Як єдинникам четвертої групи обкладати податком на прибуток операції з цінними паперами

З 5 жовтня 2025 року набрав чинності Закон від 21.08.2025 № 4577-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу». Цим документом до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) було внесено зміни, які торкнулися й оподаткування підприємств – єдинників четвертої групи. Як наслідок, єдинники, які отримали у звітному році, зокрема, дохід від продажу цінних паперів, стали платниками податку на прибуток з таких операцій вже 2025 року (див. докладніше в статті «Податкові новації для підприємств – єдинників четвертої групи: сплата податку на прибуток з отриманих дивідендів та продажу цінних паперів»). У статті розглянемо, які саме операції із цінними паперами єдинників четвертої групи вплинуть на податок на прибуток та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за звітний рік.

Ціннопаперові новації для єдинників

Нагадаємо, які нововведення, що стосуються операцій з цінними паперами (далі – ЦП), очікують на юросіб – платників єдиного податку четвертої групи вже за підсумками 2025 року..

Так, ці єдинники:

• повинні сплачувати податок з доходів (прибутків), отриманих від операцій із продажу чи іншого відчуження ЦП. Суми таких доходів (прибутків) розраховуються за правилами бухгалтерського обліку (пп. 133.1.1 ПКУ). Об’єкт оподаткування та сума податку відображаються у декларації з податку на прибуток за звітний рік (пп. «е» п. 137.5 ПКУ);
• при розрахунку мінімального податкового зобов’язання за звітний рік у сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховують суми податку на прибуток, сплаченого з доходів (прибутків) від продажу чи іншого відчуження ЦП (п. 297¹.2 ПКУ);
• при розрахунку частки сільгосптоваровиробника у загальну суму доходу сільгосптоваровиробника за відповідний податковий (звітний) рік не включаються доходи (прибутки) від продажу чи іншого відчуження ЦП, розраховані за правилами бухобліку (пп. 291.4.8 ПКУ). Форму Розрахунку частки сільгосптоваровиробництва затверджено наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 № 772 (далі – Розрахунок частки).

Таким чином, починаючи зі звітного періоду «2025 рік» юрособи – єдинники четвертої групи мають звернути особливу увагу на операції з продажу чи іншого відчуження ЦП. Позитивний фінансовий результат від таких операцій (прибуток) стає об’єктом обкладення податком на прибуток за ставкою 18 % і тягне за собою обов’язок подання прибуткової декларації та сплати податку.

Яка операція з цінними паперами вважається продажем для цілей оподаткування?

Щоб відповісти на це запитання, звернемося до пп. 14.1.202 ПКУ.

Під продажем (реалізацією) товарів розуміють будь-які операції, які здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, постачання та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, що передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безкоштовного надання товарів.

Не вважаються продажем товарів правочини щодо надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, зберігання (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Таким чином, основним маркером для класифікації операції як продажу є факт передачі права власності на ЦП.

Але зверніть увагу! Податком на прибуток обкладаються саме операції з продажу (відчуження) ЦП, результатом яких є прибуток, визначений за правилами бухобліку. При збиткових продажах чи погашенні ЦП прибуток у обліку не відображається, а отже, немає і об’єкта оподаткування. Хоча передача права власності тут відбувається.

Види цінних паперів

Види та класифікація ЦП наведені в Законі від 23.02.2006 № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», Законі від 05.04.2001 № 2374-III «Про обіг векселів в Україні» та в Уніфікованому законі про переказні та прості векселі (додаток 1 до Женевської конвенції від 07.06.1930).

До ЦП належать, зокрема, акції, облігації, векселі. Саме з такими паперами найчастіше доводиться мати справу єдинникам.

При цьому акції відносяться до пайових ЦП. Вони засвідчують участь власника таких ЦП (інвестора) у статутному капіталі та/або активах емітента (у т. ч. активах, які перебувають в управлінні емітента) та надають їх власнику (інвестору) право на отримання частини прибутку (доходу), зокрема у вигляді дивідендів.

А векселі та облігації є борговими ЦП. Вони засвідчують відносини позики та передбачають обов’язок емітента або особи, яка видала такий ЦП, сплатити у визначений термін кошти, передати товари або надати послуги, а також інші права власника та обов’язки емітента та осіб, які надають забезпечення за облігаціями.

