Державна підтримка тваринництва та рибництва
Для кого ця стаття: для сільгосптоваровиробників, які провадять діяльність у галузі тваринництва, аквакультури (рибництва) і зберігання та переробки сільськогосподарської продукції.
Із цієї статті ви дізнаєтеся: про напрями держпідтримки, передбачені для виробників тваринницької продукції на 2019 рік, а також про порядок та умови отримання бюджетних коштів за кожним напрямом.
Державна підтримка суб’єктів господарювання (далі – СГ), які займаються тваринництвом, рибництвом, а також зберіганням та переробкою сільгосппродукції, здійснюється за бюджетною програмоюНа 2019 рік на виконання цієї програми в держбюджеті закладено 3,5 млрд грн.
Порядок надання держпідтримки за даною програмою визначено постановою КМУ від 07.02.18 р. № 107 (далі – Порядок № 107). Порядок розподілу коштів між конкретними напрямами підтримки затверджено розпорядженням КМУ від 27.03.19 р. № 196-р.
Метою цієї програми є розвиток галузі тваринництва, стабілізація поголів’я худоби та поліпшення її генетичного потенціалу, стимулювання збільшення виробництва продукції тваринництва, аквакультури (рибництва), а також забезпечення збільшення потужностей із зберігання та переробки сільгосппродукції.
Головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики. Розпорядниками нижчого рівня є структурні підрозділи облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій із питань агропромислового розвитку.
Право на отримання коштів за цією програмою мають як юрособи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, так і фізособи-підприємці, що провадять діяльність у галузі тваринництва та/або аквакультури (рибництва).
Напрями держпідтримки
Порядком № 107 передбачено 7 напрямів держпідтримки, а саме:
1) часткова компенсація відсоткової ставки за банківськими кредитами, залученими для покриття витрат, пов’язаних із провадженням діяльності у таких галузях, як вівчарство, козівництво, бджільництво, звірівництво, кролівництво, шовківництво та аквакультура (далі – компенсація банківських відсотків);
2) часткова компенсація вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств із переробки сільгосппродукції в частині витрат, профінансованих без урахування ПДВ за рахунок банківських кредитів (далі – компенсація вартості об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів);
3) спеціальна бюджетна дотація за утримання корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напрямів продуктивності (далі – дотація за утримання корів);
4) спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняку великої рогатої худоби (далі – дотація за молодняк);
5) часткове відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а саме: телиць, нетелів, корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напрямів продуктивності, свинок та кнурців, вівцематок, баранів, ярок і сперми бугаїв та ембріонів ВРХ, які мають племінну (генетичну) цінність (далі – часткове відшкодування вартості племінних тварин, сперми та ембріонів);
6) часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств із переробки сільгосппродукції (далі – часткове відшкодування вартості тваринницьких об’єктів);
7) часткове відшкодування сільгосптоваровиробникам вартості будівництва та реконструкції підприємств зі зберігання та переробки зерна (далі – часткове відшкодування вартості об’єктів зі зберігання та переробки зерна).
Розглянемо докладніше кожний із напрямів.
Компенсація банківських відсотків
На цей напрям держпідтримки на 2019 рік передбачено 50 млн грн. (торік – 200 млн грн.).
Одержати бюджетні кошти за цим напрямом мають право СГ (як юрособи, так і фізособи-підприємці), які залучили в національній валюті у банках – резидентах України, що підписали з Мінагрополітики Меморандум про загальні засади співробітництва (далі – банки, Меморандум):
- короткострокові кредити (крім овердрафтів (контокорентних кредитів) та кредитних ліній) для покриття виробничих витрат;
- середньо- і довгострокові (непоновлювальні) кредити для покриття витрат капітального (інвестиційного) характеру.
Це стосується тільки кредитів, залучених для покриття витрат, пов’язаних із провадженням діяльності у вівчарстві, козівництві, бджільництві, звірівництві, кролівництві, шовкивництві та аквакультурі.
Компенсації підлягають нараховані та сплачені в 2019 році та в грудні 2018-го відсотки за користування кредитом, розмір якого не перевищує 100 млн грн.
Відсотки компенсуються у розмірі 1,5 облікової ставки Нацбанку, що діє на дату їх нарахування, але не більше розміру, передбаченого кредитним договором, зменшеним на 3 відсоткових пункти.
