Витрати на благодійність: оформлення та бухоблік

Із цієї статті ви дізнаєтеся про:

• договірне урегулювання питання надання благодійної допомоги;
• порядок документування та бухобліку витрат на благодійність.

Загальні положення

Загальні принципи благодійної діяльності в Україні визначено в Законі від 05.07.12 р. № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073). Згідно зі ст. 1 цього Закону благодійна діяльність – це добровільна особиста або майнова допомога, яка не передбачає отримання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації від імені або за дорученням бенефіціара (одержувача благодійної допомоги). Звертаємо увагу, що основною рисою благодійної діяльності є те, що особа надає добровільно допомогу й не отримує за це будь-якого прибутку. В іншому разі це не є благодійною діяльністю.

Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, а також інші благодійники та бенефіціари (ст. 4 Закону № 5073). При цьому:

• бенефіціар – це набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом № 5073;
• благодійник – дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у т. ч. благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.

Цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах. Сферами благодійної діяльності є (ст. 3 Закону № 5073):

• освіта;
• охорона здоров’я;
• екологія, охорона довкілля та захист тварин;
• запобігання природним і техногенним катастрофам та ліквідація їх наслідків, допомога постраждалим унаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах;
• опіка та піклування, законне представництво та правова допомога;
• соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальні послуги та подолання бідності;
• культура та мистецтво, охорона культурної спадщини;
• наука та наукові дослідження;
• спорт і фізична культура;
• права людини і громадянина та основоположні свободи;
• розвиток територіальних громад;
• розвиток міжнародної співпраці України;
• стимулювання економічного зростання й розвитку економіки України та її окремих регіонів, а також підвищення конкурентоспроможності України;
• сприяння здійсненню державних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища в Україні;
• сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану.

Узагальнюючи вищенаведене, можна зробити висновок, що надавати благодійну допомогу (тобто бути благодійником) можуть як благодійні організації, так і інші суб’єкти господарювання (у т. ч. сільгосппідприємства), а також фізичні особи. А от перелік отримувачів такої допомоги більш обмежений – ними можуть бути лише фізичні особи, неприбуткові організації та територіальні громади. Водночас надавати та використовувати благодійну допомогу дозволяється виключно на вищенаведені цілі (сфери). Забороняється, зокрема, благодійним організаціям надавати благодійну допомогу політичним партіям або від імені політичних партій, а також брати участь у виборчій агітації (п. 3 ст. 3 Закону № 5073).

Обираємо вид договору

Благодійність як для бенефіціара, так і для благодійника завжди викликає пильну увагу з боку контролюючих органів. А все через дію Закону від 14.10.14 р. № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі – Закон № 1700).

Та не слід плутати подарунки і благодійну допомогу: вони оформлюються різними документами відповідно до вимог чинного законодавства. Зупинимось на цьому детальніше.

1. Договір дарування

У розумінні Закону № 1700 (ст. 1) подарунок – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою за мінімальну ринкову.

Передачу однією стороною (дарувальником) другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майна (дарунок) у власність оформлюють договором дарування в письмовій формі, що підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 717, 719 Цивільного кодексу, далі – ЦК).

Зокрема, ідеться про дарування:

• нерухомих речей;
• валютних цінностей на суму, яка перевищує 50 НМДГ (850 грн.). А під валютними цінностями в числі іншого розуміється гривня (п. 1 ст. 1 Декрету № 15-93).

Тобто якщо ви даруєте грошові кошти на суму понад 850 грн., а також нерухоме майно, то укладений договір дарування доведеться нотаріально посвідчити (інакше він може бути визнаний нік­чемним за нормами ст. 219 ЦК).

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 720 ЦК підприємницькі товариства (ТОВ, ТДВ, АТ, повні товариства, командитні товариства й виробничі кооперативи) можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлене засновницьким документом дарувальника. Тобто в разі укладення договору дарування доведеться перевірити, чи передбачено такі операції статутом. І якщо таке право не передбачено, то ви не зможете здійснити дарунок.

2. Договір пожертви

На нашу думку, для благодійника бажано, щоб допомога, яка надається, потрапляла під визначення благодійного пожертвування. Пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, установленим у ч. 1 ст. 720 ЦК, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети (ч. 1 ст. 729 ЦК).

Такий договір можна укладати незалежно від того, чи є у статуті відповідний вид діяльності. Згідно з ч. 3 ст. 729 ЦК до договору про пожертвування застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом. Для уникнення непорозумінь договір пожертвування радимо скласти в письмовій формі.

У разі пожертви валютних цінностей договір про благодійне пожертвування не підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ч. 1 ст. 6 Закону № 5073).

Основні особливості такого договору полягають у такому:

1) на відміну від інших договорів дарування, предметом договору про пожертву не можуть бути майнові права. Предметом цього договору є лише нерухомі та рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери;

2) договір про пожертву є завжди каузальним, оскільки його істотною умовою є встановлена в договорі певна, наперед обумовлена мета, задля якої здійснюється пожертва. Саме тому при укладанні договору пожертвування слід обумовити порядок отримання від бенефіціара документального підтвердження факту витрачання благодійної допомоги відповідно до цілей, зазначених у договорі.

