Виявили пересортицю: що в обліку?

Досить часто за результатами проведених інвентаризацій виявляють розбіжності між даними бухгалтерського обліку та фактичною наявністю цінностей. Зокрема, нестачу одних і лишки інших запасів однакової номенклатури, тобто пересортицю. Детальніше про те, як бухгалтеру виправити цю ситуацію, розповімо в консультації.

Загальні положення

Пересортиця частіше за все виявляється на підприємствах з великим асортиментом запасів. Зокрема, вона може виникнути внаслідок порушення порядку приймання та зберігання запасів на складі й відсутності належного внутрішнього контролю за їх рухом. Також причинами виникнення пересортиці може бути безвідповідальне ставлення матеріально відповідальних осіб (далі – МВО) до своїх обов'язків тощо.

Порядок урегулювання інвентаризаційних різниць у разі пересортиці встановлено п. 5 розд. ІV Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.14 р. № 879 (далі – Положення № 879). Він допускає взаємний залік лишків і нестач унаслідок пересортиці. Але зробити це можна лише за умови, що виявлені в результаті інвентаризації лишки та нестачі:

1) виникли за товарно-матеріальними цінностями (далі – ТМЦ) однакового найменування. Проводити взаємний залік нестач надлишками запасів різних найменувань, нехай навіть однорідних, не дозволяється;

2) тотожні (рівні) за кількістю;

3) утворилися за один і той самий період, який перевіряється;

4) виявлені в однієї й тієї самої МВО, яка перевіряється.

Прийміть до уваги: установлення нестачі на одному складі (у однієї МВО) та надлишку на іншому складі (в іншої МВО) запасів одного й того самого найменування до пересортиці не має жодного стосунку. Не вважають пересортицею також виявлення лишків та нестач запасів однакового найменування в однієї й тієї самої МВО, але в різних періодах, що перевіряються: тобто якщо в одному періоді виявлено лишок, а в іншому – нестачу (чи навпаки).

Виявлені в результаті інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю запасів і даними їх обліку в разі пересортиці за розпорядженням керівника підприємства підлягають взаємозаліку.

Важливо! Спочатку здійснюють залік пересортиці, а лише потім до незарахованої нестачі, що залишилася, застосовують норми природного убутку (детально про норми природного убутку зерна див. у «Природний убуток зерна під час зберігання: особливості визначення та обліку»). Іншими словами, ви не маєте права спочатку застосувати до цінностей, яких не вистачає, норми природного убутку, а потім зарахувати надлишками внаслідок пересортиці (п. 4 розд. ІV Положення № 879).

Бухгалтерський облік

У бухобліку відображення взаємозаліку нестач і лишків запасів унаслідок пересортиці залежатиме від того, чи дотримано вартісний критерій перезарахованих ТМЦ. Тому існують три можливих результати зарахування вартості нестач сумами лишків запасів:

• немає вартісних різниць;
• вартість лишків більша від суми нестач;
• сума нестач перевищує вартість лишків.

Далі розглянемо кожен із цих випадків.

Вартісних різниць немає

У разі якщо в результаті обліку пересортиці не виникає вартісних різниць, достатньо здійснити взаємний залік лишків і нестач як внутрішньогрупову операцію, тобто на аналітичних рахунках у межах одного синтетичного рахунка з обліку певних запасів. Тобто за дебетом рахунків запасів, за яким виявлено лишок, та кредитом цих же рахунків на вартість запасів, нестачу яких виявили. Наприклад: Дт 271.11 «Пшениця м'яка ІІ класу» – Кт 271.12 «Пшениця м'яка ІІІ класу».

Вартість лишків більша від суми нестач

Механізм дії результатів такої пересортиці в бухгалтерському обліку визначають п. 4, 5 розд. IV Положення № 879. Так, якщо вартість ТМЦ, які виявилися в надлишку, перевищує вартість цінностей у нестачі, величину перевищення (додатну сумову різницю) відносять до інших операційних доходів. При цьому збільшують облікові дані за тими рахунками та субрахунками обліку запасів, за якими виявлено лишок.

Тобто в обліку формують такі проведення:

• на суму заліку пересортиці: дебет відповідного субрахунка рахунків 20, 22, 27, 28 (запаси в надлишку) – кредит відповідного субрахунка рахунків 20, 22, 27, 28 (запаси, яких не вистачає);
• на суму доходу від пересортиці: дебет відповідного субрахунка рахунків 20, 22, 27, 28 (запаси в надлишку) – кредит субрахунка 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Сума нестач перевищує вартість лишків

Якщо при заліку нестач надлишками за пересортицею вартість запасів, виявлених у нестачі, вища за вартість цінностей, що виявилися в надлишку, від’ємну сумову різницю відносять на винних осіб (п. 5 розд. IV Положення № 879).

Якщо ж винних у пересортиці осіб не встановлено, то цю сумову різницю розглядають як нестачу цінностей понад норми природного убутку (наднормативні втрати). Відображають її у складі інших витрат операційної діяльності підприємства (дебет субрахунка 947 «Нестачі та втрати від псування цінностей»).

У протоколі інвентаризаційної комісії наводять вичерпні пояснення причин, з яких від’ємні сумові різниці за пересортицею не можуть бути стягнуті з МВО.

У разі від’ємної сумової різниці за пересортицею в бухобліку роблять такі записи:

на суму заліку пересортиці: дебет відповідного субрахунка рахунків 20, 22, 27, 28 (запаси в надлишку) – кредит відповідного субрахунка рахунків 20, 22, 27, 28 (запаси, яких не вистачає);

на суму втрат від пересортиці: дебет субрахунка 947 «Нестачі та втрати від псування цінностей» – кредит відповідного субрахунка рахунків 20, 22, 27, 28 (запаси, яких не вистачає).

Розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку пересортиці, виявленої під час інвентаризації, на умовному прикладі.

Приклад
Перед складанням річної фінзвітності сільгосппідприємством (платник єдиного податку четвертої групи, неплатник ПДВ) проведено суцільну інвентаризацію зерноскладу. За результатами перевірки встановлено:

• лишок пшениці м’якої ІІ класу – 100 кг на суму 300 грн.;
• нестачу пшениці м’якої ІІІ класу – 100 кг на суму 280 грн.;
• лишки ячменю ІІІ класу – 150 кг на суму 300 грн.;
• нестачу ячменю ІІ класу – 150 кг на суму 375 грн.

Згідно із протоколом інвентаризаційної комісії виявлено пересортицю. Відповідно до наказу керівника підприємства вона підлягає списанню шляхом взаємозаліку нестачі зерна відповідними лишками. Особу, винну у виникненні пересортиці, установлено.

Облік зазначених операцій наведемо в таблиці.

(грн.)

Висновки

1. Пересортицею вважають виявлені в результаті інвентаризації надлишки та нестачі, які виникли за ТМЦ однакового найменування, утворилися за один і той самий період, який перевіряється, в однієї й тієї самої МВО.

2. Взаємозалік лишків та нестач від пересортиці здійснюється лише за наказом керівника підприємства.

3. Порядок урегулювання інвентаризаційних різниць у разі пересортиці в бухобліку залежить від наявності різниці між сумою нестач і лишків та встановлення винної в пересортиці особи. Зокрема, якщо вартість запасів, виявлених з лишком, перевищує вартість запасів, яких за результатами перевірки не вистачає, то визнається дохід (субрахунок 719 «Інші доходи від операційної діяльності»). У разі якщо сума нестач перевищує вартість лишків, в обліку слід визнати витрати (субрахунок 947 «Нестачі та втрати від псування цінностей»).