Наприклад, якщо облікова ставка НБУ становить 17 %, сільгосппідприємству можуть компенсувати не більше 25,5 % (17 % х 1,5). А якщо сільгосппідприємство взяло кредит під 26 %, то йому компенсують 23 % (26 % мінус 3 %, які підприємство має сплатити за власний кошт).
Майте на увазі! СГ може скористатися компенсацією відсотків не більш як за одним короткостроковим та/або одним середньо- або довгостроковим кредитом. |
Перелік банків, які підписали Меморандум, наразі містить:
- Публічне акціонерне товариство (далі – ПАТ) АБ «Південний»;
- ПАТ «ПроКредит Банк»;
- ПАТ «Агропросперіс Банк»;
- ПАТ «Банк Січ»;
- ПАТ «ОТП Банк»;
- ПАТ «Перший український міжнародний банк»;
- ПАТ АБ «Укргазбанк»;
- ПАТ АКБ «Індустріалбанк»;
- ПАТ КБ «ПриватБанк»;
- ПАТ «Мегабанк»;
- ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»;
- ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»;
- ПАТ «Полікомбанк»;
- ПАТ «Державний ощадний банк»;
- ПАТ «Кредобанк»;
- ПАТ «МТБ банк»;
- ПАТ» Метабанк»;
- ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень»;
- ПАТ «Креді Агріколь банк»;
- АТ «Скай банк»;
- ПАТ «Комерційний банк «Глобус»;
- ПАТ Акціонерно-комерційний банк «Львів»;
- АТ «Піреус банк МКБ»;
- АТ «Мотор-банк».
Для отримання компенсації відсотків СГ має подати до одного з вищенаведених банків:
- заявку за формою, затвердженою наказом Мінагрополітики від 20.03.18 р. № 148 (далі – Наказ № 148);
- копії документів про оплату товарів, робіт, послуг для підтвердження використання кредитних коштів на визначені цілі;
- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР);
- довідку ДФС, яка є чинною на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на орган ДФС, – у паперовому вигляді (Порядок № 107 дозволяє подавати довідку і в електронній формі, але вона має бути засвідчена печаткою територіального органу ДФС);
- згоду на надання Мінагрополітики інформації про нього, яка становить банківську таємницю або містить персональні дані, за формою, визначеною банком.
Подаються оригінали та належним чином засвідчені копії документів.
Банки щомісяця до 10-го числа формують реєстри СГ, які набули право на компенсацію відсотків, і подають їх в електронному та паперовому вигляді до Мінагрополітики.
На підставі цих реєстрів Мінагрополітики формує загальний реєстр СГ, які набули право на компенсацію відсотків, та зазначає в ньому суму коштів, що підлягає компенсації, у межах відкритих бюджетних асигнувань пропорційно до заявлених сум.
На підставі загального реєстру Мінагрополітики щомісяця до 25-го числа перераховує бюджетні кошти банкам. Зі свого боку, банки протягом 3 банківських днів із дати отримання коштів перераховують їх на поточні рахунки СГ згідно з указаними в цьому реєстрі сумами.
Відсотки компенсуються щомісяця виходячи із суми фактично сплачених СГ банку відсотків за відповідний період за кредитним договором.
Зверніть увагу! СГ, що отримав компенсацію відсотків за цим напрямом, не має права на отримання державної підтримки за другим та шостим напрямами, тобто:
|
Компенсація вартості об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів
На цей напрям держпідтримки на поточний рік виділено 100 млн грн. (торік – 1 млрд 100 млн грн.).
Одержувачами бюджетних коштів є СГ (як юрособи, так і фізособи-підприємці), які починаючи з 2018 року оформили в уповноважених банках кредити на таких умовах:
- строк кредиту не більше 5 років;
- розмір кредиту не перевищує 500 млн грн. на один об’єкт у національній валюті;
- кредит залучено для здійснення будівництва та/або реконструкції тваринницьких ферм та комплексів для утримання ВРХ, свиней, птиці (у т. ч. водоплавної та індиків), доїльних залів, підприємств із переробки сільгосппродукції (молока, м’яса, побічних продуктів тваринного походження, що належать до II категорії) (далі – об’єкти).
Компенсація надається не більш як за одним кредитом на один об’єкт.
