Держреєстрація прав на землю та МПЗ: коли відсутність – не завада

13.11.2023 340 0 0

Кожен, хто визначав мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ), напевно аналізував п. 38¹.4 Податкового кодексу (далі – ПК), який регулює розмежування обов’язку щодо МПЗ у разі переходу права власності або права користування земельною ділянкою від однієї особи до іншої. При цьому особливу увагу заслуговує абзац другий вказаного пункту, відповідно до якого за відсутності держреєстрації переходу права власності або права користування (у т. ч. оренди, емфітевзису, суборенди) земельною ділянкою, віднесеною до сільгоспугідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Наведена норма дає податківцям підстави зробити висновок, що визначати МПЗ повинен той власник/користувач земельної ділянки, чиє право на землю зареєстроване в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Реєстр прав). Але чи є таке твердження законним та обґрунтованим – розберімося.

Повна версія доступна тільки передплатникам