Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Із ФСП – на єдиний податок: «екстремальний» перехід - 2015

Для кого ця стаття: для тих сільгоспвиробників, які в минулих роках були платниками фіксованого сільгоспподатку (далі – ФСП) і в поточному, 2015 році також хотіли б застосовувати аналогічний режим оподаткування.

Як відомо, Законом від 28.12.14 р. № 71-VIII було внесено суттєві зміни до Податкового кодексу (далі – ПК). Зміни торкнулися, на жаль, і сільгоспвиробників, які були платниками ФСП. З 01.01.15 р. ФСП скасовано. Натомість запроваджено єдиний податок (далі – ЄП) четвертої групи, порядок справляння якого загалом відповідає порядку сплати ФСП. Однак є й суттєві відмінності. Розглянемо їх детальніше.

Звільнення від сплати інших податків

Відповідно до п. 297.1 ПК єдинники четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

податок на прибуток підприємств;

податок на майно (у частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

рентна плата за спеціальне використання води.

Зважаючи на зміну назв окремих податків та зборів, їх оновлений перелік відповідає переліку податків (зборів), від якого звільнявся і платник ФСП, за винятком збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (в оновленому переліку місцевих податків та зборів (ст. 10 ПК) цього збору немає).

Хто вони – єдинники четвертої групи?

До платників ЄП четвертої групи належать сіль­ськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського това­ровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 % (пп. 4 п. 291.4 ПК).

При цьому сільськогосподарським товаровиробником вважається юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільгосппродукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власнови-робленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (абзац перший пп. 14.1.235 ПК). Це визначення не змінилося. Однак його було доповнено абзацом другим, згідно з яким права власності/користування земельними ділянками мають бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Отже, з 01.01.15 р. для переходу на ЄП четвертої групи сільгосппідприємство обов’язково повинне мати зареєстровані відповідно до законодавства права користування земельними ділянками.

Визначення частки сільськогосподарського товаровиробництва не змінилося (пп. 14.1.262 ПК). Під такою часткою, як і раніше, розуміється питома вага доходу, отриманого від реалізації сільгоспgродукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі доходу. Звертаємо увагу, що при визначенні частки не йдеться про те, що така продукція має бути вирощена на землях, право користування якими зареєстроване в установленому порядку (детально про це читайте на с. 30 цього номера).

До розрахунку частки сільгосппродукції, як і раніше, не включається постачання сільгосппослуг (на відміну від спецрежиму з ПДВ). Винятком є сільгосптоваровиробники, які протягом звітного року були утворені шляхом реорганізації (злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення). Однак і для них у складі доходів від реалізації сільгосппродукції враховуються доходи від надання лише супутніх послуг. Перелік таких послуг тепер наведено в пп. 298.8.3 ПК і в порівнянні із ФСП він не змінився.

Нагадаємо, що до супутніх послуг належать, зокрема: послуги зі збирання врожаю, догляду за худобою і птицею, зберігання сільськогосподарської продукції, відгодівлі та забою свійської худоби та птиці, за умови що такі послуги надаються покупцю такої сільгосппродукції сільгосппідприємством-виробником із моменту набуття на неї права власності до дати її фактичної передачі.

Крім того, слід звернути увагу, що об’єктом обкладення єдиним податком для сільгосптоваровиробників, як і раніше, є площа сільськогосподарських угідь (детальніше про це див. далі в консультації). Тому обов’язковою умовою для переходу на сплату цього податку є наявність таких угідь у сільгосппідприємства (у власності або в користуванні). Тобто ті сільгосппідприємства, які мають лише землі, що належать до несільськогосподарських угідь, наприклад «під господарськими будівлями і дворами», стати єдинниками четвертої групи (як і колись – платниками ФСП) не зможуть, оскільки не матимуть об’єкта оподаткування.

Збереглася норма про те, що ті сільгосппідприємства, у яких у попередньому податковому році виникли обставини непереборної сили, мають право не дотримуватись вимоги щодо 75%-вої частки сільгоспвиробництва (пп. 298.8.4 ПК). Такі сільгосппідприємства для підтвердження статусу платника ЄП подають податкову декларацію разом із рішенням обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб’єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин .

Не можуть бути зареєстровані платниками ЄП четвертої групи сільгоспвиробники (п. 291.51 ПК):

у яких понад 50 % доходу від продажу сільгосппродукції становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на власних або орендованих угіддях, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

  • які виробляють підакцизні товари. Винятком є підприємства первинного виноробства, які виробляють виноградні виноматеріали для підприємств вторинного виноробства, які, у свою чергу, використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції. Слід зазначити, що торгівля підакцизними товарами не є перешкодою для переходу на єдиний податок (при дотриманні інших умов);
  • які мають податковий борг станом на 1 січня базового (2015) року (за винятком безнадійного податкового боргу, який виник унаслідок дії обставин непереборної сили).

