Чи існують нормативи убутку зерна в результаті доробки?

Підприємство здійснює доробку зібраного зерна на власному току. Чи існують нормативи убутку маси зерна в результаті його сортування та сушіння, за якими слід списувати втрати в бухобліку?

З метою доведення зерна до відповідної якості проводять його доробку в два етапи (за потреби): очистка (відбір грубого сміття, легких фракцій, пилу тощо) та сушіння (видалення надлишкової вологи).

Після доробки крім повноцінного зерна утворюються придатні зерновідходи І категорії (із вмістом зерна від 10 до 50 %) та ІІ категорії (із вмістом зерна від 2 до 10 %), а також зерновідходи ІІІ категорії (так звані мертві зерновідходи), в яких зерна не більше 2 %, тому використати їх у виробничому процесі або реалізувати неможливо.

Зауважимо, що убуток маси зерна від очистки та сушіння в бухобліку відображається за фактичними результатами доробки, адже все залежить від стану зерна та погодних умов, в яких відбувались жнива.

Проте з метою внутрішньогосподарського контролю за роботою сушарок та зерноочисних машин, а також за збереженістю зерна все ж можливо визначити гранично допустимі відсотки убутку маси зерна. Для цього радимо скористатися формулами, наведеними в додатку 2 до Інструкції про ведення обліку та оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Мінагрополітики від 13.10.08 р. № 661.

Для зручності використання ми їх дещо трансформували. Отже, обґрунтованість зміни маси зерна в результаті його доробки визначається так: