Нормативи утримання ремонтно-маточного стада

Із цієї статті ви дізнаєтесь: про нормативи, які слід ураховувати при вирощуванні деяких видів племінних стад риб.

Що можна зробити на практиці: скориставшись нормативами, наведеними у нашій консультації, збільшити частку високопродуктивних риб у загальному обсязі виробництва товарної риби, знизити витрати комбікормів, інших матеріальних і трудових ресурсів, удосконалити обліково-аналітичне забезпечення виробництва.

Нормативи із формування та вирощування деяких видів племінних риб

Перш за все нагадаємо, що ремонтно-маточні стада об’єктів аквакультури – це різновікові групи гідробіонтів, у тому числі їх статевозрілі особини (плідники), призначені для одержання статевих продуктів (статевих клітин) та/або потомства об’єктів аквакультури (п. 1 ст. 1 Закону від 18.09.12 р. № 5293-VI «Про аквакультуру»). Плідників утримують у спеціальних маточних ставах, а ремонтне стадо, тобто різновікові групи нестатевозрілої риби, відібрані за кращими екстер’єрними ознаками для заміни вибракуваних плідників, – у ремонтних ставах.

Відбір риби на плем’я

Відбір проводять серед цьоголіток, однорічок та дволіток, що досягли статевої зрілості, це приблизно 50 % загального числа риб. Серед решти груп ремонтної молоді здійснюють коригуючий відбір, тобто вибраковують близько 5 % риб, які відстали у рості або травмовані. Аби правильно визначити чисельність плідників і ремонтного стада риб у господарстві, доцільно враховувати потужність рибного господарства, зокрема план реалізації такої продукції, як личинки, цьоголітки, однорічки, та продуктивність самок. Наприклад, продуктивність самок коропа у зонах становить (тис. шт/га):

• личинок на одну самку на Поліссі – 225, у Лісостепу та Степу – 250;
• цьоголіток (при виході 30 %) на Поліссі – 68, у Лісостепу та Степу – 75;
• однорічок (при виході 85 %) на Поліссі – 51, у Лісостепу та Степу – 56;
• дволіток (при виході 85 %) на Поліссі – 43, у Лісостепу та Степу – 48.

Робоча плодючість самок риб (тис. ікринок) за оптимальними та допустимими нормами становить: білого амура та білого товстолобика – 350–400 та 150–1 200 відповідно; строкатого товстолобика – 500–600 та 200–1 500.

Для деяких видів риб установлено лише оптимальні норми робочої плодючості. Так, оптимальна робоча плодючість (тис. ікринок) самок риб веслоноса – 10, райдужної форелі – 2; щуки – 20–45, судака – 150–1 000, великоротого буфало – 300–500, європейського сома – 25–40, чорного амура – 300–400. Оптимальна робоча плодючість (тисяч ікринок) однієї самки амурського сазана становить 250, ленського осетра – 60, а самки стерляді при першій хвилі дозрівання – 12, другій хвилі – 18, третій – 25.

При переведенні риби в стадо плідників на плем’я залишають 50–75 % самок і стільки ж самців. Орієнтовну кількість ремонтної молоді різних вікових груп коропа для відбору (шт/га) при щорічному вирощуванні 100 пар плідників (за заводського відтворення) наведемо у табл. 1.

Таблиця 1
(шт/га)

Співвідношення самок та самців у маточному стаді може змінюватися залежно від масштабів відтворення. Для розрахунків, як правило, береться пропорція 1 : 1, а резерв плідників – у розмірі 50 % розрахункової чисельності самок на випадок загибелі частини риб. Період експлуатації плідників визначається за їх станом і становить, наприклад, для самок і самців амурського сазана – 4–5 років; білого амура – 5–6, іноді до 8 років; чорного амура – 5 років.

Отже, при відборі на плем’я процент ремонтного молодняку становить:

• амурського сазана: трирічки самок – 90, чотирирічки самок при переведенні в стадо плідників – 95, а самців – 90, п’ятирічки самок – 85;
• білого амура: дворічки, трилітки, трирічки, чотирилітки (самки та самці), чотирирічки (самки та самці), п’ятилітки (самки та самці) – 95, п’ятирічки самки – 95, п’ятирічки самці (при переведенні до стада плідників) – 37, шестилітки (самки та самці) – 95, шестирічки самки (при переведенні до стада плідників) – 75;
• канального сома: однорічки – 60, дворічки – 80, трирічки – 90, чотири- та п’ятирічки – 95, шести- та семирічки – 98;
• усіх вікових груп стерляді – 20.

Зверніть увагу: для того щоб визначити, яких плідників залишати на плем’я, а яких вибракувати, яких риб із ремонтного молодняку вибрати для заміни вибракуваних плідників, проводять інвентаризацію маточного і ремонтного стада. Інвентаризація обов’язкова і для риб, які знаходяться в господарстві, і для завезених із спеціальних племінних господарств.

Літнє утримання племінного стада риб

Нагадаємо, що плідників після отримання від них зрілих статевих продуктів висаджують на нагул у літні стави. Крім того, у цих ставах окремо утримується і ремонтний молодняк.

Важливими чинниками, які визначають результати вирощування племінного молодняку і плідників, є щільність посадки і годівля.

У табл. 2 наведемо норми щільності посадки племінного матеріалу (тис. шт/га) різних культивованих видів риб.

Таблиця 2
(тис. шт/га)

Щільність посадки племінних риб у літні стави становить (шт/га):

• чорного амура: для дворічок – 40, трирічок – 30; чотирирічок – 25, п’ятирічок – 20, шестирічок – 15, семирічок – 10, плідників – 5–10;
• амурського сазана: для дворічок – 500, трирічок – 300, чотирирічок-самців – 200, чотирирічок-самок – 250;
• білого амура: для дволіток – 60, три– і чотириліток – 50;
• стерляді: для трирічок – 1 500–2 000, чотирирічок – 600–800, п’ятирічок – 400–600, шестирічок – 300–500, семирічок – 250–300, восьмирічок – 150–200;
• великоротого буфало: для плідників – 200–250;
• тиляпії: для плідників – 1 000–2 000;
• білуги: для самок і самців усіх вікових груп – 5 000 кг/га.

Водночас щільність посадки канального сома на плем’я становить: цьоголітки – 2,0 шт/м2 або 20 000 шт/га, однорічки – 0,7 шт/м2 або 7 000 шт/га, плідників – 0,04–0,1 шт/м2 або 400–1 000 шт/га.

Щільність посадки плідників на донерестове утримання становить:

• самок амурського сазана – 300 шт/га, самців – 500 шт/га;
• плідників канального сома – 200 шт/га;
• самок веслоноса – 400 шт/га, самців – 600 шт/га;
• великоротого буфало – 1 000–1 100 шт/га.

Приріст маси племінних риб за вегетаційний період (у літньо-маточних ставах) є одним із основних показників, який характеризує, з одного боку, умови нагулу риби, а з іншого – їх породні якості. Дані про нормативну величину маси племінних риб різновікових груп деяких видів ставових риб (кг) наведемо у табл. 3.

Таблиця 3
(кг)

Таким чином, щорічний приріст маси плідників рослиноїдних риб і коропа має становити не менше 1–1,5 кг; чорного амура – 1,5–2,0 кг.

Приріст маси інших видів племінних риб (кг) протягом вегетаційного періоду становить:

• амурського сазана: цьоголітки – 0,005, дволітки – 0,5, трилітки самців – 0,6, самок – 0,8, чотирилітки самців – 0,5, самок – 0,6, п’ятилітки самців – 0,45, самок – 0,5;
• білуги: самки – 5, самці – 3.

Вихід поголів’я при літньому вирощуванні ремонтно-маточного матеріалу такий (%):

• для всіх вікових груп стерляді – 90;
• білуги: плідників – 98;
• великоротого буфало – 5;
• бестера: дволітки – 95, трилітки – 97.

Вихід із нагулу амурського сазана становить (%): для цьоголітки – 70, дволітки – 90, трилітки – 95, чотирилітки та плідників – 95.

Вихід племінного матеріалу білого амура від посадки (%): цьоголітки від підрощеної молоді – 70, дволітки від цьоголіток – 90, інші вікові категорії – до 100.

Зимівля плідників та ремонтного молодняку

Відповідальним етапом в утриманні плідників та ремонтного матеріалу є зимівля. Стави для зимівлі мають бути невеликими за площею, наприклад 0,1–0,2 га. При посадці та утриманні плідників риб та ремонтного молодняку в зимувальних ставах слід ураховувати такі показн