Хомут аграрію на сою. І на ріпак із соняшником

Для кого ця стаття: для суб’єктів господарювання, які здійснюють експорт технічних культур.

Із цієї статті ви дізнаєтеся: які проблеми може викликати прийнятий Верховною Радою закон щодо звільнення від оподаткування операцій з вивезення в митному режимі експорту деяких технічних культур.

7 грудня поточного року Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (законопроект № 6776-д), за яким із 1 березня 2018 року звільняються від обкладення ПДВ операції з вивезення в митному режимі експорту технічних культур товарних позицій 1201 (соєві боби), 1205 (насіння свиріпу або ріпаку) та 1206 00 (насіння соняшнику) згідно з УКТЗЕД.

Чим це загрожує на практиці

Абстрагуючись від агрономічних, економічних і політичних питань, хотів би розглянути лише бухгалтерсько-податкові аспекти впливу даної норми на агросектор України.

Ідея звільнення від ПДВ експорту окремих сільгоспкультур, з відповідним збільшенням їх собівартості, далеко не нова. І останню версію схожої норми було відмінено зовсім недавно (із 1 січня 2016 року) як одну зі складових компромісу держави з агробізнесом щодо відміни дії спецрежиму з ПДВ для сільгоспвиробників. Такі дії держави чітко вписувалися в канву вирівнювання правил обкладення ПДВ для підприємств усіх галузей, що було закріплено в меморандумі з МВФ. Тепер же держава різко прийняла в бік. А чи держава? Дана поправка не розглядалася і не обговорювалася ні в ДФС, ні в профільному міністерстві, ні в Мінфіні, ні в профільному комітеті Верховної Ради. Її автором є конкретне лобі конкретних агрохолдингів. Але то є політика, повернемося до того, чим це взагалі чревато.

Норми стандартів бухобліку, зокрема П(С)БО 9 «Запаси», говорять, що суми непрямих податків, які виникають у зв’язку з придбанням запасів і не відшкодовуються підприємству, мають бути включені до первісної вартості запасів. Податковий кодекс (далі – ПК), а саме пп. «б» п. 198.5, у разі використання товарів в операціях, звільнених від оподаткування, зобов’язує платника податку нараховувати податкові зобов’язання, які, по суті, мають дорівнювати сумі накопиченого податкового кредиту з ПДВ, пов’язаного з придбанням або виготовленням таких товарів.

Відповідно в разі експорту придбаного чи вирощеного ріпаку, сої чи соняшнику ПДВ, що виник у зв’язку з вирощуванням цих олійних культур, має бути включений до складу їх собівартості. Але за яким механізмом визначати суму такого ПДВ, якщо підприємство, крім експорту, наприклад, здійснює також поставки цих культур на території України або вирощує крім них, припустимо, кукурудзу для сівозміни?

У такому випадку доведеться використовувати механізм пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту, передбачений ст. 199 ПК. А саме: платник податку буде зобов’язаний на загальну суму частки податку, сплаченого (нарахованого) під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях:

• нарахувати податкові зобов’язання;
• скласти зведену податкову накладну і не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з оподатковуваних поставок (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних поставок (без урахування сум податку) за цей же рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Але платники податку, у яких протягом попереднього календарного року неоподатковувані операції були відсутні і які почали їх здійснювати у звітному періоді, проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з оподатковуваних та неоподатковуваних поставок першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Начебто все просто. Проте згідно з поточним порядком відшкодування ПДВ, який діє починаючи з 1 січня 2017 року, існує лише два обмеження права на відшкодування, а саме: сума ПДВ, що включається до розрахунку бюджетного відшкодування, має бути фактично сплачена постачальнику, та сума заявленого відшкодування не може бути більшою за реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ на момент подання декларації з ПДВ із заявою про відшкодування. Тому може скластися ситуація, коли станом на 1 березня 2018 року ПДВ, сплачений при вирощуванні чи придбанні соєвих бобів, насіння ріпаку чи соняшнику, що будуть експортуватися після цієї дати, буде вже відшкодовано державою чи подано на відшкодування. І це є абсолютно законним.

Більше того, оскільки коефіцієнт, передбачений ст. 199 ПК, можна буде застосовувати лише до нового податкового кредиту, сплаченого після 1 березня 2018 року, ніяких законних підстав для коригування податкового кредиту, що виник до цієї дати, не буде. Однак навряд чи це сподобається представникам держави.

Як можуть діяти податківці

Спробуємо змоделювати можливі варіанти дій представників контролюючих органів у разі, якщо не будуть внесені додаткові поправки до ПК:

• ретроспективне застосування коефіцієнта шляхом визначення частки доходу від експорту олійних культур у минулих податкових періодах з екстраполяцією на періоди після 1 березня 2018 року, з відповідним коригуванням податкового кредиту;
• окреме декларування. Введення окремої декларації для експорту олійних культур або навіть з розбивкою за окремими культурами (можливості СЕА дозволяють це зробити), з ретроспективним правом на податковий кредит;
• негласний мораторій на відшкодування ПДВ для підприємств, що експортують вищевказані олійні культури, до 1 березня 2018 року.

Підкреслюю, що всі ці гіпотетичні варіанти, без внесення відповідних змін до ПК, є абсолютно протизаконними і ведуть до судових спорів, проте вони вельми реальні. Особисто я оцінюю вірогідність першого варіанта достатньо високою. Так, у січні 2016 року агротрейдери вже потрапили у схожу ситуацію, коли при скасуванні аналогічного режиму, що звільняв від ПДВ експорт окремих сільгоспкультур, вони отримали законне право на відновлення податкового кредиту з відповідним відшкодуванням ПДВ за товарними залишками на елеваторах станом на 01.01.16 р., проте держава в адміністративному і судовому порядку намагалася лишити їх цього законного права. То що заважає історії повторитися?

У будь-якому випадку аграріям слід готуватися або до подальших змін законодавства щодо імплементації вказаних вище сценаріїв, або до «бєзпрєдєлу» держави.

Звичайно, найкращим варіантом для аграрія буде використання Президентом права вето щодо цього Закону або відміна вказаних норм відразу після їх опублікування. Утім, сподівання мільйонів аграріїв на адекватність дій влади вкотре можуть виявитися марними.