Стягнення аліментів із працівника

Із цієї статті ви дізнаєтеся: які умови і порядок утримання аліментів при різних варіантах стягнення – за ініціативою працівника, за заявою отриувача аліментів за наявності виконавчого листа і в примусовому порядку.

Що можна зробити на практиці: правильно утримувати аліменти із зарплати працівника при різних варіантах стягнення.

Підстави для стягнення аліментів

Закон від 02.06.16 р. № 1404-VIII (далі – Закон № 1404) вніс до Сімейного кодексу (далі – СК) зміни, які набули чинності 5 жовтня 2016 року. З того часу стягати аліменти з працівника можна не тільки за його заявою або через виконавчу службу в примусовому порядку, але і за заявою отримувача аліментів за наявності виконавчого листа.

Для наочності покажемо на схемі, як це діє.

Утримання аліментів за заявою працівника

Суть добровільної сплати аліментів полягає в тому, що працівник може самостійно звернутися до бухгалтерії та написати заяву про утримання з його зарплати аліментів. Це досудовий порядок сплати аліментів.

На що слід звернути увагу у цьому випадку?

Згідно зі ст. 187 СК працівник на свій розсуд визначає в заяві розмір відрахувань і строк, протягом якого здійснюватимуться такі відрахування. Розмір аліментів у цьому випадку може бути будь-яким, у тому числі становити більше 50 % зарплати працівника або бути менше від законодавчо встановленого мінімуму (докладніше див. «Ситуації з практики» нижче). При цьому за працівником залишається право відкликати таку заяву у будь-який момент.

Заява на добровільну сплату аліментів складається в довільній формі і повинна містити такі реквізити:

• П. І. Б. та адреса отримувача аліментів або реквізити банківського рахунка, на який перераховуватимуться гроші;
• П. І. Б., день, місяць і рік народження дитини (дітей), на користь якої (яких) утримуватимуться аліменти;
• розмір аліментів.

Утримання аліментів за заявою отримувача

Отримувачам аліментів надали право самостійно стягати аліменти з платника за наявності виконавчого листа без залучення виконавчої служби.

Що для цього потрібно? Подати заяву за місцем роботи платника аліментів, додавши до заяви виконавчий лист (ст. 187 СК, ст. 7 Закону № 1404). У заяві треба зазначити:

• адресу для поштового переказу або реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати аліменти;
• П. І. Б. отримувача аліментів, реквізити документа, що посвідчує його особу.

На що слід звернути увагу? Потрібно перевірити правильність оформлення виконавчого листа, у якому повинні бути зазначені (ст. 4 Закону № 1404):

• назва і дата видачі документа, найменування органу, П. І. Б. і посада посадової особи, яка видала документ;
• дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
• прізвище, ім'я і (за наявності) по батькові (для фізосіб) стягувача і боржника, їх адреса місця проживання або перебування (для фізосіб), дата народження боржника-фізособи;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія і номер паспорта боржника (для фізосіб, які за своїми релігійними переконаннями відмовилися від прийняття реєстраційного номера, повідомили про це контролюючий орган і мають позначку в паспорті) (для фізосіб – платників податків);
• резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
• дата набуття рішенням законної чинності (крім рішень, що належать до негайного виконання);
• строк пред'явлення рішення до виконання.

Виконавчий документ може містити й інші дані (якщо вони відомі суду або іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача і боржника, можуть сприяти примусовому виконанню рішення. Зокрема, це місце роботи боржника-фізособи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Бухгалтерія починає відраховувати аліменти із зарплати працівника на підставі заяви отримувача аліментів. У цьому випадку розмір аліментів до утримання встановлено виконавчим листом (ч. 4 ст. 187 СК).

При звільненні працівника утримання аліментів із його зарплати припиняється і бухгалтерія повідомляє про це отримувача аліментів і повертає виконавчий лист.

З якої суми заробітку утримуються аліменти?

Аліменти утримуються з доходу, отриманого працівником «на руки». Так, у п. 13 Переліку, затвердженого постановою КМУ від 26.02.93 р. № 146 (далі – Перелік № 146), сказано, що стягнення аліментів здійснюється із суми заробітку платника аліментів після утримання з нього обов'язкових податків.

