Віддалені співробітники: правила роботи та оплати

Акценти статті:

• особливості укладення трудового договору з віддаленими співробітниками;
• оформлення та оплата праці надомних працівників;
• віддалений співробітник за ЦПД;
• поїздка до офісу – це відрядження.

Незважаючи на те що чинне трудове законодавство України не містить визначення поняття «віддалена робота» чи «надомна праця», на практиці така форма роботи досить поширена.

У ст. 179 КЗпП є єдине непряме згадування про роботу вдома: за бажанням жінки (батька дитини, баби, діда чи інших родичів, які фактично доглядають за дитиною) у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. Утім скористатися цим дозволом можуть не тільки особи, які доглядають за дітьми. Адже віддалена робота не заборонена чинним законодавством, хоча і не врегульована нормативно.

Зверніть увагу: надомна робота не є фрілансом. Нагадаємо, фрілансер – це самозайнята особа, яка виконує разові замовлення або тимчасову роботу без зарахування до штату підприємства (див. лист Мінпраці від 15.05.08 р. № 105/13/116-08). Тоді як надомний чи віддалений працівник є штатним працівником роботодавця.

Спроби законодавчо врегулювати надомну працю вже робляться. Так, проект Трудового кодексу передбачає порядок застосування надомної праці. У ньому, зокрема, ідеться про те, що сторони можуть домовитися про виконання роботи вдома як під час укладення трудового договору, так і пізніше. Зі свого боку роботодавець має забезпечити співробітника необхідними умовами, що відповідають вимогам охорони праці, пожежної безпеки і санітарії.