Порядок документування

Надання благодійної допомоги може бути як за ініціативою отримувача такої допомоги (бенефіціара), так і за ініціативою того, хто надає благодійну допомогу (благодійник). Це впливає і на порядок документального оформлення.

1. Ініціатором благодійної допомоги виступає отримувач (бенефіціар).

Документально це оформлюється таким чином. Отримувач благодійної допомоги звертається до благодійника з листом-проханням або заявою про таку допомогу. За результатами розгляду листа (заяви) орган управління підприємства, який уповноважений ухвалювати такі рішення, видає наказ про надання благодійної допомоги, у якому має міститися як посилання на лист-прохання (заяву), так і інформація про отримувача благодійної допомоги (бенефіціара), про вид та розмір такої допомоги.

2. Ініціатором благодійної допомоги виступає благодійник.

У такому разі орган управління підприємства, який уповноважений ухвалювати такі рішення, видає наказ про надання благодійної допомоги. Такий наказ містить інформацію про отримувача благодійної допомоги (бенефіціара), про вид та розмір допомоги. В окремих випадках може бути оформлений спочатку лист-пропозиція до бенефіціара, який, у свою чергу, надсилає лист-згоду про прийняття допомоги, а далі наказ на надання благодійної допомоги.

У разі ухвалення рішення про надання такої допомоги, крім розглянутих документів, рекомендуємо сільгосппідприємству оформити (отримати) ще такі:

• відповідний договір про надання благодійної допомоги. У ньому має бути визначено обсяг товарів, що передаватимуться, та/або робіт (послуг), що виконуватимуться, порядок передання таких товарів (виконання робіт), строки та інші важливі умови;
• копії документів (довідки), що підтверджують унесення одержувача допомоги до Реєстру неприбуткових організацій (якщо отримувач – неприбуткова організація);
• копії документів, що підтверджують реєстрацію одержувача допомоги як благодійної організації, якщо він таким є;
• відповідні первинні документи, які свідчать про перерахування грошових коштів (платіжні доручення), передачу матеріальних і нематеріальних активів (видаткові накладні, акти приймання-передачі), надання послуг (акт про надання послуг) тощо. У разі якщо для виконання робіт (надання послуг) залучається стороння організація-виконавець, то слід оформити тристоронній акт виконаних робіт (наданих послуг), зазначивши в ньому, що роботи (послуги) оплачуються однією стороною (сільгосппідприємством), а їх отримувачем (замовником) є інша сторона (наприклад, школа, лікарня тощо).

Бухгалтерський облік

Відповідно до п. 5 П(С)БО 16 «Витрати» витрати відображаються в бухобліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань. На підставі цієї норми витрати на надання благодійної допомоги в бухобліку благодійника в повному обсязі включаються до складу витрат у періоді надання такої допомоги. У такому разі:

• матеріальна допомога, яка включається до фонду оплати праці (далі – ФОП) згідно з пп. 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5 (далі – Інструкція № 5) (має систематичний характер, надається всім або більшості працівників), відноситься до витрат підприємства з оплати праці (п. 23 П(С)БО 16): Дт 23, 91, 92, 93 – Кт 661 «Розрахунки з оплати праці»;
• матеріальна допомога, яка не відноситься до ФОП згідно з п. 3.31 Інструкції № 5 (разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання), включається в інші операційні витрати підприємства: Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності» – Кт 663 «Розрахунки за іншими виплатами»;
• благодійна допомога фізособам – непрацівникам підприємства: Дт 977 «Інші витрати» – Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»;
• благодійна допомога юридичним особам – неприбутковим організаціям: Дт 977 – Кт 20, 21, 22, 27, 30, 31 тощо.

Приклад
Сільгосппідприємство (платник єдиного податку, неплатник ПДВ) надало благодійну допомогу:

• неприбутковій організації: грошовими коштами в сумі 10 000 грн. та у вигляді продукції на суму 7 000 грн.
• нецільову матеріальну допомогу фізособі – працівнику підприємства на суму 5 000 грн., що не включається до ФОП.

Порядок документування зазначених господарських операцій та відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку розглянемо у таблиці.

(грн.)

Висновки

Надаючи благодійну допомогу, слід керуватися вимогами Закону № 5073, яким визначено коло можливих отримувачів такої допомоги та цілі, на які вона може надаватися. Доцільно укласти договір із отримувачем допомоги на основі отриманого від нього листа із проханням про надання такої допомоги. Підставою для надання допомоги буде наказ керівника підприємства. Передання товарів (продукції) неприбутковій організації або безоплатне надання послуг має бути оформлене відповідними первинними документами (накладними, актами).

Співавтор
Дмитро Станкевич,
юрист

Також читайте:

«Благодійна допомога: порядок оподаткування у надавача»
«Оподаткування благодійної допомоги»