Гнучкий режим для підсумованого обліку робочого часу
Для кого ця стаття: для сільськогосподарських підприємств, на яких підсумований облік робочого часу потребує вдосконалення – уведення гнучкого режиму.
Зі статті ви дізнаєтеся: про порядок упровадження на базі підсумованого обліку гнучкого режиму робочого часу.
На агропідприємствах підсумований облік робочого часу актуальний для працівників більшості категорій, у тому числі трактористів-машиністів. Припустимо, що підсумований облік робочого часу вже введено на підприємстві для трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва. Розберемося, чому та як його можна вдосконалити.
Що нас не влаштовує в підсумованому обліку
На підприємстві підсумований облік робочого часу передбачає при річному обліковому періоді затвердження місячних графіків роботи (графіків змінності). Відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку ці графіки роботи (змінності) доводяться до відома працівників не пізніше ніж за місяць до їхнього введення.
У трактористів-машиністів сільгосппідприємств виникають проблеми з дотриманням графіків роботи. Найчастіше це пов'язано з погодними умовами (наприклад, дощі під час польових робіт). Але на підприємстві не оформляється простій і немає можливості перевести працівника на іншу роботу. Екстрена зміна та документування зміни затверджених графіків нормативно не врегульоване, та й може бути недоцільно громіздким. Тому виникає необхідність у гнучкому графіку роботи, при якому невідпрацьовані години або дні можна було б відпрацьовувати в інший час облікового періоду.
Крім того, у сільгоспвиробництві через ті ж погодні умови виникають проблеми з дотриманням режиму праці та відпочинку.
Так, щоденний поділ робочого дня на частини з перервою в роботі більше двох годин можливий у випадках, передбачених законодавством (ст. 60 КЗпП). Але предмет регулювання даної норми – не наш випадок. Такий щоденний поділ робочого дня на частини для трактористів-машиністів технологічно не обумовлений і законодавчо не передбачений.
Перерви для відпочинку та харчування не більше двох годин установлені ст. 66 КЗпП. Але на практиці вимушені перерви в роботі становлять більше двох годин, що призводить до порушення трудового законодавства.
Як перейти до саморегулювання трудового процесу
Винаходити нічого не потрібно. Проблема вирішується завдяки введенню гнучкого режиму робочого часу (далі – ГРРЧ).
Методичні рекомендації щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу затверджені наказом Мінпраці та соцполітики від 04.10.06 р. № 359 (далі – Методрекомендації № 359).
Уточнимо стосовно підсумованого обліку робочого часу практичну суть ГРРЧ. ГРРЧ – це така форма організації праці, при якій для деяких категорій працівників, для працівників окремих підприємств або їх структурних підрозділів установлюється режим праці із саморегулюванням часу початку, закінчення і тривалості робочого часу протягом робочого дня (п. 1.2 Методрекомендацій № 359).
ГРРЧ у більшості випадків передбачає підсумований облік робочого часу. У такому випадку працівник повинен відпрацювати встановлену відповідно до законодавства кількість робочих годин в обліковому періоді, яку прийнято при підсумованому обліку робочого часу (тиждень, місяць, квартал, рік і т. п.). В обліковому періоді він повинен відпрацювати в інший час недопрацьовані протягом тижня (місяця) години роботи. А якщо працівник за тиждень (місяць) відпрацював понад нормальну тривалість робочого часу, то йому має бути наданий відповідний час відпочинку. При цьому тривалість роботи в окремі дні може бути як меншою, так і більшою порівняно із тривалістю робочого дня, установленого правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (п. 3.2 Методрекомендацій № 359).
Обов'язкова умова застосування ГРРЧ – забезпечення обліку відпрацьованого часу та контролю над трудовою дисципліною працюючих у цьому режимі (п. 3.5 Методрекомендацій № 359).
Якщо на підприємстві при підсумованому обліку робочого часу застосовується гнучкий робочий місяць, то цей тип ГРРЧ можна характеризувати так:
|
Тип режиму |
Варіанти |
Розрахунок дисбалансу робочого часу (ДРЧ) |
|
1 |
2 |
3 |
|
Гнучкий робочий місяць |
1. Установлена норма робочого часу повинна бути повністю відпрацьована протягом даного місяця |
ДРЧ у середині облікового періоду не повинен перевищувати, наприклад, ±8 год. До кінця місяця відхилення від балансу робочого часу повинні бути ліквідовані |
|
2. Дозволяється переносити недопрацьовані або перепрацьовані години, наприклад у кількості до 8 годин, на наступний обліковий місяць з обов'язковим зарахуванням недопрацьованих або перепрацьованих годин у попередньому обліковому місяці |
ДРЧ на кінець місяця не повинен перевищувати, наприклад, ±8 год. |
Принципова особливість ГРРЧ полягає в тому, що працюючим надається необхідна самостійність у регулюванні початку, закінчення та загальної тривалості свого робочого дня (аж до його перенесення) при повному відпрацюванні, наприклад, місячної норми робочого часу.
І, як бачимо, застосування підсумованого обліку та гнучкого режиму робочого часу в практиці сільгосппідприємства вирішує особливі виробничі ситуації. Ці режими роботи, близькі за суттю та цілями, органічно доповнюють один одного.
Таким чином, ГРРЧ не змінює затверджених графіків роботи, а тільки створює нормативну можливість для їхнього коректного недотримання. Із ГРРЧ є можливість саморегулювання режиму роботи.