Треба знати! Не мають права на отримання компенсації за цим напрямом СГ, яким надано держпідтримку за першим та шостим напрямами, тобто:
|
Компенсації підлягають витрати на будівництво та/або реконструкцію зазначених об’єктів, фактично понесені в грудні 2018 року та в поточному році. Підставою для компенсації є акти виконаних робіт та/або інші документи, що підтверджують цільове використання кредитних коштів за умовами кредитного договору.
Для отримання компенсації СГ має подати до одного з банків, з яким укладено кредитний договір, такі документи:
- заявку за формою, затвердженою Наказом № 148;
- документи, що підтверджують використання кредитних коштів на визначені вище цілі відповідно до умов кредитного договору;
- витяг з ЄДР;
- довідку ДФС, яка є чинною на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на орган ДФС, – у паперовому вигляді (Порядок № 107 дозволяє подавати довідку і в електронній формі, але вона має бути засвідчена печаткою територіального органу ДФС);
- згоду на надання Мінагрополітики інформації про нього, яка становить банківську таємницю або містить персональні дані, за формою, визначеною банком.
Подаються оригінали та належним чином засвідчені копії документів.
Компенсація здійснюється щомісяця у розмірі 25 % фактично понесених витрат на будівництво та/або реконструкцію об’єктів згідно з кредитним договором.
У разі використання у 2019 році на будівництво та/або реконструкцію об’єктів 30 і більше відсотків загального обсягу кредиту СГ виплачується 25 % залучених кредитних коштів на весь період кредитування за вирахуванням суми сплаченої компенсації.
Банки формують реєстри СГ, які набули право на отримання компенсації, і щомісяця до 10-го числа наступного місяця та до 10 грудня поточного року подають їх до Мінагрополітики.
Мінагрополітики формує загальний реєстр СГ, які мають право на таку компенсацію, та вказує в ньому суму коштів, що підлягає компенсації, у межах відкритих бюджетних асигнувань пропорційно до заявлених сум.
На підставі загального реєстру Мінагрополітики до 20-го числа наступного місяця та до 20 грудня поточного року перераховує бюджетні кошти банкам за вказаними ними реквізитами.
Банк повинен перерахувати кошти на поточні рахунки СГ протягом 3 банківських днів із дати їх отримання згідно із зазначеними в загальному реєстрі сумами.
Дотація за утримання корів
На цей напрям у 2019 році планується виділити 700 млн грн. (торік – 500 млн грн.).
Дотація надається тільки юридичним особам за кожну наявну станом на 1 січня та 1 липня 2019 року ідентифіковану та зареєстровану в установленому порядку корову.
Документи для отримання дотації цього року подаються у два етапи: до 1 травня (за корів, наявних станом на 1 січня) та до 1 жовтня (за корів, наявних станом на 1 липня).
Дотація надається в розмірі 900 грн. за одну голову, тобто загальна річна сума за одну корову становить 1 800 грн.
Документи подаються у такому складі:
- заявка за формою, затвердженою Наказом № 148;
- довідка про відкриття поточного рахунка, видана банком;
- копія звіту про стан тваринництва (форма № 24-сг, затверджена наказом Держкомстату від 01.08.16 р. № 136) на 1 січня та 1 липня поточного року з підтвердженням про прийняття органом державної статистичної служби;
- довідка ДФС, яка є чинною на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на орган ДФС, – у паперовому вигляді (Порядок № 107 дозволяє подавати довідку і в електронній формі, але вона має бути засвідчена печаткою територіального органу ДФС).
Комісія Мінагрополітики до 15 травня та до 15 жовтня поточного року на підставі поданих документів визначає обсяг дотації за кожним СГ та приймає рішення про включення їх до реєстру СГ, яким нарахована дотація.
Дотація виплачується на рахунки СГ, відкриті у банках, у два етапи: не пізніше 5 червня та 5 листопада поточного року.
До відома: Адміністратор Єдиного державного реєстру тварин (далі – Реєстр тварин) повинен за запитом Мінагрополітики надавати інформацію про кількість ідентифікованого та зареєстрованого в установленому порядку поголів’я корів станом на 1 січня та 1 липня поточного року в кожного СГ, який забажав отримати дотацію.
