Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Чи існують нормативи убутку зерна в результаті його доробки?

Підприємство здійснює доробку зібраного зерна на власному току. Чи існують нормативи убутку маси зерна в результаті його сортування та сушіння, які слід брати до уваги для відображення втрат зерна у бухобліку?

Як відомо, доробка зерна – це сукупність технологічних операцій, спрямованих на забезпечення або поліпшення (за потреби) установлених показників якості зерна відповідно до вимог, зокрема, договору складського зберігання зерна, контракту, державних стандартів.

Після проведення всіх робіт із доробки зерна підприємство отримує два види зернової продукції: чисте зерно та зернові відходи, які залежно від вмісту в них повноцінного зерна бувають:

  • придатні (це зерновідходи І та ІІ категорій);
  • непридатні – так звані мертві зерновідходи (ІІІ категорії), у яких вміст зерна незначний, тому використати їх у виробничому процесі або реалізувати неможливо.

Отже, у бухобліку за результатами доробки зерна оприбутковують повноцінне очищене зерно та придатні до використання зерновідходи, а також списують непридатні (мертві) зерновідходи і втрати в масі через зниження вологості (усушку).

Природний убуток – це неминучі втрати кількості запасів, які виникають під час їх транспортування, у процесі зберігання та за період реалізації у пункті продажу. Зменшення зернової маси у процесі доробки не є природним убутком, оскільки відбувається за рахунок зниження вологості та смітної домішки кожної партії зерна і залежить, зокрема, від стану зерна та погодних умов, у яких відбувались жнива. Відповідно жодних норм для цього не існує. А убуток маси зерна від очистки та сушіння в бухобліку відображається за фактичними результатами доробки.

Проте з метою внутрішньогосподарського контролю за роботою сушарок та зерноочисних машин, а також за збереженістю зерна все ж можливо визначити гранично допустимі відсотки убутку маси зерна. Для цього радимо скористатися формулами, наведеними в додатку 2 до Інструкції про ведення обліку та оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Мінагрополітики від 13.10.08 р. № 661. Хоча згідно з розпорядженням КМУ від 10.03.17 р. № 166-р її скасовано, жодних нових інструкцій або рекомендацій із цього питання не прийнято.

Для зручності використання формул ми їх дещо трансформували. Отже, обґрунтованість зміни маси зерна в результаті його доробки визначається так:

а) граничний відсоток убутку в масі від зниження вологості (Хв, %) не повинен перевищувати різниці, що виходить у результаті зіставлення показників вологості до й після доробки (визначається за лабораторним аналізом) з перерахунком цієї різниці за формулою

Xв = 100 х (a – b) : (100 – b),

де а – показник вологості зерна до сушіння, %;

b – показник вологості зерна після сушіння, %;

б) граничний відсоток убутку в масі від зниження смітної домішки (Хс, %):

Хс = [(с – d) х (100 – Хв)] : (100 – d),

де с – показник засміченості зерна до сортування, %;

d – показник засміченості зерна після сортування, %.

Тоді гранична маса убутку зерна (М, ц) у процесі його доробки розраховуватиметься так:

М = Мпоч х (Хв + Хс) : 100,

де Мпоч – маса зерна до доробки, ц.

Приклад

На доробку відправлено 100 ц зерна. За даними документів про сортування та сушіння зерна на току його вологість на момент доробки становила 17 %, засміченість – 3 %. Після доробки оприбутковано 92 ц повноцінного зерна вологістю 14 %, 7 ц – придатних зерновідходів, а решта (1 ц) – мертві зерновідходи. Тобто сміттєві домішки після доробки становлять 1 % (1 ц х 100 ц : 100 %).

З метою контролю за роботою сушарок та зерноочисних машин, а також за збереженістю зерна визначимо:

а) граничний відсоток убутку в масі від зниження вологості:

Хв = 100 % х (17 % – 14 %) :
: (100 % – 14 %) = 3,49 %;

б) граничний відсоток убутку в масі від зниження смітної домішки:

Хс = [(3 % – 1 %) х (100 – 2,32 %)] :
: (100 – 1 %) = 1,97 %;

в) граничну масу убутку зерна в процесі його доробки:

М = 100 ц х (3,49 % + 1,97 %) : 100 = 5,46 ц.

Отже, у наведеному прикладі фактична втрата зерна в результаті доробки перебуває в межах допустимого значення (1

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Статті за темою
14.07.2026
Обмір сіна, силосу та сінажу: методика польових вимірювань і порядок визначення об’єму для цілей бухгалтерського обліку
У статті наведено порядок обміру сіна, соломи, силосу та сінажу залежно від форми їх зберігання, а також правила документального оформлення результатів вимірювань для цілей бухгалтерського обліку. Залишки кормів у бухгалтерському обліку мають підтверджуватися не приблизною оцінкою, а результатами фа...
07.07.2026
Очищення зерна на власному току: яким актом оформити
Розглянуто, як сільгосппідприємству оформити очищення зерна на власному току: чи обов’язково застосовувати форму № 34, чи можна використовувати форму № 82 старого зразка, як затвердити власний акт і як перевірити показники очищення за контрольними розрахунками. Після збирання врожаю зерно част...
30.06.2026
Заповнюємо форму № 37-сг (місячна): покрокова інструкція для агропідприємств
Розповідаємо, хто й коли подає форму № 37-сг (місячна), як правильно відобразити площі зібрані та обсяги виробництва за основними сільгоспкультурами, а також розбираємо практичні ситуації. Під час збирання врожаю сільгосппідприємства зобов’язані щомісяця подавати до органів державної статистик...
Популярне
01.05.2026
Як оформлювати податкові накладні при експорті товарів, на які поширюється режим експортного забезпечення
У статті розглянемо порядок заповнення податкової накладної при експорті товарів, на які поширюється режим експортного забезпечення. Режим експортного забезпечення ПДВ – це спеціальний порядок оподаткування, який поширюється на окремі групи товарів при їх вивезенні за межі митної території Укр...
01.05.2026
Як оформити розрахунки коригування до податкових накладних, складених у режимі експортного забезпечення
У статті розглянемо порядок оформлення розрахунків коригування до податкових накладних, складених на операції з експорту товарів, здійснені в режимі експортного забезпечення. Платники ПДВ, які вивозять окремі види товарів у режимі експортного забезпечення ПДВ (далі – товари_РЕЗ), складають под...
07.05.2026
Чи потрібно подавати інформацію до ТЦК в разі прийняття на роботу сезонних працівників
У статті розповімо, чи повинен роботодавець інформувати ТЦК про прийняття на роботу сезонного працівника. Суть проблеми. Зараз багато агропідприємств приймає працівників на сезонні роботи. Через значні штрафні санкції за порушення порядку ведення військового обліку в сільгосппідприємств виникає запи...
Нове
14.07.2026
Обмір сіна, силосу та сінажу: методика польових вимірювань і порядок визначення об’єму для цілей бухгалтерського обліку
У статті наведено порядок обміру сіна, соломи, силосу та сінажу залежно від форми їх зберігання, а також правила документального оформлення результатів вимірювань для цілей бухгалтерського обліку. Залишки кормів у бухгалтерському обліку мають підтверджуватися не приблизною оцінкою, а результатами фа...
07.07.2026
Очищення зерна на власному току: яким актом оформити
Розглянуто, як сільгосппідприємству оформити очищення зерна на власному току: чи обов’язково застосовувати форму № 34, чи можна використовувати форму № 82 старого зразка, як затвердити власний акт і як перевірити показники очищення за контрольними розрахунками. Після збирання врожаю зерно част...
30.06.2026
Заповнюємо форму № 37-сг (місячна): покрокова інструкція для агропідприємств
Розповідаємо, хто й коли подає форму № 37-сг (місячна), як правильно відобразити площі зібрані та обсяги виробництва за основними сільгоспкультурами, а також розбираємо практичні ситуації. Під час збирання врожаю сільгосппідприємства зобов’язані щомісяця подавати до органів державної статистик...
Кращі матеріали