Чи можна звільнити працівника, якщо він передумав звільнятися

У разі звільнення за власним бажанням за безстроковим трудовим договором (ст. 38 КЗпП) або за строковим договором (ст. 39 КЗпП) працівник має попередити роботодавця письмово за два тижні до звільнення шляхом подання роботодавцю заяви про звільнення. У заяві вказують бажану дату звільнення. Отримана заява реєструється в окремому журналі роботодавця.

Повідомити про звільнення працівник може як у період роботи, так і в період відсутності на роботі (у разі перебування у відпустці або у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю).

Заяву можна також відправити поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Така заява вважатиметься прийнятою роботодавцем у день отримання, який зазначено в поштовому повідомленні.

Відлік двотижневого строку починається не з дати, вказаної в заяві, а з фактичної дати попередження роботодавця. Тож у разі повідомлення поштою відлік здійснюватиметься від дати отримання листа, вказаної в повідомленні про вручення.

Строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня, а якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день (ст. 241¹ КЗпП). Останнім днем роботи, тобто днем звільнення в разі розірвання трудового договору за ініціативою працівника, є той самий день тижня, в який працівник попередив про це роботодавця письмово.

Протягом двотижневого строку попередження трудовий договір продовжується, роботодавець не має права звільнити працівника раніше вказаного в заяві строку, якщо про це не попрохав працівник.