Спільне вирощування сільгосппродукції: варіанти взаємовідносин

Вирощування сільгосппродукції при нестачі ресурсів: вибираємо вид діяльності

Законодавством передбачено можливість оформлювати право користування чужою земельною ділянкою. Для цього навіть є окремий Закон від 06.10.98 р. № 161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон № 161). Крім того, винайшли також інструмент емфітевзису – право користування чужою сільгоспземлею, що успадковується. У таких випадках користувач бере у строкове користування землю та веде на ній сільгоспдіяльність.

Але, на жаль, нормативні акти України не передбачають усього на світі, містять безліч прогалин, які помітні неозброєним оком. Саме тому виникла нагальна потреба в розкритті цієї теми.

Справа в тім, що існують ситуації, коли земельне законодавство чи бюрократичне колесо фортуни не дозволяє оформити користування землею передбаченими механізмами. Зокрема, багато сільгоспземель перебувають у постійному користуванні або оренді інтернатів, наукових інститутів чи інших державних установ. Обробляти її власноруч у них немає змоги, коштів та техніки. Тож необхідно звернутися до когось за допомогою. Земля, оформлена на праві постійного користування, не може бути передана в користування третій особі. Існування одночасно двох видів права на одному об’єкті є неможливим, адже реалізація кожного права – це безпосереднє використання та обробіток ділянки. Виходить, що двоє користувачів не зможуть повноцінно використовувати одну сільгоспділянку.

Те саме стосується й оренди. Начебто рішення існує – передача ділянки в суборенду іншій особі (ст. 8 Закону № 161). Для цього орендар повинен мати право передавати об’єкт оренди в суборенду – за умовами договору чи через окремо оформлений письмовий дозвіл власника земельної ділянки.