Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Затримання реєстрації податкових накладних


Затримання реєстрації податкових накладних відбулося з підстав, незалежних від волі платника податків. Чи буде штраф?


Усім платникам ПДВ відомо: не зареєструєш податкову накладну/розрахунок коригування (далі – ПН/РК) вчасно – чекай на штраф. Тому бухгалтери й намагаються зареєструвати ПН/РК навіть у позаробочий час.

Але що буде, якщо платник ПДВ не зміг зареєструвати ПН/РК вчасно з підстав, що не залежали від його волі?

ВСУ в постанові від 06.03.18 р. у справі № К/9901/20160/18 (№ 826/15637/16) зайняв позицію на користь платника ПДВ.

Одразу зауважу, що дана справа розглядалася з підстав, установлених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС) у редакції, що діяла до 15.12.17 р. Тобто в даній справі ВСУ розглядав випадки, коли ВАСУ застосовував неоднакову практику. Що це значить для нас із вами? Допоки ВСУ не змінить свою практику, ми можемо використовувати дану постанову на користь платників податків. Адже в постанові від 06.03.18 р. ВСУ вказав такий правовий висновок: «порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у даному випадку відбулося за відсутності вини платника податків та з незалежних від нього причин…».

Платники податків – песимісти одразу зазначать, що в даній справі працівниками поліції було вилучено у платника ПДВ первинні фінансово-господарські документи, комп'ютерну техніку, на якій містилася інформація про рух коштів платника в безготівковій формі та за допомогою якої здійснювались розрахунки, а також техніку, на якій було встановлене відповідне програмне забезпечення, за допомогою якого здійснювалась процедура реєстрації ПН. Тобто можна дійти висновку, що умови «за відсутності вини платника податків та з незалежних від нього причин…» стосуються лише тих випадків, коли вилучена техніка та первинні документи.

Частково такі песимісти матимуть рацію, але лише частково. У випадку виникнення ситуації, коли ПН/РК не реєструється вчасно, а бухгалтер уже третю добу чекає на другу квитанцію, можна спробувати убезпечити себе. За таких умов необхідно зафіксувати час, коли платник податків розпочав процес реєстрації ПН/РК. Якщо СЕА ПДВ вже третій день не надсилає другу квитанцію – наявна ситуація, що передбачена п. 201.10 Податкового кодексу (далі – ПК) – «датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції» та «якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Водночас у постанові від 20.02.18 р. у справі № К/9901/1850/17 (№ 819/1189/17) ВСУ послався на п. 109.1 ПК, яким передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПК та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто за умови, коли платник ПДВ не припустився протиправних дій (зареєстрував ПН/РК вчасно, але не отримав другу квитанцію), то «…навіть за умови відсутності у відповідача (органу ДФС) відомостей про дату виконання позивачем (платником ПДВ) встановленого законом обов'язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності».

Отже, посилаючись на вказані положення п. 201.10 ПК та спираючись на правовий висновок ВСУ – «затримка реєстрації податкових накладних відбулась з підстав, що не залежали від волі платника» та висновок, викладений у постанові від 20.02.18 р., є всі шанси скасувати рішення органу ДФС про нарахування штрафу (нехай це твердження допоможе заснути всім бухгалтерам, які постійно мають проблеми з реєстрацією ПН/РК в останні дні реєстрації).

А що робити тим, хто не зміг зареєструвати ПН/РК вчасно і немає квитанції, де зафіксовано дату та час реєстрації ПН/РК? Зберігати та/або шукати докази, що така невчасна реєстрація сталася не з вини платника податків. Однак варто пам’ятати, що вимкнення світла в останній день для реєстрації, нестача коштів на рахунку платника навряд чи будуть достатніми доказами для скасування рішення органу ДФС. Водночас, якщо керівник платника ПДВ був таким неуважним, що в нього викрали первинні фінансово-господарські документи (без яких неможливо сформувати ПН/РК), і він звернувся до поліції, то платник податків має великі шанси на позитивне вирішення своєї справи.

Але найкраще – реєструвати ПН/РК вчасно, не відкладаючи момент їх реєстрації на останній (граничний) день.

