Все про четверту групу єдиного податку

Платники єдиного податку (далі – ЄП) поділяються на чотири групи залежно від обсягу доходу, кількості найманих працівників та виду діяльности. До четвертої групи єдинників відносяться сільгосппідприємства. Саме про них і йтиметься у цій консультації.

Хто може стати єдинником четвертої групи

Єдинники четвертої групи – це платники колишнього фіксованого сільськогосподарського податку (далі – ФСП), який у 2015 році був перейменований та приєднаний до ЄП. Як випливає з його колишньої назви, він призначений виключно для сільгосптоваровиробників. Причому не для всіх, а лише для тих, які відповідають певним вимогам.

Так, платниками ЄП четвертої групи можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільгосптоваровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 % (пп. 4 п. 291.4 Податкового кодексу України (далі – ПК)).

При цьому згідно із пп. 14.1.235 ПК сільгосптоваровиробником уважається юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільгосппродукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Під часткою сільгосптоваровиробництва розуміється питома вага доходу, отриманого від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі доходу (пп. 14.1.262 ПК).

Отже, до розрахунку частки сільгосппродукції не включається постачання сільгосппослуг (на відміну від спецрежиму з ПДВ). Винятком є сільгосптоваровиробники, які протягом звітного року були утворені шляхом реорганізації (злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення). Однак і вони у складі доходів від реалізації сільгосппродукції враховують доходи від надання лише супутніх послуг. Перелік таких послуг наведено у пп. 298.8.3 ПК. До них, зокрема, належать: послуги із збирання врожаю, догляду за худобою і птицею, зберігання сільськогосподарської продукції, відгодівлі та забою свійської худоби та птиці, за умови, що ці послуги надаються покупцю такої продукції виробником із моменту набуття на неї права власності до дати її фактичної передачі.

Ті сільгосппідприємства, у яких у попередньому податковому році виникли обставини непереборної сили, можуть не дотримуватися вимоги щодо 75%-вої частки сільгоспвиробництва (пп. 298.8.4 ПК). Але наявність таких обставин доведеться підтвердити документально. Таким документом може бути рішення обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб’єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин, або сертифікат про форс-мажорні обставини, виданий Торгово-промисловою палатою.

Не можуть перейти до четвертої групи єдинників ті суб’єкти господарювання, які не відповідають вищенаведеним критеріям, а також підприємства (п. 291.5¹ ПК):

• у яких понад 50 % доходу від продажу сільгосппродукції становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на власних або орендованих угіддях, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);
• які виробляють підакцизні товари. Виняток становлять підприємства первинного виноробства, що виготовляють виноградні виноматеріали для підприємств вторинного виноробства, які, у свою чергу, використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції. Слід зазначити, що торгівля підакцизними товарами не є перешкодою для переходу на ЄП (при дотриманні інших умов);
• які мають податковий борг станом на 1 січня базового року (за винятком безнадійного податкового боргу, який виник унаслідок дії обставин непереборної сили).

Платники ЄП четвертої групи звільняються від сплати (п. 297.1 ПК):

• податку на прибуток підприємств;
• податку на майно (у частині земельного податку), крім податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
• рентної плати за спеціальне використання води.

Об’єкт оподаткування

Для платників ЄП четвертої групи об’єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільгосптоваровиробника або надана йому в користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292¹.1 ПК).

Звертаємо увагу: на думку ДФС, сільгосппідприємства – єдинники четвертої групи для обчислення суми ЄП повинні враховувати лише ті землі, право власності на які чи право користування якими зареєстровані в установленому порядку.

Аргументом на користь такої думки є норма п. 292¹.3 ПК, яка з’явилася у 2015 році й на сьогодні залишається чинною. Згідно із цим пунктом підставою для нарахування ЄП платниками четвертої групи є дані Державного земельного кадастру та/або дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Крім того, за нормами земельного законодавства (ст. 125 Земельного кодексу України) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту держреєстрації цих прав.

База оподаткування

Згідно із п. 292¹.2 ПК базою оподаткування для платників ЄП четвертої групи є нормативна грошова оцінка (далі – НГО) 1 га сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, установленого розд. XII ПК.

Однак на 2016 рік передбачено деяке пом’якшення бази оподаткування. Так, для єдинників четвертої групи вона визначається з урахуванням таких особливостей (п. 5 підрозд. 8 розд. ХХ ПК):

• для сільгоспугідь – це НГО 1 га сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01.01.15 р.;
• земель водного фонду – НГО ріллі в АР Крим або області з урахуванням зазначеного вище коефіцієнта індексації.

Тобто для обчислення бази оподаткування у поточному році до НГО землі застосовується коефіцієнт індексації, установлений на 01.01.15 р.,а не на 01.01.16 р., як це передбачено загальною нормою п. 292¹.2 ПК. Нагадаємо, на 01.01.15 р. коефіцієнт індексації дорівнював 1,249, а кумулятивне значення коефіцієнта індексації НГО земель із 1995 року – 3,997.

Крім того, НГО ріллі слід збільшити на коефіцієнт 1,756, запроваджений постановою КМУ від 31.10.11 р. № 1185 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів».

Ставки ЄП та порядок сплати

Ставки ЄП для єдинників четвертої групи у 2016 році порівняно з минулим роком зросли в 1,8 разу і тепер становлять (п. 293.9 ПК):

• для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім тих, що розташовані у гірських зонах та на поліських територіях, і тих, що перебувають у власності сільгоспвиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у т. ч. на умовах оренди) – 0,81 %;
• ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,49 %;
• багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,49 %;
• багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,16 %;
• земель водного фонду – 2,43 %;
• ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільгосптоваровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди, – 5,4 %.

Перелік територій, що належать до поліських, затверджено постановою КМУ від 25.12.98 р. № 2068 «Про визначення поліських територій України», а Перелік населених пунктів, яким надається статус гірських, наведено в додатку до постанови КМУ від 11.08.95 р. № 647 «Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських».

Єдинники четвертої групи сплачують ЄП щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового кварталу, у таких розмірах (пп. 295.9.2 ПК): у I кварталі – 10 %; II кварталі – 10 %; III кварталі – 50 %; IV кварталі – 30 %.

Сума ЄП перераховується на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (пп. 295.9.8 ПК).

Подання звітності

Звітним періодом для платників ЄП четвертої групи є календарний рік, який починається з 1-го числа першого місяця звітного періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця звітного періоду (тобто з 1 січня по 31 грудня) (п. 294.1, 294.2 ПК).

Суму ЄП слід самостійно обчислити станом на 1 січня, а податкову декларацію на поточний рік – подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельної ділянки не пізніше 20 лютого поточного року (пп. 295.9.1 ПК).

Перелік звітності для єдинників четвертої групи містить (пп. 298.8.1 ПК):

• загальну податкову декларацію на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок, – подається до контролюючого органу за місцезнаходженням сільгосппідприємства (місцем перебування на податковому обліку);
• звітну податкову декларацію за рік окремо щодо кожної земельної ділянки – подається до контролюючого органу за місцем розташування такої ділянки;
• розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі – Розрахунок) – подається до контролюючих органів за місцезнаходженням єдинника та/або за місцем розташування земельних ділянок;
• відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – подаються до контролюючих органів за місцезнаходженням єдинника та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Форму Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі – декларація) та додатка «Відомості про наявність земельних ділянок» до неї затверджено Наказом № 578. У додатку зазначаються: дані про види сільгоспугідь, що знаходяться в користуванні (власності) сільгосппідприємства в розрізі договорів чи інших правовстановних документів, їх НГО, площа, кадастровий номер тощо. На підставі цих даних у декларації здійснюється розрахунок суми ЄП, що підлягає сплаті.

Форму Розрахунка затверджено Наказом № 772. Він складається на підставі даних бухгалтерського обліку сільгосппідприємства і служить підтвердженням права підприємства на застосування ЄП. Тобто якщо розрахована частка становить 75 % і більше, сільгосппідприємство може стати платником ЄП четвертої групи, а якщо менше – не може.

У разі коли протягом звітного періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв’язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування, сільгосппідприємства зобов’язані (пп. 295.9.5 ПК):

• уточнити суму податкових зобов’язань з ЄП на період із дати набуття (втрати) такого права до останнього дня звітного року;
• подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх НГО.

Отже, при поданні уточнюючих декларацій Розрахунок подавати не потрібно.