Важливо знати! У разі зменшення поголів’я корів на 1 липня 2019 року та 1 січня 2020-го порівняно з поголів’ям, на яке було отримано дотацію за утримання корів, наявних на 1 липня 2018 року, 1 січня та 1 липня 2019-го відповідно, дотація за утримання корів за поточний звітний період не надається. |
Дотація за молодняк ВРХ
На цей напрям держпідтримки виділено 700 млн грн. (на рівні минулого року).
Таку дотацію отримують лише фізичні особи.
Дотація надається за утримання ідентифікованого та зареєстрованого в установленому порядку молодняку ВРХ до 13-місячного віку, який народився у господарствах фізосіб, а також набутий шляхом його переміщення від інших власників.
При цьому датою переміщення молодняку вважається дата прибуття тварини в господарство нового власника, наведена в паспорті ВРХ, засвідчена в установленому порядку та підтверджена інформацією, наданою Адміністратором Реєстру тварин. У разі обміну та видачі нового паспорта ВРХ дата прибуття тварини в господарство підтверджується інформацією від Адміністратора Реєстру тварин.
Дотація за молодняк надається за кожні чотири місяці його утримання наростаючим підсумком з урахуванням віку молодняку в розмірі:
- за період утримання молодняку віком від 1 до 5 місяців – 300 грн. за голову;
- віком від 5 до 9 місяців – 700 грн. за голову;
- віком від 9 до 13 місяців – 1 500 грн. за голову.
Отже, загальний обсяг дотації за молодняк не може перевищувати 2 500 грн. (300 грн. + 700 грн. + 1 500 грн.) із розрахунку на одну голову молодняку.
Для отримання дотації фізособи подають за місцезнаходженням господарства до відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади (далі – органи місцевого самоврядування) копії:
- паспортів ВРХ, виданих у встановленому порядку, а в разі утримання 10 і більше голів молодняку – виданий в установленому порядку витяг із Реєстру тварин;
- паспорта громадянина України;
- довідки або договору про відкриття рахунка в банку;
- документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізосіб – платників податків, тобто ідентифікаційний код (крім фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті).
Зазначені документи приймаються протягом бюджетного року до 1 травня, до 1 вересня і до 1 грудня у порядку черговості їх надходження.
За запитом органу місцевого самоврядування Адміністратор Реєстру тварин у 3-денний строк надає інформацію про кількість ідентифікованого та зареєстрованого в установленому порядку поголів’я молодняку станом на відповідну дату поточного року в розрізі фізосіб – власників тварин.
Підставою для внесення до журналу обліку фізосіб – власників тварин є підтвердження наявності у господарстві заявленого фізособою поголів’я молодняку.
Органи місцевого самоврядування на підставі журналу обліку до 5 травня, до 5 вересня і до 5 грудня (станом на 1 грудня) складають відомість фізосіб, які мають право на отримання дотації за молодняк, і подають її структурним підрозділам облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій із питань агропромислового розвитку. Останні протягом 5 робочих днів (далі – р. д.) узагальнюють зазначені відомості та подають Мінагрополітики зведену відомість про нарахування сум дотацій за молодняк.
Мінагрополітики протягом 5 р. д. узагальнює подані зведені відомості та на їх підставі затверджує розподіл коштів між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня пропорційно до нарахованих сум дотації у межах обсягу відкритих бюджетних асигнувань, інформує їх про прийняте рішення та спрямовує бюджетні кошти.
На підставі рішення Мінагрополітики про розподіл коштів розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня здійснюють розподіл коштів між фізособами, яким надано дотацію, пропорційно до нарахованих сум та подають його органам Казначейства разом із платіжними дорученнями для перерахування коштів на поточні рахунки фізосіб, відкриті в банках.
Часткове відшкодування вартості племінних тварин, сперми та ембріонів
На цей напрям у 2019 році передбачено 250 млн грн. (торік – 300 млн грн.).
Отримати бюджетні кошти за цим напрямом мають право тільки юридичні особи, які закупили племінні (генетичні) ресурси.
Частковому відшкодуванню у розмірі до 50 % (без ПДВ) підлягає вартість племінних тварин, сперми та ембріонів, закуплених у період з 1 жовтня 2018 року до 30 вересня 2019 року.