Залежно від строку обігу, способу виплати доходу та ціни придбання облігації можуть бути:

• довгостроковими – зі строком обігу понад п’ять років;
• середньостроковими – зі строком обігу від одного до п’яти років;
• короткостроковими – зі строком обігу до одного року;
• відсотковими – це облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів або за якими відсоткова ставка дорівнює нулю;
• дисконтними – це облігації, які розміщуються за ціною, нижчою від їх номінальної вартості. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації, що виплачується власнику облігації при її погашенні, становить дохід (дисконт) за облігацією. Зазначимо, що облігації також можуть купуватись з премією – додатною різницею між ціною придбання облігації та вартістю її погашення.

Векселі також можуть бути з терміном погашення як до 1 року, так і більше 1 року. Крім того, вони можуть бути відсотковими та безвідсотковими і придбаватись як з дисконтом, так і з премією.

Бухгалтерський облік цінних паперів

Для цілей бухобліку ЦП, за які їх держатель може отримати будь-які активи, є фінансовими інвестиціями, а їх облік ведеться за правилами однойменного НП(С)БО 12.

За строками інвестиції в ЦП класифікуються як:

• поточні – ті, які підприємство передбачає утримувати протягом 12 місяців із дати балансу;
• довгострокові– ті, які підприємство передбачає утримувати понад 12 місяців із дати балансу.

Відображення вартості фінансових інвестицій на рахунках бухобліку

Вартість фінансових інвестицій відображається в інвестора на рахунках бухобліку згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291.

Поточні інвестиції (короткострокові облігації та векселі) відображаються на рахунку 34 «Короткострокові векселі одержані» у розрізі відповідних субрахунків, а також на субрахунках 351 «Еквіваленти грошових коштів» та 352 «Інші поточні фінансові інвестиції».

Довгострокові інвестиції (акції, середньо- та довгострокові облігації та векселі) відображаються на рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» у розрізі субрахунків 142 «Інші інвестиції пов’язаним сторонам», 143 «Інші інвестиції непов’язаним сторонам», а також на субрахунку 182 «Довгострокові векселі одержані». Увага! Якщо до строку погашення облігації (подання векселя до платежу) залишається менше 12 місяців, такі активи перекласифікуються в поточні та переводяться з субрахунку рахунку 14 на відповідний субрахунок счета 35, а із субрахунку 182 – на відповідний субрахунок рахунку 34.

Фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість фінінвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мит, податків, зборів, обов’язкових платежів та інших витрат, що безпосередньо пов’язані з її придбанням. (п. 4 НП(С)БО 12).

Якщо ж придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на інші активи, то її собівартість визначається за справедливою вартістю цих активів (п. 6 НП(С)БО 12).

Після придбання вартість фінінвестицій переглядається на кожну дату балансу. При цьому правила визначення балансової вартості інвестиції залежать від того, з якою метою підприємство придбало її – збирається утримувати до дати погашення або продати до настання такої дати.

Облік інвестицій, що утримуються до погашення

Фінансові інвестиції, що утримуються підприємством до дати їх погашення, відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістю (п. 10 НП(С)БО 12).

Під амортизованою собівартістю фінансової інвестиції розуміють собівартість фінінвестиції з урахуванням часткового її списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії) (п. 3 НП(С)БО 12).

Різниця між собівартістю та вартістю погашення інвестицій (дисконт або премія при придбанні) амортизується інвестором протягом періоду з дати придбання до дати їх погашення методом ефективної ставки відсотка.

Метод ефективної ставки відсотка – метод нарахування амортизації дисконту або премії, згідно з яким сума амортизації визначається як різниця між доходом за фіксованою ставкою відсотка та добутком ефективної ставки та амортизованої вартості на початок періоду, за який нараховується відсоток (п. 3 НП(С)БО 12).

Приклади визначення за даним методом суми амортизації дисконту, премії та амортизованої собівартості фінансових інвестицій наведено у додатку 1 до НП(С)БО 12.

Як визначити ефективну ставку відсотка?

Ефективна ставка відсотка – це ставка відсотка, яка розраховується поділом суми річного відсотка та дисконту (або різниці річного відсотка та премії) на середню величину собівартості інвестиції (або зобов’язання) та вартості її погашення (п. 3 НП(С)БО 12).

Зазначимо, що на практиці єдинник зазвичай має справу з дисконтними облігаціями та векселями, тому формула розрахунку ефективної ставки відсотка (ЕСВ) матиме такий вигляд:

ЕСВ = (НВ х ВС + Д : N) : [(ФВ + НВ) : 2],

где

• НВ – номінальна вартість ЦП;
• ВС –відсоткова ставка за ЦП, розрахована за звітний період, виходячи з умов випуску такого паперу;
• Д – сума дисконту;
• N – кількість періодів, за які виплачуються відсотки за ЦП;
• ФВ – фактична вартість придбання ЦП (номінальна вартість – дисконт + витрати, пов’язані з його придбанням).

На дату балансу розраховують суму відсотків, визначену за ефективною ставкою, суму амортизації дисконту, а також амортизовану вартість ЦП.

Розрахунок можна здійснювати за алгоритмом, наведеним у таблиці в прикладі 1 з додатка 1 до НП(С)БО 12. Див. також табл. 2 у прикладі 2 цієї статті.

У бухобліку сума амортизації дисконту нараховується одночасно з нарахуванням відсотків (доходу від фінансових інвестицій), що підлягають отриманню, та відображається у складі інших фінансових доходів з одночасним збільшенням балансової вартості фінінвестицій відповідно (п. 10 НП(С)БО 12).

В обліку це відобразиться записами: Дт 142, 143, 182, 34, 35 – Кт 733 «Інші доходи від фінансових операцій».

Облік інвестицій, що утримуються для продажу

Фінансові інвестиції (крім інвестицій, які утримуються підприємством до їх погашення або враховуються за методом участі у капіталі) на дату балансу відображаються за справедливою вартістю (п. 8 НП(С)БО 12).

Справедлива вартість – це сума, за якою можна продати актив або сплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату (п. 4 НП(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»).

Ринкова вартість фінансової інвестиції – це сума, яку можна отримати від продажу інвестиції на активному ринку (п. 3 НП(С)БО 12).

Справедливу вартість облігації або векселю визначає їх власник, виходячи з існуючих обставин: близькості дати погашення, суми відсотків, що підлягають виплаті за таким ЦП, його ціни, що склалася на активному ринку, надійності емітента, який випустив ЦП, тощо.

Сума збільшення чи зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу (крім інвестицій, що враховуються за методом участі у капіталі) відображається у складі інших доходів або інших витрат відповідно (п. 8 НП(С)БО 12).

В обліку інвестора це відображається записами:

• Дт 14, 18, 34, 35 – Кт 740 «Дохід від зміни вартості фінансових інструментів» (збільшення балансової вартості інвестиції);
• Дт 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій» – Кт 14, 18, 34, 35 (зменшення балансової вартості інвестиції).

Якщо неможливо достовірно визначити справедливу вартість фінінвестиції, інвестицію відображають на дату балансу за її собівартістю з урахуванням зменшення корисності (п. 9 НП(С)БО 12).

Втрати від зменшення корисності фінансових інвестицій відображаються у складі інших витрат підприємства з одночасним зменшенням балансової вартості фінінвестицій.

В обліку інвестора це відображається проведенням Дт 972 «Втрати від зменшення корисності активів» – Кт 14, 18, 34, 35.

Суму втрати корисності інвестиції інвестор визначає самостійно.

Облік відсотків

Нарахування відсотків за облігаціями та векселями відображається у складі інших фінансових доходів (п. 7 НП(С)БО 12).

В обліку інвестора це відображається записом Дт 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» – Кт 732 «Інші фінансові доходи».

Такий висновок випливає з п. 20 НП(С)БО 15 «Дохід», який свідчить: дохід від відсотків визнається у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами з урахуванням економічного змісту відповідної угоди.