У цьому випадку для бухгалтера не має значення, утримуються аліменти в добровільному порядку (за заявою працівника) чи стягуються на підставі виконавчого листа.

Виплати, з яких можна/не можна утримати аліменти

Бухгалтерові слід чітко знати, з яких доходів працівника можуть утримуватися аліменти, а з яких – ні. Такі виплати наведено в Переліку № 146.

Аліменти утримуються з таких доходів працівника, як (п. 1 Переліку № 146):

• основна зарплата, усі види доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів, оплата наднормової роботи і роботи у вихідні;
• усі види премій (як у грошовій, так і в натуральній формі);
• заробітна плата, яка зберігається на час відпустки;
• компенсація за невикористану протягом декількох років відпустку, що отримується при звільненні;
• винагорода за підсумками роботи за рік, разова винагорода за вислугу років;
• авторська винагорода штатних працівників періодичних видань, а також позаштатних літературних працівників, які підлягають державному соціальному страхуванню;
• допомога з тимчасової непрацездатності і допомога по безробіттю;
• пенсія;
• стипендія, яка виплачується студентам у період навчання у вишах, учням ПТН, слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
• доходи від здачі в оренду земельної ділянки або паю.

Не утримуються аліменти, зокрема, з таких виплат, як (ст. 73 Закону № 1404, п. 12 Переліку № 146):

• вихідна допомога, яка виплачується при звільненні працівника;
• неоподатковувана сума матеріальної допомоги;
• компенсація за невикористану відпустку (крім компенсації, що отримується при звільненні, за відпустку, не використану протягом декількох років);
• державна допомога на лікування;
• допомога по вагітності та пологах, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, допомога на дітей, що перебувають під опікою або піклуванням;
• компенсаційні виплати при відрядженнях і переведенні на роботу до іншої місцевості;
• матеріальна допомога особам, що втратили право на допомогу по безробіттю;
• вартість безплатного надання квартир і комунальних послуг;
• одноразова допомога при народженні дитини;
• державна допомога на поховання;
• допомога малозабезпеченим сім'ям, інвалідам із дитинства і дітям-інвалідам.

Строки перерахування аліментів

На підставі заяви (від самого працівника або від отримувача аліментів) аліменти слід перерахувати отримувачеві протягом 3 днів із дня, установленого на підприємстві для виплати зарплати (ч. 2 ст. 187 СК).

Зверніть увагу: у разі перерахування грошей через відділення зв'язку всі витрати, пов'язані з таким перерахуванням, здійснюються за рахунок платника аліментів (п. 14 Переліку № 146).

Ситуації з практики

Тепер відповімо на запитання, що часто виникають на практиці у роботодавців платників аліментів.

1. Платник аліментів працює у фізособи-піприємця, у якого немає бухгалтера і рахунка в банку. Що в цьому випадку робити?

Підприємець сам утримує аліменти із заробітку працівника і сам перераховує цю суму отримувачеві аліментів (п. 7 Інструкції, затвердженої наказом Мін’юсту від 02.04.12 р. № 512/5, далі – Інструкція № 512/5).

2. Працівник написав заяву про утримання з його зарплати аліментів на двох дітей у розмірі 500 грн. У ч. 2 ст. 182 СК сказано, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Чи може бухгалтерія утримувати суму аліментів, яка менша від суми, установленої ч. 2 ст. 182 СК?

Так, може. Річ у тому, що вимогами ст. 182 СК керується виключно суд при визначенні розміру аліментів. Це прямо передбачено цією нормою. А якщо аліменти утримуються за заявою працівника, бухгалтерія повинна їх утримувати в тому розмірі, який зазначений у заяві.

Добровільний порядок сплати аліментів дозволяє платникові самому визначати розмір аліментів. Крім того, платник сам зазначає строк, протягом якого слід утримувати аліменти з його зарплати. І він може відкликати свою заяву про утримання аліментів у будь-який час, навіть якщо зазначений ним строк відрахувань ще не минув.