При цьому сума відшкодування не може перевищувати:
- за закуплені в Україні племінні телиці, нетелі, корови молочного, молочно-м’ясного і м’ясного напрямів продуктивності вітчизняного походження з племінних заводів та племінних репродукторів або за ввезені в режимі імпорту – 24 000 грн. за одну голову;
- закуплені в Україні племінні свинки та кнурці з племінних заводів та племінних репродукторів або за ввезені в режимі імпорту – 5 000 грн. за одну голову;
- закуплені в Україні племінні вівцематки, барани, ярки з племінних заводів та племінних репродукторів або за ввезені в режимі імпорту – 4 000 грн. за одну голову;
- закуплену в Україні ідентифіковану сперму бугаїв вітчизняного походження або за ввезену в режимі імпорту, за умови внесення плідників до Каталога бугаїв молочних, молочно-м’ясних порід/Каталога бугаїв м’ясних порід і типів із визначеною племінною цінністю – 100 грн. за одну дозу в розрахунку не більше 3 доз на одну голову власного маточного поголів’я;
- ембріони ВРХ – 500 грн. за одну штуку.
Документи можна подавати протягом року до 5 листопада в такому складі:
- заявка за формою, затвердженою Наказом № 148;
- довідка ДФС, яка є чинною на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на орган ДФС, – у паперовому вигляді (Порядок № 107 дозволяє подавати довідку і в електронній формі, але вона має бути засвідчена печаткою територіального органу ДФС);
- довідка про відкриття поточного рахунка, видана банком;
- копії відповідних платіжних документів, засвідчені підписом керівника СГ;
- акт про передачу (продаж) і закупівлю худоби за договором (крім тварин, що були ввезені в режимі імпорту);
- копія звіту про стан тваринництва (форма № 24-сг) (на останню звітну дату на момент подання документів);
- витяг з ЄДР;
- копії племінних свідоцтв (сертифікатів) або сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів, засвідчені підписом керівника СГ;
- довідка про плідну пересадку ембріонів, видану підприємством (лабораторією) із трансплантації ембріонів, – для часткового відшкодування вартості ембріонів ВРХ;
- відомість проведення штучного осіменіння (парування) маточного поголів’я, яка складається на підставі даних журналів за формою № 3-врх, затвердженою наказом Мінагрополітики від 06.06.02 р. № 154, засвідчена підписом керівника СГ, – для часткового відшкодування вартості сперми бугаїв;
- письмове зобов’язання повернути до держбюджету в місячний строк бюджетні кошти в разі зменшення поголів’я станом на 1 січня двох наступних років.
Для виплати часткового відшкодування вартості племінних тварин, сперми та ембріонів, що були ввезені в режимі імпорту, СГ додатково подають копії:
- відповідного контракту;
- рахунка-фактури (інвойсу), платіжних документів, сертифікатів;
- митної декларації.
Комісія Мінагрополітики формує реєстр СГ, які мають право на отримання відшкодування, та не пізніше 25 серпня та 25 листопада 2019 року спрямовує бюджетні кошти на рахунки таких СГ, відкриті у банках.
Важливо! Протягом 2 років після одержання бюджетних коштів СГ повинні щороку до 15 січня надавати в Мінагрополітики інформацію про наявне поголів’я тварин станом на 1 січня поточного року, у тому числі поголів’я тварин, вартість яких була частково відшкодована. |
У разі зменшення поголів’я закуплених тварин, вартість яких була частково відшкодована, станом на 1 січня двох наступних років одержані кошти повертаються СГ до держбюджету в повному обсязі. Якщо вибуття тварин відбулося з причин, обумовлених набутими карантинними інфекційними хворобами або набутими з вини власника незаразними хворобами, до держбюджету повертаються кошти, виплачені як відшкодування за їх придбання.
Часткове відшкодування вартості тваринницьких об’єктів
На цей напрям держпідтримки цього року виділено 850 млн грн. (торік – 1 млрд 200 млн грн.).
Отримати відшкодування мають право як юридичні, так і фізичні особи.
Суть цього напряму держпідтримки полягає у частковому відшкодуванні вартості об’єктів за завершені у грудні минулого року та поточному (2019-му) році етапи будівництва та реконструкції:
- тваринницьких ферм і комплексів для утримання ВРХ, свиней, птиці (у т. ч. водоплавної та індиків);
- доїльних залів;
- підприємств із переробки сільгосппродукції (молока, м’яса, побічних продуктів тваринного походження, що належать до II категорії), у тому числі вартості обладнання згідно з проектно-кошторисною документацією.
Розмір такого відшкодування становить:
- для об’єктів вартістю до 500 млн грн. (без ПДВ) – 30 % вартості;
- об’єктів вартістю понад 500 млн грн. (без ПДВ) – 30 % від 500 млн грн.;
- об’єктів, які створюють 500 і більше робочих місць, незалежно від їх вартості (без ПДВ) – 30 % вартості.
Інформація про створення робочих місць обліковується та відображається СГ за формою, затвердженою Мінагрополітики та Мінсоцполітики.
Документи для отримання відшкодування СГ подають у три етапи (до 5 липня, до 5 жовтня та до 5 грудня) безпосередньо в Мінагрополітики.
Склад документів такий:
- заявка за формою, затвердженою Наказом № 148;
- витяг з ЄДР;
- довідка про відкриття поточного рахунка, видана банком;
- засвідчена підписом керівника СГ копія документа, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;
- типова форма № ОЗ-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» (затверджена наказом Мінстату від 29.12.95 р. № 352, далі – Наказ № 352) – для об’єктів, прийнятих в експлуатацію у поточному році;
- типова форма № ОЗ-2 «Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів» (затверджена Наказом № 352) – для об’єктів реконструкції;
- засвідчена підписом керівника сільгосптоваровиробника копія кошторисної частини проектної документації;
- довідка ДФС, яка є чинною на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на орган ДФС, – у паперовому вигляді (Порядок № 107 дозволяє подавати довідку і в електронній формі, але вона має бути засвідчена печаткою територіального органу ДФС);
- копія звіту про стан тваринництва (форма № 24-сг) на 1-ше число останнього звітного місяця на момент подання документів із позначкою про прийняття органом Держстату.
Мінагрополітики проводить засідання комісії відповідно до 15 березня, до 15 травня, до 15 жовтня та до 15 грудня, визначає розмір часткового відшкодування за кожним СГ і приймає рішення про включення їх до реєстру СГ, яким нараховано таке відшкодування. Протягом 5 р. д. міністерство має перерахувати бюджетні кошти на рахунки СГ, відкриті у банках.
Слід знати! Протягом перших трьох років СГ, якому виплачено часткове відшкодування вартості тваринницьких об’єктів, не має права відчужувати або використовувати об’єкти не за цільовим призначенням. Інакше йому доведеться повернути до бюджету одержані кошти. |
Крім того, протягом трьох років після одержання бюджетних коштів СГ повинні щороку до 15 січня надавати Мінагрополітики інформацію про об’єкти, вартість яких була частково відшкодована, за встановленою формою.
Майте на увазі! СГ, що отримав часткове відшкодування вартості тваринницьких об’єктів, не має права на одержання держпідтримки за цим же об’єктом за першим та другим напрямами, тобто:
|
Часткове відшкодування вартості об’єктів зі зберігання та переробки зерна
Це новий напрям державної програми. Суть цієї програми полягає у частковому відшкодуванні вартості будівництва та реконструкції об’єктів зі зберігання та переробки зерна.
Бюджетні кошти надаються на безповоротній основі в розмірі 30 % вартості (без ПДВ), у тому числі вартості обладнання згідно з проектно-кошторисною документацією, за завершені у поточному році етапи (черги) будівництва та реконструкції:
- зернофуражних сховищ;
- елеваторів;
- механізованих зерноскладів;
- зерноочисних та зерноочисно-сушильних пунктів;
- підприємств із виробництва кормових домішок та сумішей (комбікормів);
- виробничих та допоміжних споруд, призначених для зберігання зерна, а саме: силоси для зерна, будівлі для зберігання зерна, виробничі та адміністративні будівлі, споруди пунктів приймання, зберігання, очистки та відвантаження зерна.
Отримувачами бюджетних коштів є:
- сільгосптоваровиробники-юрособи, основною діяльністю яких є постачання сільськогосподарських товарів/послуг, вироблених ними на власних або орендованих основних засобах, причому питома вага вартості сільгосптоварів/послуг становить не менше 75 % вартості всіх товарів, поставлених ними протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно;
- новоутворені сільгосптоваровиробники, які провадять господарську діяльність менше 12 календарних місяців. Питома вага вартості сільгосптоварів/послуг (не менше 75 % вартості всіх товарів/послуг) визначається за результатами кожного окремого звітного періоду.
