Події після дати балансу: як розкрити у фінзвітності за НП(С)БО

Річна фінансова звітність: інструкція щодо заповнення

Фінансова звітність: алгоритм заповнення

«Події після дати балансу» – звучить аж надто теоретично і здається відірваним від практики. Але повірте, що в роботі кожного бухгалтера стовідсотково були такі події і виникало питання, як же їх відображати: коригувати ще не «закритий» рік чи вже в поточному показувати? Наприклад, у січні ліквідувався дебітор, заборгованість якого на 31 грудня значиться у обліку. Або ж на початку лютого продали товари за ціною, значно нижчою за балансову вартість, яка була на кінець року. Ще приклад: нарахували дивіденди за минулий рік у лютому поточного. І це далеко не всі. Спільне, що об’єднає такі події, – відбулися вони після дати балансу (кінця року), але до подання (затвердження до випуску) фінзвітності.

З’ясуємо:

• Що вважається подіями після дати балансу? Які часові межі для таких подій? Чи вплинув воєнний стан на проміжок часу для визначення подій «після дати балансу»?
• Які події потребують коригування фінзвітності, що готується, а які – не потребують і розкриваються лише у примітках (звісно, для тих, хто їх складає)?
• Коли найчастіше виникають сумніви щодо необхідності коригування (наведемо ситуації із практики)?
• Що рекомендує АПУ стосовно подій після дати балансу, у тому числі й тих, які пов’язані з воєнним станом?

Події після дати балансу: загальні положення

Що вважати подіями після дати балансу?

Подія після дати балансу – подія, яка відбувається між датою балансу і датою затвердження керівництвом фінансової звітності, підготовленої до оприлюднення, яка вплинула або може вплинути на фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства (п. 3 НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженого наказом Мінфіну від 28.05.1999 № 137). Тобто є проміжок часу «від … – до…».

Відразу зауважимо, що НП(С)БО 6 доволі лаконічно «змальовує» події після дати балансу. Більш красномовний у цьому питанні – МСБО 10 «Події після звітного періоду». А щоб зрозуміти суть цього поняття, доречно зважати на міжнародний орієнтир. Тому, хоча ми розглядаємо питання для тих, хто працює за НП(С)БО, усе ж для порівняння заглядатимемо і в МСБО 10 (адже нацстандарти розроблено на основі МСФЗ – ст. 1 Закону від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», далі – Закон № 996).

Що вважається датою балансу?

Дата балансу – це дата, на яку складено баланс підприємства. Зазвичай датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду. Ми зараз мовимо про кінець року, тобто 31 грудня року, за який складається фінзвітність.

Як синонім до «дата балансу» використовують «дата фінансової звітності», тобто дата, на яку припадає кінець останнього періоду, який охоплює фінансова звітність.

Тож старт «від» – із дня, що настає після дати балансу.

Що вважається датою затвердження фінзвітності?

Це дата, коли всі звіти, які входять до складу фінансової звітності, включаючи відповідні примітки, були складені, а особи, яких наділено визнаними повноваженнями, підтвердили, що вони несуть відповідальність за цю фінансову звітність.

Тобто дата, коли керівник (орган управління) затвердив фінзвітність, підписавши її, вважається датою затвердження? Так, до цієї дати дивимося на події, які вплинули чи можуть вплинути на фінансовий стан, результати діяльності, щоб розуміти, чи вписуються вони в категорію «події після дати балансу».

Але є нюанс: суб’єктові господарювання (далі – СГ) слід розкривати інформацію про дату затвердження фінансової звітності до випуску та про те, хто дав дозвіл на таке затвердження. Якщо власники СГ або інші особи мають повноваження вносити зміни до фінзвітності після випуску, СГ має розкривати інформацію про цей факт. Для користувачів важливо знати, коли фінзвітність затверджено до випуску, оскільки вона не відображає події після цієї дати (§ 17, 18 МСБО 10).

У МСБО 10 більш детально і на прикладах роз’яснено, що є датою затвердження фінзвітності.

Приклад із § 5 МСБО 10

Управлінський персонал СГ завершує проєкт фінзвітності за рік до 31 грудня 20X1 року 28 лютого 20X2 року.

18 березня 20Х2 року. Рада директорів розглядає фінзвітність та затверджує її до випуску.