Якщо отримувач аліментів незадоволений розміром відрахувань, то він має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів. У такому разі стягнення проводитиметься на підставі виконавчого листа та аліменти утримуватимуться у розмірі, який установить суд.

3. Проводилося стягнення аліментів на утримання двох дітей у розмірі 1/3 всіх видів доходу працівника. Зараз одному з дітей виповнилося 18 років. Чи повинна бухгалтерія продовжувати утримувати аліменти з працівника в тому самому розмірі?

Ні, не повинна. Якщо старша дитина досягла повноліття, але ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на другу дитину, то аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частини, яка припадає на дитину, що досягла повноліття (ст. 183 СК).

Тобто в нашому випадку: старшій дитині виповнилося 18 років. Отже, тепер бухгалтерія повинна буде утримувати аліменти на одну дитину в розмірі 1/6 усіх видів доходів працівника.

Примусове стягнення аліментів

Примусового виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (далі – ДВС) в особі держвиконавців і на приватних виконавців, які входять до системи Мін’юсту.

Порядок та умови виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) установлені Законом № 1404. На підставі виконавчого документа відкривається виконавче провадження.

Який документ є підставою для примусового стягнення бухгалтерією аліментів із працівника?

Для примусового стягнення аліментів із працівника підприємство повинне отримати постанову виконавця, яка видається на підставі виконавчого листа (ч. 6 ст. 71 Закону № 1404, п. 3 розд. Х Інструкції № 512/5). Така постанова повинна містити:

• повне найменування і місцезнаходження підприємства;
• розмір аліментів;
• порядок стягнення суми боргу (якщо є борг);
• реквізити рахунка, на який необхідно перераховувати утримані аліменти, або реквізити адресата для перерахування грошей поштовим переказом;
• вимогу направляти звіти про проведені відрахування аліментів – із зазначенням періодичності подання звітів та адреси, на яку їх необхідно направляти;
• роз'яснення про відповідальність за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог Закону № 1404 (у т. ч. за несвоєчасне подання або неподання звітів).

Постанова підписується виконавцем і скріплюється печаткою.

Який максимальний розмір аліментів можна утримати із зарплати працівника?

У загальному випадку із зарплати працівника може бути утримано за декількома виконавчими документами 50 % заробітку (такі утримання можна робити до повного погашення заборгованості).

Коли стягнення аліментів проводиться на неповнолітніх дітей, розмір відрахувань із зарплати працівника не може перевищувати 70 % (ч. 3 ст. 128 КЗпП, ч. 3 ст. 70 Закону № 1404).

Як часто слід подавати звіт про утримання аліментів із зарплати працівника?

Підприємство повинне щоквартально направляти виконавцеві звіт про вчинені відрахування аліментів за формою, наведеною в додатку 9 до Інструкції № 512/5. Ігнорування вимог виконавця може обернутися адміністративною відповідальністю для посадових осіб підприємства у вигляді штрафу в розмірі від 50 до 100 НМДГ (від 850 до 1 700 грн.).

Завважимо, що виконавець може встановити конкретні строки для подання такого звіту, тому слід уважно вивчити постанову виконавця.

Крім того, у разі звільнення працівника також слід подати окремий звіт про вчинені відрахування і виплати (п. 8 розд. Х Інструкції № 512/5).

Висновки

Аліменти можуть сплачуватися працівником шляхом утримань із зарплати:

• або добровільно – на підставі його заяви, поданої до бухгалтерії;
• або в примусовому порядку – за рішенням суду.

Тепер отримувачі аліментів мають право самостійно стягувати аліменти з платника за місцем його роботи, подавши заяву з виконавчим листом, де зазначено розмір аліментів.

У заяві працівник має право зазначити будь-яку суму аліментів. Крім того, він має право у будь-який час відкликати свою заяву.

При стягненні аліментів у примусовому порядку – через виконавчу службу – розмір відрахувань із зарплати працівника визначається постановою виконавця. Крім того, щоквартально підприємству слід звітувати перед виконавцем про проведені відрахування із зарплати працівника. За неподання звіту посадовим особам підприємства загрожує адміністративна відповідальність.