У разі будівництва або реконструкції придбаних об’єктів незавершеного будівництва із зберігання та переробки зерна частковому відшкодуванню підлягає лише вартість будівництва або реконструкції без урахування вартості об’єкта незавершеного будівництва до початку проведення робіт.
Зверніть увагу! За цією програмою не компенсується вартість об’єктів, якщо сільгосптоваровиробник скористався такими бюджетними програмами:
|
Сільгосптоваровиробник, який бажає отримати часткове відшкодування вартості вказаних об’єктів, має подати до Мінагрополітики:
1) до 1 квітня, до 1 серпня та до 1 листопада – повідомлення за встановленою формою в електронному та паперовому вигляді. На підставі отриманих повідомлень Мінагрополітики формує перелік сільгосптоваровиробників, які мають намір отримати часткове відшкодування вартості об’єктів, та розміщує його щомісяця до 10-го числа наступного періоду на своєму офіційному веб-сайті;
2) до 5 травня, до 5 вересня та до 5 грудня – пакет документів, який включає:
- заявку за формою, затвердженою Наказом № 148;
- витяг з ЄДР;
- довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;
- засвідчену підписом керівника сільгосптоваровиробника копію документа, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта зі зберігання та переробки зерна;
- акт типової форми № ОЗ-1 (для об’єктів, прийнятих в експлуатацію у поточному році, зокрема обладнання) – для об’єктів нового будівництва;
- акт типової форми № ОЗ-2 – для об’єктів реконструкції;
- засвідчену підписом керівника сільгосптоваровиробника копію кошторисної частини проектної документації;
- довідку ДФС, яка є чинною на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на орган ДФС, – у паперовому вигляді (Порядок № 107 дозволяє подавати довідку і в електронній формі, але вона має бути засвідчена печаткою територіального органу ДФС);
- довідку, що є чинною на дату подання заявки, про набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи, видану місцевим контролюючим органом, та розрахунок питомої ваги вартості поставлених сільгосптоварів/послуг, вироблених ним на власних або орендованих основних засобах, яка становить не менше 75 % вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом 12 попередніх послідовних місяців сукупно, засвідчений контролюючим органом за місцем основного податкового обліку сільгосптоваровиробника.
Вчасно поданими вважаються заявка та документи, які надійшли до Мінагрополітики та зареєстровані в системі електронного документообігу.
Документи, подані не в повному обсязі, повертаються сільгосптоваровиробнику у п’ятиденний строк.
Мінагрополітики проводить засідання комісії до 15 травня, до 15 вересня та до 15 грудня і на підставі поданих документів визначає розмір часткового відшкодування за кожним сільгосптоваровиробником та приймає рішення про включення їх до реєстру сільгосптоваровиробників, яким нараховано часткове відшкодування вартості об’єктів зі зберігання та переробки зерна.
Потім протягом 5 р. д. Мінагрополітики затверджує розподіл бюджетних коштів між сільгосптоваровиробниками пропорційно до нарахованих сум часткового відшкодування у межах обсягу відкритих бюджетних асигнувань та спрямовує бюджетні кошти на їхні рахунки, відкриті у банках.
Пам’ятайте! Сільгосптоваровиробники протягом 3 років після одержання бюджетних коштів мають щороку до 15 січня надавати в Мінагрополітики інформацію про об’єкти зі зберігання та переробки зерна, вартість яких була частково відшкодована, за встановленою формою. |
Відповідальність
Нормою п. 13 Порядку № 107 передбачена відповідальність сільгосптоваровиробників за порушення правил отримання бюджетних коштів за певною програмою. А саме: у разі надання недостовірної інформації одержувач повертає отримані бюджетні кошти і позбавляється на три роки від дати виявлення такого порушення права на отримання фінансової підтримки.
Крім того, згідно зі ст. 121 Бюджетного кодексу порушення бюджетного законодавства, вчинене одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності його керівника чи інших відповідальних осіб залежно від характеру вчинених ними діянь.
Коментарі до матеріалу