. У наступні кілька років аграрний бізнес зіткнеться з низкою викликів і проблем, які необхідно подолати для підвищення його ефективності та якості.
Ключовими напрямами розвитку мають стати оптимізація нормативно-правової бази, підготовка кадрів, впровадження IT та надання держпідтримки підприємствам галузі. Від ефективності цих заходів залежатиме прозорість та інвестиційна привабливість сільського господарства країни.
Коментарі до матеріалу