Об’єкт оподаткування

Згідно з п. 2921.1 ПК для платників ЄП четвертої групи (як і в минулих роках – для платників ФСП) об’єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому в користування, у тому числі на умовах оренди.

Однак тепер права власності та користування угіддями мають бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства (пп. 2 п. 2921.1 ПК). Як бачимо, така норма тепер з’явилася не лише у визначенні сільгоспвиробника (про що зазначалося вище), а й у нормі щодо об’єкта оподаткування.

Крім того, з’явилася норма (п. 2921.3 ПК), якої не було в розділі про ФСП. Згідно із цією нормою підставою для нарахування ЄП платникам четвертої групи є дані Державного земельного кадастру та/або дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, з 01.01.15 р. до розрахунку ЄП (у т. ч. на 2015 рік) потрібно буде включати лише земельні ділянки, право користування якими зареєстроване відповідно до норм земельного законодавства.

База оподаткування

Ще минулого року Законом від 27.03.14 р. № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» були внесені зміни до ПК щодо збільшення бази оподаткування ФСП, які мали набути чинності з 01.01.15 р. (колишня ст. 303 ПК). Хоча ст. 303 в чинній редакції ПК уже немає, зміни щодо збільшення бази оподаткування, тепер уже – єдиним податком, збереглися.

Так, згідно з п. 2921.2 ПК базою оподаткування ЄП четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є:

  • для сільськогосподарських угідь – нормативна грошова оцінка 1 га таких угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року;
  • для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) – нормативна грошова оцінка ріллі в АР Крим або в області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року.

Коефіцієнт індексації в обох випадках визначається в порядку, установленому розд. XII ПК. До речі, формулу його розрахунку також дещо змінено. Якщо раніше індекс споживчих цін впливав на розмір грошової оцінки лише в разі, якщо його значення перевищувало 110 %, то тепер грошова оцінка індексуватиметься, якщо значення індексу споживчих цін за попередній рік перевищуватиме 100 %. Формула розрахунку коефіцієнта індексації виглядає так:

Кі = І : 100,

де І – індекс споживчих цін за попередній рік.

Обов’язок розраховувати цей коефіцієнт згідно з п. 289.2 ПК, як і раніше, покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Державне агентство земельних ресурсів). Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті цього відомства (http://www.dazru.gov.ua), станом на 01.01.15 р. нормативну грошову оцінку земель за 2014 рік необхідно індексувати на коефіцієнт індексації, що дорівнює 1,249. Кумулятивне значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель із 1995 року станом на 01.01.15 р. становить 3,997.

Ставки податку

Згідно з п. 293.9 ПК розміри ставок єдиного податку з 1 га сільськогосподарських угідь та(або) земель водного фонду, як і ставки колишнього ФСП, залежать від категорії (типу) земель та їх розташування і встановлюються у відсотках бази оподаткування. Однак самі ставки порівняно зі ставками ФСП збільшено втричі й тепер вони становлять:

  • для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також тих, що перебувають у власності сільгоспвиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у т. ч. на умовах оренди) – 0,45 % (ставка ФСП становила 0,15 %);
  • для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях – 0,27 % (ставка ФСП – 0,09 %);
  • для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,27 % (ставка ФСП – 0,09 %);
  • для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,09 % (ставка ФСП – 0,03 %);
  • для земель водного фонду – 1,35 % (ставка ФСП – 0,45 %);
  • для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди, – 3 % (ставка ФСП – 1 %).

Під спеціалізацією на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті слід розуміти перевищення частки доходу, отриманого від реалізації такої продукції та продукції її переробки, двох третин доходу (66 %) від реалізації всієї власно виробленої сільгосппродукції та продуктів її переробки.

Перелік територій, що належать до поліських, затверджено постановою КМУ від 25.12.98 р. № 2068, а Перелік населених пунктів, яким надається статус гірських, наведено в додатку до постанови КМУ від 11.08.95 р. № 647. На сьогодні порівняно з минулим роком змін у цих Переліках не відбулося.

Звітність

Податковим (звітним) періодом для платників ЄП четвертої групи, як і раніше для платників ФСП, є календарний рік, який починається з 1-го числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (тобто з 1 січня до 31 грудня) (п. 294.1, 294.2 ПК).

Суму ЄП слід самостійно обчислити станом на 1 січня, а податкову декларацію на поточний рік слід подати до відповідного контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельної ділянки не пізніше 20 лютого поточного року (пп. 295.9.1 ПК).