Продаж фінансових інвестицій

Підприємства, які не є професійними торговцями ЦП, відображають:

• дохід від продажу ЦП – за кредитом субрахунку 741 «Дохід від реалізації фінансової інвестиції»;
• собівартість реалізації ЦП – за дебетом субрахунку 971 «Собівартість реалізованих фінансових інвестицій»;
• фінансовий результат від продажу ЦП – за кредитом (прибуток) чи дебетом (збиток) субрахунку 793 «Результат іншої діяльності» (Дт 793 – Кт 971, Дт 741 – Кт 793).

Зверніть увагу! Прибуток, отриманий єдинником четвертої групи від продажу ЦП (сальдо за Кт 793), є об’єктом обкладення податком наприбуток. При цьому дохід від продажу (оборот за Кт 741) не включається до загальної суми доходу сільгоспвиробника (ряд. 2 Розрахунку частки) за звітний рік.

Щоб єдинники краще зрозуміли, як на практиці застосовувати нові норми ПКУ, наведемо кілька прикладів.

Приклад 1

Юрособа – єдинник четвертої групи у квітні 2024 року придбала пакет середньострокових військових облігацій. Їхня номінальна вартість – 1 000 грн, дата випуску – 01.04.2024, дата погашення – 31.03.2026. Згідно з умовами випуску облігацій річна процентна ставка становить 16 %, а купонні платежі виплачуються один раз на 6 місяців: 30.09.2024, 31.03.2025, 30.09.2025, 31.03.2026. Усього 4 виплати купонних платежів.

Облігації було придбано за номінальною вартістю (1000 грн за одну облігацію). Сума комісійних продавцю облігацій становила 2 грн на одну облігацію. Таким чином, фактична вартість однієї облігації становила 1 002 грн.

Єдинник придбав облігації для того, щоб пред’явити їх до погашення у встановлений термін.

Згідно з п. 10 НП(С)БО 12 фінансові інвестиції, які утримуються підприємством до їх погашення, відображаються на дату балансу за вартістю, що амортизується. При цьому амортизації підлягає різниця між собівартістю інвестиції та вартістю погашення (дисконт чи премія).

У нашому випадку облігації придбано за номінальною вартістю, яка дорівнює вартості їх погашення (дисконт/премія дорівнює нулю). Тому первісна вартість облігації в обліку залишається незмінною з моменту придбання до моменту погашення.

Покажемо, як єдиннику вести облік таких облігацій, на прикладі однієї облігації.

Таблиця 1. Відображення у бухгалтерському обліку операції з придбання та погашення середньострокової облігації, придбаної за номінальною вартістю

(грн)

Як бачимо з табл. 1, облігації не продавалися, а погашалися. Доходи та витрати від продажу облігації в обліку єдинника не виникали, відповідно, не було і фінансового результату, який би підлягав обкладенню податком на прибуток. Тому в даному випадку за такими операціями єдинник не повинен подавати декларації з податку на прибуток за 2025 та 2026 роки, адже оподатковувати нічого.

У той же час сума відсотків, нарахованих на номінальну вартість облігації за 2024–2026 роки, включається до загальної суми доходу та відображається у рядку 2 Розрахунку частки так:

• за 2024 рік – 120 грн;
• за 2025 рік – 159 грн;
• за 2026 рік – 39 грн.

Пример 2

Юрособа – єдинник четвертої групи у квітні 2024 року придбала пакет військових облігацій (характеристики облігацій див. у прикладі 1). За одну облігацію номінальною вартістю 1 000 грн єдинник сплатив 800 грн. Тобто облігації було придбано з дисконтом 200 грн (1 000 грн – 800 грн) на одну облігацію. Сума комісійних продавцю облігацій становила 2 грн на одну облігацію. Таким чином, фактична вартість однієї облігації становила 802 грн.

Єдиник вирішив утримувати придбані облігації, щоб пред’явити їх до погашення у встановлений термін.

Згідно з п. 10 НП(С)БО 12 такі облігації відображаються на дату балансу за амортизованою вартістю. При цьому амортизації підлягає різниця між собівартістю облігації та вартістю її погашення. У нашому випадку – це дисконт у сумі 200 грн.

Дисконт амортизуватиметься протягом 8 календарних кварталів. При цьому відсоткова ставка становитиме 4 % за квартал (16 % : 4).

