Перші кроки до експорту сільгосппродукції

Для кого ця стаття: для сільгосппідприємств, які бажають експортувати свою продукцію.

Із цієї статті ви дізнаєтеся: що в першу чергу треба зробити при експорті продукції, які документи необхідно для цього мати та як отримати карантинний та фітосанітарний сертифікати.

Усе більше сільгосппідприємств починають підкоряти нові ринки для реалізації своєї продукції, експортуючи її в інші країни. Перед тим як розпочати поставки за кордон, слід з’ясувати, які документи треба мати в першу чергу. Відповіді на це та інші запитання ви знайдете в даній консультації.

Реєстрація на митниці

Із чого починати при здійсненні експортної операції вперше?

Передусім сільгосппідприємство має зареєструватися в митному органі як суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності. Це передбачено Порядком обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, затвердженим наказом Мінфіну від 15.06.15 р. № 552 (далі – Порядок № 552).

Взяття на облік суб’єктів ЗЕД проводиться одноразово в підрозділі будь-якої митниці (п. 1 розд. II Порядку № 552):

• за зверненням осіб, у тому числі засобами електронного зв’язку, до підрозділів митниць;
• при першому здійсненні суб’єктом операції з товарами, контроль за якими покладено на митниці ДФС згідно з Митним кодексом (далі – МК) та іншими законодавчими актами України.

Отже, звертатися на митницю за місцем реєстрації підприємства необов’язково, це може бути будь-який інший підрозділ митниці.

Особа, яка здійснює операції з товарами, або її представник подає Заяву про взяття на облік (далі – заява) за формою № 1-ЗЕД (додаток 1 до Порядку № 552). Повноваження представника підтверджуються довіреністю або письмовим договором між представником та особою, яку він представляє. Заяву можна подати:

• у паперовому вигляді – безпосередньо до відповідного підрозділу митниці;
• засобами електронного зв’язку – на адресу інформаційного порталу ДФС з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису з посиленими сертифікатами відкритих ключів.

Зверніть увагу: хоча Порядком № 552 і передбачено реєстрацію суб’єкта ЗЕД при першому здійсненні експортно-імпортних операцій, але краще все-таки зареєструватися завчасно.

Крім того, слід урахувати, що митниця має право повернути заяву на доопрацювання без включення даних про особу до реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами (далі – Реєстр) або взагалі відмовити в реєстрації.

Повернути заяву на доопрацювання можуть у таких випадках (п. 5 розд. ІІ Порядку № 552):

• заява подана або заповнена з порушенням вимог;
• відомості, що зазначені в заяві, не відповідають даним Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) та/або Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб (далі – Єдиний банк даних).

Зверніть увагу: при поверненні заяви на доопрацювання особа не позбавляється права звернутися повторно до митниці для взяття на облік як суб’єкта ЗЕД.

Відмовити в реєстрації можуть, якщо (п. 6 розд. ІІ Порядку № 552):

• особа перебуває в процесі припинення, склала розподільчий або ліквідаційний баланс, передавальний акт, які затверджені в установленому законодавством порядку, та отримала довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів або припинила підприємницьку діяльність;
• заяву подано особою, яка вже перебуває на обліку, або заяву про внесення змін – особою, яка не перебуває на обліку;
• відомості про уповноважену особу, стосовно якої відкликається право представляти інтереси особи, не включено до Реєстру.

За відсутності підстав для повернення заяви на доопрацювання чи відмови в реєстрації митниця в день отримання заяви вносить до Реєстру дані про особу ЗЕД із заяви та дані, отримані в результаті взаємодії з Єдиним банком даних та/або ДРФО. При поданні заяви засобами електронного зв’язку інформація про особу вноситься автоматично.

Таким чином, після взяття особи на облік підрозділ митниці або ДФС не пізніше наступного робочого дня інформує про це особу шляхом видачі або направлення поштою витягу з Реєстру, де вказано її обліковий номер. А в разі подання заяви засобами електронного зв’язку витяг направляється цими ж засобами (п. 8 розд. ІІ Порядку № 552).

Документи, необхідні для експорту сільгосппродукції

Взагалі порядок митного оформлення експорту регламентується розд. VII МК та Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Мінфіну від 30.05.12 р. № 631.