Відповідальність

У разі виявлення податковим органом під час проведення документальних перевірок невідповідності платника ЄП четвертої групи вимогам пп. 4 п. 291.4 ПК (щодо 75%-вої частки сільгоспвиробництва) та п. 291.5¹ ПК (обмеження щодо реєстрації – див. вище) у звітному році або в попередніх періодах, за такі періоди йому нараховуються (п. 299.11 ПК):

• податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник ЄП;
• штрафні (фінансові) санкції, передбачені гл. 11 розд. II ПК.

Крім того, такий платник зобов’язаний перейти на загальну систему оподаткування, починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому встановлено таке порушення.

Звертаємо увагу: при перевірках правильності сплати колишнього ФСП (до 2014 року включно) норма п. 299.11 ПК застосовуватися не може, оскільки, по-перше, закон не має зворотної сили, а по-друге, вона стосується лише ЄП, що сплачується єдинниками четвертої групи, який, хоча й формально, є зовсім іншим податком.

Перехід на інші системи оподаткування

Для сільгосппідприємств, що користуються значною кількістю сільгоспземель, прибуток від яких є порівняно невеликим, може виявитися недоцільним перехід та перебування у четвер-тій групі єдинників. Таким підприємствам рекомендуємо розглянути варіанти переходу до третьої групи або взагалі відмовитися від спрощеної системи та перейти на сплату податка на прибуток.

Як зазначалося вище, для переходу на ЄП та перебування у четвертій групі слід щороку до 20 лютого подавати декларацію з додатками. Неподання декларації означає автоматичний перехід сільгосппідприємства на загальну систему оподаткування зі сплатою податку на прибуток. Тобто подавати будь-які заяви чи звіти для переходу на загальну систему не потрібно.

Те саме відбувається, якщо сільгосппідприємство подало декларацію для переходу до четвертої групи єдинників, але не виконало усі умови такого переходу. Наприклад, станом на 1 січня поточного року в органі ДФС за сільгосппідприємством обліковується податковий борг, тому йому відмовлено в реєстрації платником ЄП четвертої групи. Таке підприємство вважається платником податку на прибуток вже із 1 січня поточного року.

А от для переходу до єдинників третьої групи слід подати заяву за формою, затвердженою наказом Мінфіну України від 20.12.11 р. № 1675 «Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік», не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (пп. 298.1.4 ПК). Тобто якщо підприємство не подало такої заяви у минулому році, тепер воно зможе перейти на сплату ЄП (третя група) лише з початку наступного кварталу (якщо подасть заяву в установлений строк). А протягом періоду від початку року до 1-го числа кварталу, з якого сільгосппідприємство стане єдинником третьої групи, йому доведеться сплачувати податок на прибуток.

Звертаємо увагу: згідно із п. 281.3 ПК від сплати земельного податку звільняються фізичні особи – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі таких ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику ЄП четвертої групи (на період дії ЄП).

Отже, відмова сільгосппідприємства від сплати ЄП (четверта група) або втрата на нього права призведе до того, що фізособи, у яких таке підприємство орендує земельні ділянки для ведення своєї діяльності, втратять пільги зі сплати земельного податку. У зв’язку із цим може виникнути потреба у перегляді орендної плати таким орендодавцям.

Крім того, самі підприємства в разі переходу на загальну систему оподаткування втрачають право на пільгу зі сплати земельного податку (якщо вони мають землі у власності або постійному користуванні), а також зі сплати рентної плати за спеціальне водовикористання, як передбачено п. 297.1 ПК.

Висновки

Статус єдинника четвертої групи є далеко не таким привабливим, яким раніше був статус платника ФСП. Адже сума, яку повинні сплачувати до бюджету єдинники цієї групи, суттєво перевищує розмір колишнього ФСП. Це сталося через значне підвищення бази та ставки оподаткування у 2015 році, а також чергове підвищення ставки ЄП для єдинників четвертої групи у 2016 році. Крім того, умови перебування у цій групі є більш жорсткими, зокрема, через появу санкцій за неправомірне перебування у ній. Альтернативами є третя група єдинників або загальна система оподаткування зі сплатою податку на прибуток. При цьому слід звернути увагу на втрату пільг із деяких інших податків.