Методична база для введення ГРРЧ
Загальний для підсумованого та поденного обліку робочого часу порядок уведення та застосування ГРРЧ викладено в розд. 2 Методрекомендацій № 359, а саме:
- ключові положення щодо ГРРЧ установлюються в колдоговорі (п. 1.1 Методрекомендацій № 359);
- рішення роботодавця про можливість уведення ГРРЧ після проведення роз'яснювальної роботи узгоджується з виборним органом первинної профспілкової організації або обумовлюється колдоговором;
- ГРРЧ може встановлюватися за угодою між працівником і роботодавцем як при прийнятті на роботу, так і в подальшому;
- уведення ГРРЧ може бути ініційоване за колективною заявою працівників і виборного органу первинної профспілкової організації;
- про перехід на ГРРЧ працівники інформуються не пізніше ніж за місяць;
- перехід працівників на ГРРЧ здійснюється з їх згоди й оформляється відповідним наказом;
- порядок та умови застосування ГРРЧ визначаються в правилах внутрішнього трудового розпорядку;
- в умовах ГРРЧ тривалість роботи (зміни) не може перевищувати 12 годин на добу.
Зауважимо, що встановлення графіків роботи не ув’язується із застосуванням ГРРЧ, при якому тільки уточнюється порядок відступу від цих графіків.
І як бачимо, ГРРЧ може вводитися одночасно з підсумованим обліком робочого часу, а також і після його введення.
Локальне регулювання ГРРЧ із підсумованим обліком
Порядок уведення та застосування ГРРЧ, викладений у Методрекомендаціях № 359, стає нормою для підприємства, якщо в колдоговорі є зобов'язання роботодавця керуватися цими Рекомендаціями (п. 1.1 Методрекомендацій № 359).
У колдоговорі це зобов'язання роботодавця може бути формульоване таким чином:
|
ЗРАЗОК 1 <...> II. Зобов'язання сторони роботодавця<...> 4. За трудовими відносинами, робочим часом та часом відпочинку. <...> 4.4. Підсумований облік і гнучкий режим робочого часу. <...> 4.4.5. Уведення гнучкого режиму робочого часу, затвердження графіків роботи оформляти наказами по підприємству, узгодженими із профспілковим комітетом. При цьому керуватися діючим законодавством, Галузевою угодою та Методичними рекомендаціями щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.06 р. № 359, а в частині графіків роботи – Правилами внутрішнього трудового розпорядку. <...> |
У Правилах внутрішнього трудового розпорядку щодо ГРРЧ можна обмежитися таким формулюванням:
|
<...> V. Робочий час і його використання<...> Гнучкий режим робочого часу може бути встановлений для окремих працівників або окремих структурних підрозділів на прохання працівників і зі згоди адміністрації. Порядок та умови застосування гнучкого режиму робочого часу визначаються спеціальним узгодженим із профкомом наказом по підприємству та доводяться до відома працівників не пізніше ніж за один місяць до введення їх у дію. <...> |
Нижче показано приклади (з урахуванням Методрекомендацій № 359) інформаційно-розпорядчих документів щодо введення та застосування на підприємстві гнучкого режиму робочого часу, а саме:
- колективної заяви працівників про введення гнучкого режиму робочого часу, що містить об'єктивні причини введення ГРРЧ (див. зразок 3);
- доповідної записки інспектора з кадрів про закінчення підготовчої роботи з уведення ГРРЧ, що містить перелік проведених робіт, необхідних для введення ГРРЧ (див. зразок 4);
- наказу про введення та застосування гнучкого режиму робочого часу (див. зразок 5) із додатками.
У додатку 2 до наказу подано форму щоденного обліку відпрацювання робочого часу. Саме цей облік відпрацювання часу організує ГРРЧ в умовах підсумованого обліку робочого часу. В умовному прикладі заповнення форми видно, що встановлена норма робочого часу відпрацьовується протягом даного місяця (без перенесення недопрацювання або перепрацювання годин на наступний обліковий місяць).
У додатку 3 до наказу наведено приклад деталізації порядку роботи та обліку робочого часу в умовах ГРРЧ.
Уточнимо, що якщо ГРРЧ уводиться без обмеження строком, то перехід до звичайного режиму роботи без згоди працівників може бути здійснений відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП – із попередженням працівників за 2 місяці.
Узгодження із профспілковим комітетом уведення ГРРЧ
Заявка керівника підприємства профспілковому комітету може формулюватися таким чином:
«...Відповідно до п. 13 Правил внутрішнього трудового розпорядку прошу узгодити введення з 01.12.18 р. гнучкого режиму робочого часу для трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва. Відповідний проект наказу додається до заявки...».
Рішення профспілкового комітету із цього питання у витягу із протоколу засідання профкому може бути викладене так:
«...З урахуванням дотримання в запропонованому проекті наказу відповідних норм Колективного договору та Правил внутрішнього трудового розпорядку узгодити введення з 01.12.18 р. для трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва гнучкого режиму робочого часу та порядок його застосування...».
Висновки
На відміну від загальноприйнятого режиму роботи із жорстким регламентуванням початку та закінчення робочого дня, ГРРЧ – це простий і беззатратний спосіб організації комфортних трудових відносин та ефективної роботи в умовах сільськогосподарського виробництва. У ньому збігаються інтереси найманих працівників з економічними інтересами виробництва, а значить, і роботодавця.
Коментарі до матеріалу