Зберігання пального – 2019: ТОП найпоширеніших проблем (суджень)

Ліцензія на пальне: скільки коштує і які штрафи при її відсутності

Ця стаття – для всіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), а особливо аграрників, які використовують (у т. ч. зберігають) пальне у своїй господарській діяльності. У ній ми розглянемо проблеми, що можуть виникнути в СГ після 01.07.19 р. у зв’язку із застосуванням законодавчих нововведень, та з’ясуємо, як їх уникнути.

Найпоширенішим оманливим припущенням є таке: СГ, який має склад пального, що не підпадає під визначення «акцизного складу» у розумінні Податкового кодексу (далі – ПК), не треба отримувати ліцензію на зберігання. Це твердження є передчасним. Пояснимо чому.

Відповідно до приписів пп. 14.1.6 ПК акцизним складом пального є приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (про певні нюанси визначення акцизних складів пального ми вже писали тут: «Пальне-2019: відповіді на актуальні запитання»).

А тепер з’ясуємо, коли потрібно отримувати ліцензію на зберігання пального. Це питання висвітлене не в ПК, а в Законі від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» у редакції станом на 01.07.19 р.! (далі – Закон № 481). Тобто в червні 2019 року ця норма ще не є чинною.

Передусім слід звернути увагу, що згідно зі ст. 1 Закону № 481 термін «пальне» вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в ПК.