СГ оприлюднює прибуток та іншу обрану фінансову інформацію 19 березня 20Х2 року. Фінзвітність стає доступною для акціонерів та інших осіб 1 квітня 20Х2 року. Акціонери затверджують фінзвітність на річних зборах 15 травня 20Х2 року, а потім затверджену фінзвітність реєструють у регуляторному органі 17 травня 20Х2 року.

Фінзвітність затверджено до випуску 18 березня 20X2 року (дата затвердження Радою до випуску).

Приклад з § 6 МСБО 10

18 березня 20X2 року. управлінський персонал СГ затверджує фінзвітність для подання спостережній раді. Спостережна рада складається лише із працівників, які не відповідають за виконавчі функції, і може складатися з представників працівників та інших запрошених осіб. Спостережна рада затверджує фінзвітність 26 березня 20X2 року. Фінзвітність стає доступною для акціонерів та інших осіб 1 квітня 20X2 року. Акціонери затверджують фінзвітність на своїх річних зборах 15 травня 20X2 року, а потім затверджену фінзвітність реєструють у регуляторному органі 17 травня 20X2 року.

Фінансову звітність затверджено до випуску 18 березня 20X2 року (дата затвердження управлінським персоналом для подання спостережній раді).

Саме «до дати затвердження фінансової звітності» події після дати балансу потребуватимуть аналізу на порядок їх відображення: коригувальні вони чи ні.

Події після дати балансу стосуються лише тих, хто оприлюднює фінзвітність, чи всіх підприємств?

Логічне запитання, бо ж у самому визначенні сказано про дату затвердження фінзвітності, підготовленої до оприлюднення. І складається враження, що стосується це лише тих, хто оприлюднює фінзвітність у себе на сайті на вимогу ст. 14 Закону № 996. Та це не так. Поняття «подія після дати балансу» є актуальним для всіх підприємств. Адже головна ціль фінзвітності – надати достовірну інформацію користувачу для прийняття рішень. Тому, без сумніву, і у підприємств, які не оприлюднюють фінзвітність, можуть бути події після дати балансу.

Схематично зобразимо проміжок часу, протягом якого аналізуватимемо події і з’ясовуватимемо, приведуть вони до коригувань у фінзвітності чи ні.

Події після дати балансу

Схема. Події після дати балансу

Через воєнний стан підприємство оприлюднюватиме фінзвітність на сайті пізніше (а саме протягом 3 місяців після завершення воєнного стану). Це дозволено Законом від 03.03.2022 № 2115-ІХ «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни». У такому разі і події після дати балансу охоплять більший період?

Так, можливо, що з відстроченням оприлюднення і події після звітної дати охоплять більший період. Та не обов’язково, адже визначальною є саме дата затвердження фінзвітності до випуску, а не дата оприлюднення. А ось рішення про дату затвердження приймає керівництво (засновники).

Коригувальні та некоригувальні події після дати балансу

Події після дати балансу можуть вимагати коригування певних статей (тобто вплинуть на показники ще не «закритого» періоду) або розкриття інформації про ці події у примітках до фінансових звітів (п. 15 НП(С)БО 6). Усе для того, щоб на основі інформації з фінзвітності її користувачі могли прийняти рішення, і ґрунтуватися ці рішення мають на актуальних та достовірних даних.

Погодьтеся, якщо в балансі на 31 грудня звітного року є дебіторська заборгованість на суму 100 млн грн, а вже 5 січня наступного року відомо, що дебітор – банкрут, то про це якось варто проінформувати користувачів фінзвітності. Але як? Відкоригувати дебіторку на 31 грудня чи не чіпати і розкрити лише у примітках?

Для тих, хто працює за нацстандартами, приклади-підказки, як розмежувати, де коригувальна подія, а де – ні, дає НП(С)БО 6 (див. таблицю).

Таблиця. Класифікація подій після дати балансу

Якщо події після дати балансу свідчать про наміри підприємства припинити діяльність або про неможливість її продовження, то фінансова звітність складається без застосування принципу безперервності діяльності (п. 18 НП(С)БО 6).

Як відображається коригувальна подія?

Якщо СГ після звітного періоду отримує інформацію про умови, які існували на кінець звітного періоду, йому слід оновити розкриття інформації, пов’язаної з цими умовами, з урахуванням нової інформації (§ 17, 18 МСБО 10).

Здійснюється це сторнуванням та (або) додатковим записом в обліку звітного періоду, які відображають уточнення оцінки відповідних статей (п. 16 НП(С)БО 6).

Наприклад, підприємство формує резерв сумнівних боргів методом абсолютної суми. Проаналізувавши дебіторську заборгованість на 31.12.2025 за відвантажені, але не оплачені покупцем ТОВ «Лінивець» товари, воно сформувало резерв на суму 500 000 грн – Дт 944 – Кт 38. Однак уже 06.01.2026 від цього контрагента було отримано оплату в повній сумі. Тож умова (наявність дебіторської заборгованості) існувала на звітну дату, і був сумнів у погашені боргу (відповідно, створено резерв сумнівних боргів). Подія після дати балансу (оплата) – коригувальна, бо принесла додаткову інформацію – очевидно, що заборгованість уже не є сумнівною. Тож потрібно відсторнувати створений резерв на цю суму: Дт 944 – Кт 38 на 500 000 грн (методом сторно).

Як оформити коригувальну подію?

Спеціальних типових документів для оформлення коригувальних подій немає. Доречно скористатися бухгалтерською довідкою. Її форму затверджено наказом Мінфіну від 29.12.2000 № 356 «Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку».

У її формулюванні варто зазначити причину коригування:

«у зв’язку з подією після дати балансу – оплатою товару дебітором ТОВ «Лінивець» 06.01.2026 за договором постачання від 12.12.2024, під заборгованість якого, класифіковану як сумнівну на 31.12.2025, було створено резерв методом абсолютної суми згідно з п. 10.1 Наказу про облікову політику».

А далі в табличній частині бухгалтерської довідки слід навести коригувальне проведення.

І хоча цю бухдовідку буде створено, наприклад, 06.01.2026, врахувати коригування резерву треба у звітності 2025 року, тобто слід провести оновлену інформацію за регістрами бухобліку та у фінзвітності.

Як розкривати інформацію про некоригувальні події після дати балансу?

Як зазначено вище, у фінзвітності такі події не відображають, а інформація про них може розкриватися у примітках (звісно, актуально для тих підприємств, які примітки складають).

До того ж, варто пригадати, що розкриття потребує лише суттєва інформація, яка може вплинути на прийняття рішень користувачами.

Так, у § 21 МСБО 10 зазначено: якщо події, які не коригують після звітного періоду, є суттєвими, можна обґрунтовано очікувати впливу нерозкриття інформації на рішення, які приймають основні користувачі фінзвітності загального призначення, складеної на основі тієї фінзвітності, яка надає фінансову інформацію про конкретного суб’єкта господарювання, що звітує. Відповідно, СГ слід розкривати таку інформацію про кожну суттєву категорію подій, які не коригують після звітного періоду:

а) характер подій;

та

б) попередню оцінку їх фінансового впливу або констатацію, що така оцінка неможлива.

До речі, у § 22 МСБО 10 наведено приклади суттєвих некоригувальних подій, які розкриваються у примітках.

Суттєвість інформації визначається на підставі професійного судження, яке формується з урахуванням не лише кількісних, але і якісних характеристик оцінюваної інформації.

Події після дати балансу в ситуаціях із практики

Ситуація 1. Дивіденди

Загальними зборами засновників ухвалено рішення про нарахування дивідендів за результатами діяльності за 2025 рік. Протокол загальних зборів – від 31.01.2026. Як показати нарахування дивідендів: проведенням ще у 2025 році (тобто у фінзвітності за 2025 рік), чи в січні 2026 року зробити записи Дт 443 – Кт 671, Дт 441 – Кт 443?

Ухвалення рішення про виплату дивідендів за минулий рік – подія, яка не коригує фінзвітність. У п. 17 НП(С)БО 6 прямо сказано, що дивіденди за звітний період, які оголошено після дати балансу, слід розкривати в примітках до фінансових звітів. Схожу норму має і МСБО 10: якщо дивіденди оголошують після звітного періоду, але до затвердження фінансової звітності до випуску, дивіденди не визнаються як зобов’язання на кінець звітного періоду, тому що на той час не існує жодних зобов’язань (§ 12 та § 13 МСБО 10).

Тож у цій ситуації дивіденди будуть проведені у бухобліку в січні 2026 року та розкриті у примітках, якщо підприємство їх готує.

Ситуація 2. Резерв сумнівних боргів

Станом на 31.12.2026 у підприємства є дебіторська заборгованість за надані послуги. Сума боргу значна. Резерв сумнівних боргів не формували, оскільки дебітор запевнив, що оплатить протягом І кварталу 2026 року ( має «виграний» тендер, частину оплати за який спрямує на покриття боргу перед підприємством). І комісія по підприємству, виходячи із професійних суджень, не віднесла такий борг до сумнівних (метод створення – в абсолютній величині). Однак 9 січня 2026 року дебітор повідомив, що в нього виникли фінансові труднощі, оскільки умови тендеру ним були не дотримані, оплата найближчим часом не передбачається, і розглядається питання банкрутства. Чи треба переглянути резерв сумнівних боргів на 31.12.2025?

Так, виходячи з оновленої інформації щодо сумнівності погашення боргу дебітором коригується резерв сумнівних боргів додатковим проведенням Дт 944 – Кт 38. Враховується це і у фінзвітності за 2024 рік.

Ситуація 3. Знецінення запасів

Підприємство на 31.12.2025 обліковує на балансі товари вартістю 10 000 грн за шт. (загалом – 1 000 одиниць). А 09.01.2026 йому вдалося реалізувати 1 шт. за 6 000 грн (у т. ч. ПДВ – 1 000 грн). При цьому якість та інші характеристики 1 шт. реалізованого товару абсолютно такі самі, як і в інших 999 шт. товару. Невже треба уцінити ці товари (усі 1 000 шт.) станом на 31.12.2025 і уцінку показати у фінзвітності-2025?

Так, адже такий продаж товару свідчить про необґрунтованість оцінки чистої вартості реалізації на дату балансу (п. 1.4 додатка до НП(С)БО 6). Нагадаємо, що на дату балансу запаси мають відображатися за найменшою із двох оцінок: первісною або чистою вартістю реалізації (п. 24 НП(С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну від 20.10.1999 № 246). І це є обов’язком, а не правом. Чиста вартість реалізації запасів – це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (п. 4 НП(С)БО 9). Тож, вочевидь, недостовірно була встановлена чиста вартість реалізації на 31.12.2025. І доказ цього – реалізація товару вже через 10 днів за вартістю, значно нижчою від первісної. Тому уцінку потрібно відобразити ще в 2025 році проведенням Дт 946 – Кт 281 (якщо ж формуєте резерв під знецінення запасів, то, відповідно, шляхом формування резерву на 31.12.2025). І уцінити слід не 1 шт., а всі залишки такого товару.

Оформити потрібно первинним документом. У цій ситуації підійде бухгалтерська довідка з посиланням на обставини перегляду – подію після дати балансу та вимоги НП(С)БО 6.

Ситуація 4. Курсові різниці

На 31.12.2025 у підприємства є кредиторська заборгованість в інвалюті, за якою розраховуються курсові різниці. У січні 2026 року курс валюти істотно змінився (зріс). Чи треба додатково показати курсові різниці – 2025, зважаючи на таку різку зміну курсу, тобто переглянути розмір кредиторської заборгованості на 31.12.2025?

Ні, зміна курсу НБУ після дати балансу не є коригувальною подією (п. 2.6 додатка до НП(С)БО 6). Тож це будуть уже події, які враховуємо в 2025 році.

Ситуація 5. Втрата активів

18.01.2026 унаслідок воєнної агресії рф (обстрілу) було знищено основний засіб (приміщення) підприємства. Підтвердні документи щодо знищення наявні. Чи потрібно відобразити вибуття цього активу у фінзвітності 2025 року? Чи списувати залишкову вартість в січні 2026 року? Тобто чи є подія коригувальною, чи ні?

Втрата майна, що сталася через аварію, пожежу, збройну агресію, інший форс-мажор після дати балансу, не є коригувальною подією. Цей висновок випливає з п. 2.4 додатка до НП(С)БО 6. Оскільки інформація – суттєва, її варто розкрити у примітках до фінзвітності.