Розрахунок амортизації дисконту за квартал здійснюється із застосуванням ефективної ставки відсотка (див. формулу вище):

ЕСВ = [1 000 грн х 4 % + (200 грн – 2 грн) : 8] : [(1 000 грн + 802 грн) : 2] = 7,19 %.

Таблиця 2. Розрахунок суми амортизації дисконту за придбаними облігаціями та амортизованою вартістю облігації на дату балансу

(грн)

Таблиця 3. Відображення у бухгалтерському обліку операції з придбання та погашення середньострокової облігації, придбаної з дисконтом

(грн)

Як очевидно з табл. 3, облігації не продавалися, а погашалися. Доходи та витрати від продажу облігації в обліку єдинника не виникали, відповідно, не було і фінансового результату, який би підлягав обкладенню податком на прибуток. Тому в даному випадку за такими операціями єдинник не повинен подавати декларації з податку на прибуток за 2025 та 2026 роки, адже оподатковувати нічого.

У той же час сума нарахованих відсотків та доходу від амортизації дисконту з облігації за 2024–2026 роки включається до загальної суми доходу сільгосптоваровиробника та відображається у рядку 2 Розрахунку частки так:

• за 2024 рік – 176,88 грн (120,00 грн + 56,88 грн);
• за 2025 рік – 257,08 грн (159,00 грн + 98,08 грн);
• за 2026 рік – 82,04 грн (39,00 грн + 43,04 грн).

Приклад 3

Юрособа – єдинник четвертої групи у квітні 2025 року придбав пакет військових облігацій (характеристики облігацій див. у прикладі 1). Облігації придбано за номінальною вартістю (1 000 грн за одну облігацію). Сума комісійних продавцю облігацій становила 2 грн на одну облігацію. Таким чином, фактична вартість однієї облігації становила 1 002 грн.

Облігації було придбано для продажу до настання дати їх погашення.

У вересні 2025 року облігації було продано. Продажна вартість однієї облігації – 1 160 грн.

Згідно з п. 8 НП(С)БО 12фінансові інвестиції, придбані для продажу, на дату балансу відображаються за справедливою вартістю. Зміна справедливої вартості інвестицій відображається у складі інших доходів чи інших витрат підприємства.

У нашому випадку найближча дата балансу з моменту придбання облігацій – 30.06.2025. На цю дату єдиннику потрібно було відобразити в обліку:

• суму відсотків, що нараховується на вартість облігації за період, що минув з дати останньої виплати відсотків (31.03.2025);
• справедливу вартість такої облігації.

Справедливою вартістю облігації можна вважати передбачувану вартість її продажу. На що орієнтуватись підприємству, щоб визначити таку вартість?

Якщо єдинник продасть облігацію:

• до 30.09.2025, то її покупець, який утримуватиме облігацію до моменту погашення, отримає всю суму відсотків, нараховану на облігацію за періоди 01.04.2025–30.09.2025, 01.10.2025–31.03.2026, а також номінальну вартість облігації за її погашення (1 000 грн). Сума відсотків становитиме 159 грн (див. гр. 2 табл. 2 вище). У такому разі справедливою вартістю облігації на дату продажу можна вважати суму 1 159 грн;
• у період, наприклад, з 01.10.2025 до 31.03.2026, відсотки за період 01.04.2025–30.09.2025 отримає він сам.

Однак станом на 30.06.2025 єдинник ще не знає, коли саме продасть облігації. Тому вважаємо, що оскільки ще немає інформації про суму відсотків, які єдинник сам може отримати внаслідок утримання такої облігації, справедлива вартість облігації дорівнюватиме її номінальній вартості – 1 000 грн.

Покажемо, як єдиннику вести облік придбаних облігацій.

Таблиця 4. Відображення в бухгалтерському обліку операції з придбання та продажу середньострокової облігації

(грн)

Як очевидно з табл. 4 (ряд. 12), фінансовим результатом від продажу облігації є прибуток у сумі 160 грн (1160 грн – 1000 грн). Цю суму єдинник повинен відобразити у декларації з податку на прибуток за 2025 рік та сплатити з неї податок у розмірі 29 грн (160 грн х 18 %).

При цьому сума податку на прибуток не включається до загальної суми податків для розрахунку різниці між мінімальним податковим зобов’язанням і загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у 2026 році. А дохід від продажу облігації (1 160 грн) не включається до загальної суми доходу сільгосптоваровиробника, яка відображається у рядку 2 Розрахунку частки за 2025 рік.

Приклад 4

Юрособа – єдинник четвертої групи у вересні 2025 року реалізувала свою продукцію контрагенту А на суму 120 000 грн (у т. ч. ПДВ – 20 000 грн). Договір постачання продукції передбачав оплату простим безвідсотковим векселем.

Сума векселя – 120 000 грн. Термін платежу за векселем зазначений «за пред’явленням, але не раніше 31 березня 2026 року». Нагадаємо, за загальним правилом такий вексель може бути пред’явлений для платежу протягом одного року з дати його складання (ст. 34 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі, додаток 1 до Женевської конвенції від 07.06.1930).

Отримавши вексель, єдинник не планував утримувати його для подальшого пред’явлення до платежу, а збирався:

• варіант 1 – передати вексель за індосаментом іншим контрагентам за товари;
• варіант 2 – продати вексель, щоб отримати гроші;

Розглянемо облік векселя залежно від варіанта його застосування.

Варіант 1. У жовтні 2025 року єдинник віддав отриманий вексель у рахунок оплати товару, придбаного у контрагента Б.

Покажемо, як відобразити в обліку такий вексель.

Таблиця 5. Відображення в обліку підприємства операції з передачі в рахунок оплати товару простого векселя, отриманого як плата за реалізовану продукцію

(грн)

Як очевидно з табл. 5, єдинник не продавав вексель, а використав його як засіб розрахунку. І хоча право власності на ЦП перейшло від єдинника до підприємства Б, дохід від такої операції з векселем в обліку єдинника не виник. Тому передача векселя за індосаментом не позначиться в Розрахунку частки за 2025 рік і не обкладатиметься податком на прибуток.

Варіант 2. У жовтні 2025 року єдинник передав отриманий вексель до банку та отримав за нього гроші.

Покажемо, як відобразити в обліку такий вексель.

Таблиця 6. Відображення в обліку підприємства операції з викупу банком простого векселі, отриманого як плата за реалізовану продукцію

(грн)

У даному разі відбувся продаж векселя банку. Результат (прибуток) від такої операції у єдинника є об’єктом обкладення податком на прибуток. Проте фінансовий результат у цьому випадку від’ємний – збиток у сумі 20 000 грн (100 000 грн – 120 000 грн). Тому обкладати податком на прибуток тут нічого.

У той же час дохід від продажу векселя (100 000 грн) не включається до загальної суми доходу сільгосптоваровиробника, що відображається у рядку 2 Розрахунку частки за 2025 рік.

Висновки

При здійсненні операцій з ЦП у єдинника четвертої групи в бухгалтерському обліку можуть відображатись доходи від відсотків, нарахованих на вартість ЦП, доходи від збільшення його справедливої вартості, а також доходи від амортизації дисконту. Усі ці доходи не підлягають обкладенню податком на прибуток. Проте їх суми включаються до загальної суми доходу сільгоспвиробника за звітний рік (ряд. 2 Розрахунку частки).

Крім того, не обкладаються податком на прибуток кошти, які підприємство отримує від погашення боргових ЦП – облігацій та векселів. Адже таким чином погашається заборгованість, наявність якої засвідчує цей ЦП.

У той самий час для оподаткування операції продажу (відчуження) ЦП установлено свої правила. Так, прибуток від операцій продажу (відчуження) ЦП у єдинника підлягає обкладенню податком на прибуток за ставкою 18 %. Це кредитове сальдо субрахунку 793, що сформувалося за кожною операцією відчуження ЦП у звітному році. Натомість дохід від продажу ЦП (кредитовий оборот за субрахунком 741) не включається до загальної суми доходу сільгоспвиробника за звітний рік (ряд. 2 Розрахунку частки).

Єдинники, які у звітному році продавали (відчужували) ЦП, мають відобразити результати таких операцій та розрахувати податок уже у декларації з податку на прибуток за 2025 рік. Декларацію потрібно подати не пізніше 2 березня 2026 року, а сплатити податок – не пізніше 11 березня 2026 року.