Облік податкових різниць, пов'язаних із невиробничими необоротними активами

06.11.2017 403 0 2

ТЕОРЕТИЧНИЙ МІНІМУМ

Нагадаємо, що облік податкових різниць, пов'язаних з основними засобами (далі – ОЗ) і нематеріальними активами (далі – НА), зобов'язані вести тільки ті платники податку на прибуток, які за останній звітний рік отримали дохід більше 20 млн грн. або отримали менший дохід, але не заявили про незастосування різниць у першій звітній декларації (пп. 134.1.1 Податкового кодексу, далі – ПК).

У сьогоднішньому випуску розглянемо, як платнику податку на прибуток відкоригувати фінрезультат на різниці, пов'язані з експлуатацією та вибуттям ОЗ і НА.

Невиробничі ОЗ і НА – це термін податкового обліку. Так із 1 січня 2017 року називають об'єкти ОЗ і НА, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку на прибуток (пп. 138.3.2 ПК). Тобто в діяльності, спрямованій на отримання доходу (пп. 14.1.36 ПК).

До цієї дати невиробничими вважалися активи, не використовувані в госпдіяльності. Таке визначення «невиробничості» дозволяло фахівцям ДФС цілком законно визнавати невиробничими необоротні активи, тимчасово не використовувані підприємством. Наприклад, активи, що знаходяться на капітальному ремонті.

Зміна, унесена законодавцями з 1 січня 2017 року у визначення терміна «невиробничі», повинна була зменшити податковий тиск на платників. Але натомість призвела до неоднозначності в питанні визнання активів невиробничими.