Пеня в договорі: про що слід пам'ятати контрагентам

27.06.2018 2290 1 3

Нормативна база:

Цивільний кодекс (далі – ЦК);
Господарський кодекс (далі – ГК);
Закон від 11.07.13 р. № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі – Закон № 543);
постанова Пленуму ВГСУ від 17.12.13 р. № 14 (далі – Постанова № 14).

На практиці нерідкі випадки, коли сторони господарського договору не виконують або виконують неналежним чином узяті на себе зобов'язання (наприклад, несвоєчасно розплачуються за надані послуги, поставлені товари). Один з інструментів захисту від таких недобросовісних контрагентів – пеня. Нижче ви знайдете відповіді на запитання про те, що таке пеня, як її правильно розрахувати, як сформулювати умову про пеню в договорі, як стягнути пеню тощо.

Що таке пеня і якими нормами законодавства регулюється її застосування?

Пеня (наголос на перший склад) – це неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення (ч. 3 ст. 549 ЦК).

Для довідки. Неустойка – це грошова сума або інше майно, яке боржник зобов’язаний передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Неустойка буває двох видів: штраф і пеня. Неустойка – один із способів забезпечити виконання зобов’язань.

Повна версія доступна тільки передплатникам