Приріст живої маси великої рогатої худоби (далі – ВРХ) молочного напряму – це основна продукція, яку отримують від тварин на вирощуванні та відгодівлі. Порядок обчислення приросту у натурі та його документальне забезпечення ми розглядали у матеріалі «Визначаємо приріст живої маси ВРХ молочного напряму». У цій статті зупинимося на питанні вартісної оцінки та обліку приросту.
Загальні положення
Основними нормативними документами, що регламентують порядок оцінки сільськогосподарської продукції, є:
- П(С)БО 16 «Витрати», П(С)БО 30 «Біологічні активи»;
- Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджені наказом Мінфіну від 29.12.06 р. № 1315 (далі – Методрекомендації № 1315);
- Методичні рекомендації із планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Мінагрополітики від 18.05.01 р. № 132 (далі – Методрекомендації № 132). Але їх слід використовувати з урахуванням зауважень, викладених у листі Мінфіну від 29.09.09 р. № 31-34000-20-5/26023, тобто виключно у частині, що не суперечить нормам П(С)БО.
Відповідно до п. 12 П(С)БО 30 при первісному визнанні (як правило, у кінці кожного місяця після проведення зважування тварин) сільгосппідприємства мають два альтернативних методи оцінки приросту живої маси ВРХ молочного напряму:
-
або за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані на місці продажу витрати,
-
або за виробничою собівартістю згідно із П(С)БО 16.