Основним документом для оформлення експорту є вантажна митна декларація (далі – ВМД). Форми бланків ВМД затверджені наказом Мінфіну від 22.02.12 р. № 246. Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затверджено наказом Мінфіну від 30.05.12 р. № 651.

ВМД подається в паперовому або електронному вигляді. Однак у разі експорту, наприклад, зернових культур та горіхів не виключено, що митниця буде вимагати подання всіх документів на папері через те, що ці товари є предметом особливого контролю з боку митників. До ВМД слід також додати:

• ЗЕД-контракт – укладається в простій письмовій або електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом, двома мовами. Однією з таких мов є українська, а іншою може бути офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або інша поширена у світі іноземна мова. Такою є, зокрема, англійська мова. Також сторони можуть обрати будь-яку комбінацію мов, але тоді декларант має забезпечити за власний рахунок переклад контракту українською мовою (ст. 77 МК);
• рахунок (invoice) на адресу отримувача продукції – нерезидента;
• сертифікат якості, який видається акредитованою лабораторією. Такий сертифікат потрібен, якщо товар може бути класифіковано в різних позиціях номенклатури (наприклад, пшениця);
• сертифікат походження – оформлюється за потреби, зокрема, якщо в країні покупця існує пільгове або преференційне оподаткування при митному оформленні товарів із походженням з України. Сертифікат EUR-I видається митницею при проведенні митного оформлення, а всі інші – Торгово-промисловою палатою;
• документи, що підтверджують вартість товару (договори, рахунки в разі придбання товару в третіх осіб або бухгалтерська калькуляція, якщо товар власного виробництва, податкові та видаткові накладні тощо);
• транспортні документи (CMR, Carnet TIR, авіанакладна, коносамент і т. п.надаються транспортною компанією залежно від виду транспорту та країни експорту);
• фітосанітарний та карантинний сертифікати – видаються стосовно об’єктів регулювання у сфері карантину рослин для цілей імпорту, експорту та реекспорту за результатами проведення фітосанітарних процедур.

Крім того, для здійснення декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, та отримання інших посередницьких послуг експортер за бажанням може звернутися до митного брокера (ст. 176 МК). На веб-сайті ДФС у розділі «Довідники, реєстри, переліки» можна знайти Реєстр підприємств, яким надано дозвіл на провадження митної брокерської діяльності, станом на 01.09.17 р. Діяльність митного брокера підлягає ліцензуванню. Відносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення, у якому вказується обсяг наданих йому повноважень і порядок їх реалізації (ст. 177 МК).

Тож сільгосппідприємство-експортер має змогу найняти митного брокера, який є спеціалістом з питань митного та податкового законодавства і допоможе уникнути простоїв транспорту і труднощів, пов’язаних з нетарифним регулюванням (сертифікація продуктів, проходження всіх необхідних контролів).

Чи є особливості експортного оформлення сільгосппродукції тваринного походження?

Так. Для митного оформлення товарів, які підконтрольні державній службі ветеринарної медицини, що вивозяться за межі країни, митному органу обов’язково подаються міжнародні ветеринарні сертифікати. Такі сертифікати видаються держінспекторами ветеринарної медицини або уповноваженими (офіційними) лікарями ветеринарної медицини (п. 10 Порядку пропуску вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини через державний кордон України, затвердженого наказом Головного держінспектора ветмедицини від 27.12.99 р. № 49).

При вивезенні підконтрольних вантажів до країн СНД митне оформлення здійснюється на підставі ветеринарного свідоцтва, тобто міжнародного ветеринарного сертифіката, а також обов’язкової відмітки лікаря ветмедицини пункту державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті у вигляді штампа «Експорт дозволено», номерної печатки та особистого підпису.

Як отримати карантинний сертифікат?

Карантинний сертифікат обов’язково видається на сільгосппродукцію рослинного походження із Переліку об’єктів регулювання у сфері карантину рослин для цілей імпорту, експорту та реекспорту, затвердженого постановою КМУ від 12.05.07 р. № 705 (далі – Постанова № 705, Перелік № 705). Цей сертифікат необхідно отримати в разі:

• переміщення зазначеної сільгосппродукції територією України, наприклад, від виробника до митниці для оформлення;
• транспортування імпортованих об’єктів регулювання, які зберігалися, перепаковувалися, розділялися на частини, змішувалися з іншими вантажами;
• вивезення об’єктів регулювання з карантинної зони.