ПОСТАНОВА
Верховного Суду України
від 06.03.18 р.
№ К/9901/20160/18 826/15637/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

  • судді-доповідача – Гончарової І. А.,
  • суддів – Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про перегляд Верховним судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 квітня 2017 року у справі № 826/15637/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування рішення, –

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 3 квітня 2017 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» задоволено, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2017 року у справі № 826/15637/16 скасовано та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2016 року.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві подала до Верховного суду України заяву про її перегляд з підстав, встановлених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) в редакції, що була чинною до 15.12.17 р.

Вказана заява згідно з відбитком штемпеля поштового зв'язку на конверті подана до Верховного Суду України 30 червня 2017 року, тобто до набрання чинності КАС України в редакції Закону України від 03.10.17 р. № 2147-VIII.

Ухвалою Верховного Суду України від 6 липня 2017 року заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення її недоліків до 28.07.17 р.

Ухвалою Верховного Суду України від 2 серпня 2017 року клопотання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задоволено та продовжено строк на усунення недоліків до 29.08.17 р.

22.08.17 р., в межах встановленого строку, заявником усунуто недоліки заяви.

Ухвалою Верховного Суду України від 12 вересня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування рішення.

Відповідно до п. 7 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» з 15 грудня 2017 року Верховний Суд України припинив свою діяльність, в зв'язку із чим супровідним листом від 15 січня 2018 року № 21-1344а17 направив матеріали заяви за належністю до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Згідно зі штампом реєстрації вхідної кореспонденції заява зареєстрована у Верховному Суді 12 лютого 2018 року.

Пунктом 1 частини 1 розділу VII КАС України в редакції Закону України від 03.10.17 р. № 2147-VIII встановлено, що заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

В обґрунтування вимог заяви Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, на підтвердження чого надає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 березня 2017 року у справі № 820/4961/16 (№ К/800/8469/17), яка, на думку заявника, підтверджує викладені в заяві доводи.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, виходячи з такого.

Скасовуючи постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2017 року у справі № 826/15637/16 та залишаючи в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2016 року суд касаційної інстанції у своїй ухвалі від 3 квітня 2017 року зазначив, що порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у даному випадку відбулось за відсутності вини платника податків та з незалежних від нього причин, а саме у зв'язку з вилученням співробітниками Головного слідчого управління Національної поліції України у Товариства первинних фінансово-господарських документів, комп'ютерної техніки, на якій містилася інформація про рух коштів Товариства в безготівковій формі та за допомогою якої здійснювались розрахунки, а також техніки, на якій було встановлене відповідне програмне забезпечення, за допомогою якого здійснювалась процедура реєстрації податкових накладних.

Водночас в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21 березня 2017 року у справі № 820/4961/16 (№ К/800/8469/17) Вищий адміністративний суд України погодився з висновками, викладеними в постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.02.17 р. про правомірність податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, яким до позивача було застосовано штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Задоволення позовних вимог в одному випадку і відмова у їх задоволенні в іншому зумовлені різними обставинами справи. Так, у справі № 826/15637/16, на відміну від справи № 820/4961/16, затримання реєстрації податкових накладних відбулась з підстав, що не залежали від волі платника.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої заяви.

Відповідно до частини першої статті 244 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.17 р.) Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши зміст ухвали Вищого адміністративного суду України 03 квітня 2017 року, про перегляд якої подано заяву, та ухвали, наданої для порівняння, колегія суддів вважає, що вони не містять ознак неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень.

Керуючись статтями 241, 242, 244 КАС України, в редакції, що була чинною до 15.12.17 р., пунктом 1 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону України від 03.10.17 р. № 2147-VIII, ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 квітня 2017 року у справі № 826/15637/16 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач             І. А. Гончарова

Судді                                І. Я. Олендер,
                                         Р. Ф. Ханова

 

ПОСТАНОВА
від 20.02.18 р.
у справі № 819/1189/17

адміністративне провадження № К/9901/1850/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

  • головуючого – Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),
  • суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду у складі судді Осташа А. В. від 10 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Старунського Д. М., Багрія В. М., Рибачука А. І. від 19 жовтня 2017 року УСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроіндустрія 11» (далі – позивач, платник податків) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (далі – відповідач, податковий орган), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області від 26.06.17 р. № 0012261204.

Позовна заява вмотивована тим, що позивач своєчасно провів реєстрацію виданої ним 09.08.16 р. податкової накладної, 24.08.16 р. отримав повідомлення про надходження звітності до поштової скриньки Державної фіскальної служби України. Квитанція № 1 про одержання звітності системою «Єдине вікно подання електронної звітності» Державної фіскальної служби України надійшла до нього тільки наступного дня – 25.08.16 р. Зазначає, що ним вжиті всі залежні від нього дії для реєстрації податкової накладної. В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в разі ненадходження до платника податків протягом операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних. Тому викладені в акті перевірки від 12.06.17 р. висновки відповідача щодо порушення термінів реєстрації вказаної податкової накладної позивач вважає протиправними та просить скасувати прийняте на підставі цього акта перевірки податкове повідомлення-рішення.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області від 26.06.17 р. № 0012261204. Постанову вмотивовано тим, що платник податків не допустив порушення законодавства, своєчасно виконав усі залежні від нього дії, надіславши податкову накладну для реєстрації. Надходження її до центрального рівня Державної фіскальної служби України та формування відповідної квитанції № 1 за межами граничного терміну реєстрації податкової накладної не надає податковому органу підстав для висновків про порушення відповідних положень Податкового кодексу України.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року постанова суду першої інстанції залишена без змін із тих самих мотивів.

Відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано те, що реєстрація податкових накладних, ведення самого Єдиного реєстру податкових накладних, надіслання квитанцій про підтвердження реєстрації податкової накладної – організовані на рівні Державної фіскальної служби України. А тому доступ до відомостей про час надходження податкової накладної для реєстрації має тільки Державна фіскальна служба України. Відтак на момент проведення камеральної перевірки відповідач мав докази порушення позивачем термінів реєстрації податкової накладної, на підставі яких склав акт перевірки та відповідне податкове повідомлення-рішення.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, діючого на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинне ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають, вони прийняті з додержанням норм матеріального права.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно установили, що відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства за період з 01.08.16 р. по 31.08.16 р., результати якої відображені в акті перевірки від 12.06.16 р. № 3641/19-00-12-04.

Згідно з ним установлено порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної № 45 від 09.08.16 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних. Як зазначено в акті перевірки, граничний термін реєстрації становив 24.08.16 р., накладна зареєстрована 25.08.16 р., кількість днів порушення термінів реєстрації – 1 день. З урахуванням цього відповідач дійшов висновку про порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 26.06.17 р. № 0012261204, яким визначено за затримання термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ – 171 482,33 грн., застосовано штраф у розмірі 10 відсотків у сумі 17 148,23 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов, виходили з того, що 24.08.16 р. о 10:33:26 годин позивачем направлено до контролюючого органу на реєстрацію податкову накладну від 19.08.16 р., що підтверджується повідомленням про отримання звітності від 24.08.16 р.

(звіт:19080039603853J1201008100000000510820161908 .XML).

Квитанція № 1, яка підтверджує доставлення та прийняття податкової накладної до центрального рівня Державної фіскальної служби України, датована 25.08.16 р., о 10:09:34.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, колегія суддів Верховного суду виходить з такого.

Згідно з пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям – платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, спричиняють накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, що настають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно із цим Кодексом.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 29.12.10 р. № 1246, операційний день – частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, відповідачем не представлено доказів про надіслання позивачу квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної № 45 саме протягом операційного дня 24.08.16 р. (з 0 до 23 год), а відтак така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Позивач не припустився протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов'язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності.

У межах розгляду даної справи суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, що відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень – без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у справі № 819/1189/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий                Р. Ф. Ханова

Судді:                         І. А. Гончарова,
                                   І. Я. Олендер

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права для с/г галузі

4680 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали