Розраховуємо плату за надра разом

У цій консультації на прикладі конкретної практичної ситуації покажемо, як сільгосппідприємствам, які добувають підземну воду зі свердловини, обчислити плату за надра.

Ситуація

ТОВ «Птах» видобуває з артезіанської свердловини підземну воду на підставі дозволу на спецводокористування та постачає її на птахоферму. На свердловині застосовується водопостачальний насос «Водолей» із подачею 2,2 м³ води за годину та потужністю 1,2 кВт. Згідно із встановленим лічильником за ІІ квартал 2014 року видобуто зі свердловини 3 000 м³ води. У цьому ж кварталі був здійснений поточний ремонт водопровідного обладнання з підйому і накопичення на суму 800 грн. Амортизаційні витрати на свердловину становили 500 грн. Як сільгосппідприємству правильно розрахувати податкові зобов’язання з плати за надра за звітний податковий період, тобто ІІ квартал поточного року?

Обчислення розрахункової вартості

Розрахункова вартість одиниці видобутої підземної води обчислюється за формулою, наведеною у пп. 263.6.9 Податкового кодексу (далі – ПК). Одним із її показників є витрати, визначені згідно із пп. 263.6.5-263.6.8 ПК.

Оскільки цей показник впливає на базу оподаткування, до його розрахунку слід поставитися дуже відповідально, адже при перевірці будь-які витрати, не включені до розрахункової вартості, призведуть до збільшення бази оподаткування і, як наслідок, до фінансових санкцій. Тому щокварталу доцільно складати бухгалтерську довідку, у якій на підставі первинних документів обчислювати розрахункову вартість за статтями витрат.

Розглянемо детальніше елементи витрат, які можуть входити в розрахункову вартість відповідно до пп. 263.6.5 ПК.

1. Матеріальні витрати (пп. «а» абзацу першого). До складу цих витрат слід включати вартість сировини та основних матеріалів, пов’язаних з обслуговуванням водопостачального устаткування (наприклад, різних мастил тощо). У нашій ситуації матеріальних витрат не було.

2. Витрати з оплати праці (пп. «б» абзацу першого). До витрат за цією статтею відноситься зарплата працівників, які обслуговують свердловину. Однак, як правило, на підприємствах немає працівників, які обслуговують виключно свердловину. З огляду на те, що до вказаних витрат повинна потрапити лише та їх частина, яка припадає на обслуговування свердловини, у її визначенні виникають певні труднощі.

Отже, аби у перевіряючих не було запитань, чому в розрахунковій вартості немає витрат на зарплату або чому саме цю суму включено до витрат, рекомендуємо наказом по підприємству призначити працівника, який контролюватиме роботу свердловини. Зокрема, у такому наказі треба визначити його обов’язки (наприклад, здійснювати контроль за роботою свердловини, вести облік показників лічильника тощо) та суму доплати за виконану роботу (для нашої ситуації це може бути 100 грн. на місяць). Директор може покласти обов’язки з обслуговування свердловини на себе без доплат (тоді за цією статтею витрат не буде), але це може викликати запитання у перевіряючих.

3. Витрати з ремонту основних засобів (пп. «в» абзацу першого). До цієї статті включаються витрати на ремонт свердловини, водопровідного обладнання з підйому і накопичення тощо. У наведеній ситуації їх вартість становила 800 грн.

4. Інші витрати (пп. «г» абзацу першого). На думку Міндохів (ЗІР, підкатегорія 130.5), при визначенні складу цих витрат слід керуватися п. 138.10 ПК. Поки Міндохідів не надано більш докладні роз’яснення вважаємо, що до складу інших витрат можуть входити (перелік не є вичерпним):

а) витрати на електроенергію. Якщо на свердловині встановлено електролічильник, то вартість спожитої за звітний період електроенергії можна розрахувати за допомогою його даних. Проте у більшості підприємств лічильники відсутні, тому вони повинні визначити обсяг спожитої електроенергії виходячи з технічних параметрів водопостачального насосу та обсягу видобутої води.

У нашій ситуації насос «Водолей» за годину подає 2,2 м³ води. Оскільки за ІІ квартал видобуто 3 000 м³, насос відпрацював 1 364 год. (3 000 м³ : 2,2 м³). При потужності 1,2 кВт•год. кількість спожитої електроенергії за годину роботи насосу становила 1 637 кВт (1 364 год. х 1,2 кВт•год.).

Розрахувавши кількість спожитої електроенергії на видобуток води можна визначити суму витрат. Виходячи з того що вартість 1 кВт – 1,26 грн.(умовно), витрати за ІІ квартал становитимуть 2 062,62 грн. (1 637 кВт х 1,26 грн.);

б) ЄСВ, нарахований на зарплату працівників, які обслуговують свердловину;

в) орендні платежі, якщо свердловина знаходиться на орендованій землі. У цьому разі суму таких платежів можна розраховувати пропорційно до площі, яку займає свердловина у загальній площі орендованої землі. У нашій ситуації свердловина розташована на власній землі.

5. Сума амортизації, нарахованої на основні фонди і нематеріальні активи (пп. «а» абзацу другого). Слід визначити, яке обладнання та устаткування технологічно пов’язане з видобуванням води, та включити до розрахунку суми нарахованої на нього амортизації. Це може бути свердловина, насосна станція тощо. Зазначимо, що нарахування амортизації регулюється ст. 144-146 ПК. У ситуації, що розглядається, сума амортизаційних витрат за ІІ квартал дорівнює 500 грн.

На наш погляд, витрат, передбачених пп. 263.6.7–263.6.8 ПК, у сільгосппідприємства немає (детальніше це питання буде розглянуто у наступних номерах «БАЛАНС-АГРО»).

Таким чином, загальна сума витрат (В_мп) становить 3 662,62 грн.
[300,00 грн. (зарплата) + 800,00 грн. (ремонт) + 2 062,62 (інші витрати) + 500,00 грн. (амортизація)].

Обчислимо податкове зобов’язання з плати за надра для нашої ситуації.

1. Визначимо розрахункову вартість (Ц_р) одиниці видобутої корисної копалини (підземної води):

Ц_р = 3 662,62 грн. + (3 662,62 грн. х 15 %) :
: 3 000 м³ = 1,40 грн/м³.

2. Обчислимо податкове зобов’язання з плати за надра (П_зн) за звітний період (ІІ квартал 2014 року):

П_зн = 3 000 м³ х 1,40 грн/м³ х
х 5 % (або 0,05) = 210 грн.

На підставі отриманих даних заповнимо додаток 2 до Податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого наказ Мінфіну від 17.09.12 р. № 1000, для нашої ситуації (див. фрагмент).

ВИСНОВКИ

Для правильного визначення плати за надра кожне сільгосппідприємство повинне визначити витрати, понесені при видобуванні підземної води,зокрема, самостійно обрати економічно доцільний спосіб їх розподілу.

Виходячи з бази оподаткування I кварталу (тобто до внесення змін Законом від 27.03.14 р. № 1166-VII), податкові зобов’язання з плати за надра у розглянутій ситуації мали становити 26 850 грн. [8,95 грн. (абсолютна ставка плати за 100 м³) х 3 000 м³].