Для отримання карантинного сертифіката державному фітосанітарному інспектору, який є співробітником обласного органу Держпродспоживслужби, слід подати:

• заяву за формою додатка 6 до Порядку, затвердженого Постановою № 705 (далі – Порядок № 705);
• документ, що підтверджує внесення плати за видачу сертифіката.

Сертифікат видається інспектором не раніше ніж за 14 днів до дати переміщення об’єктів територією України на підставі результатів проведених фітосанітарних процедур. Інспектор зобов’язаний видати заявникові сертифікат або прийняти рішення про відмову в його видачі протягом 24 годин після завершення завантаження транспортного засобу. Це фіксується шляхом надсилання власником вантажу або уповноваженою ним особою інспектору письмового повідомлення про початок завантаження транспортного засобу. У повідомленні також наводиться інформація про транспортний засіб, вантаж, запланований час та дату завершення завантаження (п. 26 Порядку № 705).

Зверніть увагу: строк дії карантинного сертифіката становить 14 днів.

Карантинний сертифікат оформлюється в трьох примірниках, з яких:

• перший отримує заявник;
• другий надсилається до органу Держпродспоживслужби, куди перевозяться об’єкти регулювання (у даному випадку – сільгосппродукція). Хто саме має його надсилати, Порядок № 705 не встановлює, але, як випливає з його норм, це робить інспектор;
• третій залишається в органі Держпродспоживслужби, що його видав.

Як отримати фітосанітарний сертифікат?

Процедуру видачі фітосанітарного сертифіката також визначено Порядком № 705. Якщо сільгосппродукція включена до Переліку № 705, то на неї треба оформити фітосанітарний сертифікат.

Для отримання цього сертифіката сільгосппідприємство також має подати державному фітосанітарному інспектору (п. 22 Порядку № 705):

• заяву за формою додатка 6 до Порядку № 705, заповнену англійською мовою або однією з офіційних мов Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО);
• документ, що підтверджує внесення плати за видачу сертифіката.

Фітосанітарний сертифікат видається не раніше ніж за 14 днів до дати переміщення об’єктів регулювання на підставі проведених фітосанітарних процедур. Інспектор зобов’язаний видати сертифікат заявникові або прийняти рішення про відмову в його видачі протягом 24 годин після завершення завантаження транспортного засобу, що так само, як і з карантинним сертифікатом, фіксується шляхом надсилання письмового повідомлення (п. 22 Порядку № 705).

Зверніть увагу: строк дії фітосанітарного сертифіката – 14 днів.

Оформлюється сертифікат у двох примірниках: перший видається заявнику, другий залишається в органі Держпродспоживслужби, який його видав.

Чи стягується експортне мито при оформленні експорту сільгосппродукції?

У більшості випадків не стягується. Однак є декілька видів сільгосппродукції, яка обкладається вивізним (експортним) митом, зокрема:

• насіння льону, соняшнику та рижію – 10 % митної вартості товару згідно із Законом від 10.09.99 р. № 1033-XIV «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур»;
• жива велика рогата худоба свійських видів, крім чистопородних племінних тварин, а також живі вівці – 10 % митної вартості, а на шкури необроблені – 21 % згідно із Законом від 07.05.96 р. № 180/96-ВР «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину».

Висновки

Сільгосппідприємство, яке бажає експортувати свою продукцію, має зареєструватися в митному органі як суб’єкт ЗЕД. Причому звернутися можна до будь-якого підрозділу митниці, а не тільки до митниці за місцем реєстрації підприємства. Заява подається в паперовому вигляді та засобами електронного зв’язку. Підрозділ митниці або ДФС не пізніше наступного робочого дня інформує особу про її обліковий номер у Реєстрі шляхом видачі або направлення поштою витягу з Реєстру. У разі подання заяви засобами електронного зв’язку витяг направляється цими ж засобами. Основним документом для оформлення експорту є ВМД. Для митного оформлення товарів, які підконтрольні держслужбі ветеринарної медицини, що вивозяться за межі країни, митному органу подаються міжнародні ветеринарні сертифікати. Строк дії карантинного та фітосанітарного сертифікатів – 14 днів.

Також читайте:

«Експорт сільгосппродукції: особливості оподаткування»
«Експорт сільгосппродукції: особливості бухобліку»