Перелік звітності з ЄП четвертої групи цілком відповідає переліку звітності з ФСП та включає (пп. 298.8.1 ПК):

  • загальну податкову декларацію на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок – подається до контролюючого органу за місцезнаходженням сільгосппідприємства (місцем перебування на податковому обліку);
  • звітну податкову декларацію за рік окремо щодо кожної земельної ділянки – подається до контролюючого органу за місцем розташування такої земельної ділянки;
  • розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва – подається до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок;
  • відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – подається до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

На сьогодні затверджених форм звітності з ЄП четвертої групи немає. Маємо лише форми звітності з ФСП, а саме:

  • форму Податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку, затверджену наказом Міндоходів від 30.12.13 р. № 864, додатком до якої є «Відомості (довідки) про наявність земельних ділянок»;
  • форму Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затверджену наказом Мінагрополітики від 26.12.11 р. № 772.

Однак, як передбачено п. 46.6 ПК, до визначення нових форм декларацій (розрахунків) застосовуються форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення. При цьому нові форми набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.

Виходячи із цієї норми, для звітування з ЄП четвертої групи у 2015 році слід застосовувати старі форми, оскільки нові (яких ще немає) можуть застосовуватися лише з наступного звітного періоду після їх оприлюднення. Тобто, якщо їх оприлюднять у 2015 році, застосовувати їх слід із 2016 року, адже звітним періодом із цього податку, як зазначалося вище, є рік.

Сплата податку

Порядок сплати ЄП четвертої групи порівняно з колишнім ФСП також змінився. Якщо ФСП слід було сплачувати щомісяця, то ЄП – щоквартально. Так, згідно з пп. 295.9.2 ПК ЄП сплачується щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

у I кварталі – 10 %;

II кварталі – 10 %;

III кварталі – 50 %;

IV кварталі – 30 %.

Отже, ЄП за I квартал 2015 року слід сплатити не пізніше 30.04.15 р.

Перераховується ЄП на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (пп. 295.9.8 ПК).

Штрафні санкції

Слід звернути увагу на ще одне важливе нововведення, якого не було при застосуванні ФСП. Ідеться про п. 299.11 ПК. Згідно із цим пунктом у разі виявлення податковим органом під час проведення документальних перевірок невідповідності платника ЄП четвертої групи вимогам пп. 4 п. 291.4 ПК (щодо 75%-вої частки сільгоспвиробництва) та п. 291.51 ПК (обмеження щодо реєстрації) у податковому (звітному) році або в попередніх періодах, за такі періоди йому нараховуються:

  • податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник ЄП;
  • штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені гл. 11 розд. II ПК.

Крім того, такий платник зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому встановлено таке порушення.

У минулих роках податківці вже намагалися донараховувати заднім числом платникам ФСП усі податки, від яких вони були звільнені, у разі виявлення невідповідності вимогам щодо переходу на цей податок. Однак тоді це було незаконним, оскільки в ПК не було відповідної норми. Тепер же таку норму внесено до ПК, і тому сільгосппідприємствам слід бути готовими до перевірок.

Але чи зможуть податківці застосовувати зазначену норму при перевірці в поточному році «минулорічних» платників ФСП? На нашу думку, ні, адже: по-перше, закон не має зворотної сили, а по-друге, вищезгадана норма стосується виключно ЄП четвертої групи. У минулих роках сільгосппідприємства сплачували ФСП, щодо якого вищевказаної норми не було. А ЄП та ФСП (хоча й формально) – різні податки.

Сума, яку доведеться сплачувати до бюджету платникам ЄП четвертої групи, суттєво перевищуватиме розмір минулорічного ФСП. Адже у 2015 році в кілька разів збільшилася і база оподаткування, і ставка податку. Тому статус платника ЄП четвертої групи тепер уже не такий привабливий, як колишній статус платника ФСП. Крім того, посилено санкції за «неправомірне» (за результатами перевірки) перебування на сплаті ЄП четвертої групи.

Тому для тих сільгосппідприємств, у яких є в користуванні велика кількість сільгоспземель, але прибуток від їх використання порівняно невеликий, може виявитись недоцільним перехід на сплату ЄП четвертої групи. Таким підприємствам рекомендуємо розглянути варіанти оподаткування за іншою системою, наприклад податком на прибуток. Або ще як варіант можна порівняти суму ЄП четвертої групи із сумою ЄП третьої групи. Нагадаємо, що ставка для третьої групи тепер становить 2 % від обсягів постачань для платників ПДВ та 4 % – для неплатників ПДВ.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Надійні рішення з бухобліку, податках і праву

2936 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали