Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Як магазину виконати вимоги щодо захисту прав споживача

02.09.2019 9351 0 1

Як відкрити торгівлю: документи, процедура, бухоблік і розрахунки

Торговельна діяльність для підприємств: документи, процедура, бухоблік і розрахунки


Згідно зі ст. 4 Закону № 1023 споживач має право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, виробника (виконавця, продавця). А невиконання цієї вимоги може спричинити серйозні штрафи. Суб’єкти господарювання (далі – СГ), які займаються торгівлею, зобов’язані дотримуватися не тільки цієї вимоги законодавства, що захищає права споживачів, але й ряду інших. Які саме, розглянемо в консультації.


Куточок покупця

Крім вимоги про надання споживачам необхідної інформації, п. 10 Порядку № 833 містить також вимогу про розміщення СГ на видному та доступному місці куточка покупця.

У куточку покупця повинна бути представлена така інформація:

1. Найменування власника торговельної точки або уповноваженого ним органу. У цьому випадку необхідно вказати відомості, які містяться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань.

2. Адреси та номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів. До таких органів відносять (ч. 3 ст. 5 Закону № 1023):

  • центральний орган виконавчої влади, який формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері держконтролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів (це Держпродспоживслужба та її територіальні органи, що діють відповідно до Положення № 667);
  • місцеві держадміністрації та інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також суди.

3. Ліцензії на здійснення видів торгівлі, що підлягає ліцензуванню. Зауважимо, що в п. 10 Порядку № 833 не зазначено, що ліцензії повинні бути в куточку покупця – вони просто повинні знаходитися на видному місці в торговельній точці. Але логічніше розмістити цей документ саме в куточку покупця. Нагадаємо, перелік видів торгівлі, що підлягають ліцензуванню, можна знайти в ст. 7 Закону № 222.

4. Тексти Порядку № 833, Закону № 1023, санітарних норм, правил продажу окремих видів товарів відповідно до спеціалізації СГ, адже згідно з п. 10 Порядку № 833 продавець зобов’язаний подати ці документи покупцю на його вимогу.

Зверніть увагу! Раніше СГ був зобов’язаний мати в куточку покупця книгу відгуків і пропозицій. Але в 2019 році ця вимога була скасована Постановою № 168.

До речі, Постановою № 168 були внесені зміни до Порядку № 833, що регламентує загальний порядок здійснення торгівлі. Водночас у деяких правилах, що стосуються продажу окремих видів товарів, вказівки на наявність цієї книги залишилися, наприклад, у п. 19 Правил № 185, що регламентують порядок торгівлі продовольчими товарами.

Отже, крім загальних вимог законодавства, що стосуються всіх СГ, які здійснюють торгівлю (див. вище), деякі правила торгівлі окремими видами товарів можуть містити спеціальні вимоги до змісту куточка покупця.

Наприклад, при продажу продовольчих товарів у ньому потрібно розмістити також витяги із Правил № 185 (п. 19 цих Правил). Оскільки в цьому документі чітко не визначено, які саме фрагменти необхідно витягти з тексту, при оформленні куточка в пунктах роздрібного продажу продтоварів Правила № 185 зазвичай розміщують повністю.

Яка відповідальність за відсутність у СГ куточка покупця?

За таке порушення працівники підприємства торгівлі, а також підприємці можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності на підставі ст. 155 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі від 1 до 10 НМДГ (від 17 до 170 грн), а при повторному порушенні протягом року – у розмірі від 5 до 27 НМДГ (від 85 до 459 грн).

Інформація про товар

Згідно зі ст. 15 Закону № 1023 у споживача є право на отримання інформації про товар. Причому інформація повинна бути надана покупцеві до купівлі товару і при цьому вона не вважається рекламою.

Інформація про товар (продукцію) повинна містити:

  • назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, під яким товар реалізується;
  • дані про основні властивості товару, номінальну кількість (масу, обсяг і т. п.);
  • відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, і застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі встановлені нормативно-правовими актами;
  • відмітку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів;
  • ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;
  • дату виготовлення;
  • відомості про умови зберігання;
  • гарантійні зобов’язання виробника;
  • правила та умови ефективного й безпечного використання продукції;
  • строк придатності (строк служби) товару, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
  • найменування та місцезнаходження виробника (продавця) і підприємства, яке приймає претензії від споживачів, а також здійснює ремонт і технічне обслуговування.

Виробник (продавець) зобов’язаний довести до відома споживача інформацію про продукцію, яка за певних умов може бути небезпечною для його життя, здоров’я та майна, оточуючого природного середовища, і можливі наслідки її споживання (використання).

Зверніть увагу: нормативно-правовими актами, у тому числі техрегламентами, можуть бути встановлені додаткові вимоги до змісту інформації про продукцію. Якщо зазначеними документами встановлені спеціальні вимоги до змісту інформації про певні види продукції, положення цієї частини застосовуються в частині, яка не охоплюється такими спеціальними вимогами.

Де та як повинна бути наведена обов’язкова інформація про товар?

Така інформація може міститися в супровідній документації, яка додається до товару, на етикетці, а також у маркуванні і т. д. Важливо, щоб це було наочно та доступно для покупця (ч. 2 ст. 15 Закону № 1023).

Інформація про товар може бути розміщена в місцях, де цей товар реалізується, а також за згодою покупця може доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв’язку.

Яка відповідальність передбачена за ненадання продавцем покупцеві обов’язкової інформації про товар?

Працівникам торговельного підприємства або підприємцеві загрожує адміністративний штраф на підставі ч. 1 ст. 1561 КУпАП у розмірі від 1 до 10 НМДГ (від 17 до 170 грн).

Урахуйте: якщо покупцеві надана недостовірна інформація про товар (за умови, що вона не завдала шкоди життю та здоров’ю покупця), на СГ може бути накладений штраф на підставі ч. 3 ст. 1561 КУпАП у розмірі від 10 до 50 НМДГ (від 170 до 850 грн).

Крім адміністративного штрафу до СГ може бути застосована фінансова санкція згідно з п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023 у розмірі 30 % вартості отриманої для реалізації партії товару, але не менше 5 НМДГ, а якщо згідно із законом СГ не веде обов’язкового обліку доходів і витрат, то в розмірі 5 НМДГ (85 грн).

Крім вищезгаданих штрафів продавця можуть очікувати неприємності і з боку покупця, у якого є певні права щодо цього у вигляді вимоги відшкодування заподіяних йому збитків.

Так, згідно із ч. 7 ст. 15 Закону № 1023 якщо в результаті надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про товар або виробника (продавця):

  • була придбана продукція, яка не має потрібних споживачеві властивостей, він має право розірвати договір і вимагати відшкодування заподіяних йому збитків;
  • неможливо використовувати придбану продукції за призначенням, споживач має право вимагати надання в прийнятно короткий, але не більше місяця, строк належної інформації. Якщо інформація в обумовлений строк не буде надана, споживач може розірвати договір і вимагати відшкодування збитків;
  • завдана шкода життя, здоров’ю або майну споживача, він має право пред’явити продавцеві (виробникові) вимоги, передбачені законом, а також вимагати відшкодування збитків, заподіяних природним об’єктам, якими він володіє на праві власності, або на інших підставах, установлених законом або договором.

Інформація про ціну на товар

Здійснюючи торгівлю, продавець зобов’язаний дотримуватися правил, що стосуються зазначення ціни на товар, установлених ч. 3–6 ст. 15 Закону № 1023.

Ці правила полягають у такому:

  • продавець повинен указати ціну кожної одиниці товару або однієї категорії товару та ціну однієї стандартної одиниці цього товару;
  • написи про ціну реалізації товару повинні бути чіткими та простими для розуміння;
  • ціна продукції повинна містити в собі всі податки та неподаткові обов’язкові платежі, які згідно із законодавством сплачуються споживачем під час придбання відповідного товару.
  • Використовувати поняття «знижка» або «зменшена ціна» чи інші, аналогічні за значенням, дозволяється, тільки якщо:
  • вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує СГ;
  • такого роду знижка або зменшення ціни застосовується протягом певного та обмеженого часу;
  • ціна продукції нижча, ніж її звичайна ціна.

Використовувати поняття «розпродаж» або інші, аналогічні йому, дозволяється тільки при дотриманні ряду умов, а саме:

  • якщо здійснюється розпродаж усіх товарів у межах певного місця або чітко визначеної групи товарів;
  • якщо тривалість розпродажу обмежена в часі;
  • якщо ціна товарів, які підлягають розпродажу, менша від їх звичайної ціни.

Хто та як застосовує заходи відповідальності у сфері захисту прав споживачів

Перевіряти СГ і накладати фінансові та адміністративні санкції за порушення у сфері захисту прав споживачів уповноважена Держпродспоживслужба та її територіальні органи. Повноваження цього держоргану у сфері контролю над дотриманням законодавства про захист прав споживачів визначені в ст. 26 Закону № 1023.

Фінансові санкції

Фінансові санкції, передбачені ст. 23 Закону № 1023 (про деякі з них див. вище), застосовуються відповідно до Положення № 1177.

Застосовувати такі штрафи має право керівник Держпродспоживслужби, його заступники, начальники територіальних органів Держпродспоживслужби та їх заступники.

Рішення про накладення штрафів приймається на підставі актів перевірки та оформляється постановою (п. 4 Положення № 1177) за формою, затвердженою Наказом № 24. Для добровільної сплати штрафу встановлено 15-денний строк після отримання постанови (п. 6 Положення № 1177).

Адміністративні штрафи

Держпродспоживслужба застосовує адмінштрафи, передбачені ст. 155, 1552, 156, 1561, 167, 168, 1681, 1682, 170, 1701, 172, 1882 КУпАП. Такі повноваження служби закріплено в ст. 2444 КУпАП.

Якщо накладений адмінштраф не буде оскаржуватися, то його необхідно сплатити не пізніше 15 днів із дня вручення порушникові постанови про накладення штрафу, а при його оскарженні або опротестуванні – не пізніше 15 днів із дня отримання повідомлення про залишення скарги (протесту) без задоволення (ст. 307 КУпАП).

Постанова про накладення адмінштрафу може бути оскаржена в адміністративному або судовому порядку. Строк подання скарги – 10 днів із дня винесення постанови (ст. 289 КУпАП).

Важливо знати: у випадку несплати штрафу у встановлений строк він буде стягнений у примусовому порядку Державною виконавчою службою в подвійному розмірі суми, визначеної в постанові, з оплатою витрат на облік правопорушень (ст. 308 КУпАП).

Висновки

СГ, які провадять торговельну діяльність, повинні виконувати ряд вимог законодавства про захист прав споживачів, зокрема оформити куточок покупця та надати покупцям необхідну інформацію про товар.

Невиконання вимог законодавства про захист прав споживачів може призвести до штрафів.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Надійні рішення з бухобліку, податках і праву

2936 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали