Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Загальні правила подання декларації з ПДВ


Акценти цієї статті:

  • хто подає декларацію з ПДВ і в який строк;
  • що подається разом із декларацією;
  • у яких випадках декларацію можна не подавати.

Хто і в який строк подає декларацію

Декларацію з ПДВ подають суб'єкти господарювання (далі – СГ), зареєстровані платниками ПДВ.

Звітним податковим періодом для платника ПДВ є:

  • календарний місяцьдекларація подається протягом 20 календарних днів (далі – к. д.) після закінчення звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ПК);
  • календарний квартал – тільки для платників ПДВ, які є платниками єдиного податку третьої групи (п. 202.2 ПК). Декларація подається протягом 40 к. д. після закінчення звітного (податкового) кварталу (п. 203.2 ПК).

При цьому за звітним періодом є нюанси (п. 202.1 ПК), а саме:

  • якщо СГ реєструється платником ПДВ не з першого дня календарного місяця – то перший звітний період починається з дня такої реєстрації і закінчується останнім днем першого повного календарного місяця. Наприклад, якщо СГ реєструватиметься платником ПДВ 4 грудня, то перший звітний період триватиме з 04.12.17 р. по 31.01.18 р. Тобто вперше такий СГ повинен буде подати декларацію у строк до 20.02.18 р.;
  • якщо ПДВ-реєстрація СГ анулюється не в останній день місяця – тоді останній звітний період починається з першого дня такого місяця і закінчується днем анулювання реєстрації. Наприклад, якщо ПДВ-реєстрація анульована 15.12.17 р., то останнім звітний період триватиме з 01.12.17 р. по 15.12.17 р.

Сплатити податок слід протягом 10 к. д. після закінчення строку подання декларації (п. 57.1 ПК).

Чи продовжується строк подання декларації та сплати податку, якщо останній день цього строку припадає на вихідний або святковий день?

Якщо останній день строку подання декларації припадає на вихідний або святковий день, тоді останнім днем такого строку вважається найближчий після цього операційний (банківський) день (п. 49.20 ПК).

А якщо останній день строку сплати податку припадає на вихідний або святковий день, то строк сплати податку не переноситься (ЗІР, категорія 101.22).

Особливості застосування квартального періоду

Якщо платник податків хоче звітувати щоквартально, він повинен подати заяву про вибір квартального звітного періоду (далі – заява).

Форма такої заяви наведена в додатку 1 до Порядку № 21.

Заява подається разом із декларацією за останній звітний період року (грудень або IV квартал). У заяві слід зазначити (ЗІР, категорія 101.22):

  • дату, з якої вибирається квартальний звітний період;
  • період (квартал), з якого платник податків знаходиться на єдиному податку (далі – ЄП);
  • групу та ставку ЄП на дату подання заяви.

Коли можна починати застосовувати квартальний звітний період?

Квартальний звітний період можна застосовувати тільки з початку року.

Наприклад, СГ реєструвався платником ЄП за ставкою 3 % починаючи з III кварталу 2017 року. До кінця року він подаватиме декларацію з ПДВ щомісяця. І лише починаючи з I кварталу 2018 року зможе звітувати поквартально, якщо з декларацією за грудень подасть заяву. У цьому випадку в заяві слід зазначити:

  • дату, з якої вибирається квартальний звітний період: «1 січня 2018 року»;
  • період, з якого платник знаходиться на єдиному податку, – «ІІІ квартал 2017 року».

Чи потрібно подавати заяву на майбутній рік, щоб залишитися квартальним платником?

Припустимо, платники вже застосовують квартальний звітний період у поточному звітному році та мають намір застосовувати його в наступному. У цьому випадку вони також повинні подати заяву з декларацією за IV квартал поточного року. Якщо вони не подадуть заяву, то в новому році повинні будуть звітувати щомісячно (ЗІР, категорія 101.22).

Коли декларацію можна не подавати

Декларацію можна не подавати при одночасному дотриманні двох умов (п. 49.2 ПК, п. 9 розд. III Порядку № 21), а саме якщо:

  • у звітному періоді не виник об'єкт оподаткування;
  • немає показників, що підлягають декларуванню згідно з вимогами ПК.

Наприклад, платник протягом звітного періоду не поставляв і не придбавав товари (послуги), проте у нього є від’ємне значення попередніх періодів, яке повинне потрапити до поточної декларації (ряд. 21). У цьому випадку платник ПДВ зобов'язаний подати декларацію, інакше йому загрожує штраф на підставі п. 120.1 ПК.

Якщо ж у звітному періоді і господарська діяльність не велася, і відсутні показники, які підлягають декларуванню (у т. ч. суми від’ємного значення попередніх періодів), тоді декларацію можна не подавати (ЗІР, категорія 101.22).

Порядок подання декларації до ДФС

Декларація подається до органу ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку з дотриманням умов щодо реєстрації електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), але в окремих випадках може бути подана в паперовій формі.

Подання декларації в електронній формі

Слід пам'ятати, що автоматизована перевірка електронного документа здійснюється в день його надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за одну годину до його закінчення (п. 9 розд. II Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.17 р. № 557, далі – Порядок № 557). Завважимо, що раніше (п. 4 розд. III Інструкції, затвердженої наказом ДПАУ від 10.04.08 р. № 233 (втратила чинність згідно з Наказом № 557) було встановлено, що податкові органи приймають податкову звітність в електронному вигляді з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. щодня (крім вихідних, святкових і неробочих днів). Порядком № 557, що діє на цей момент, тривалість операційного дня не встановлена.

Автоматизована перевірка декларації включає перевірку (п. 10 розд. II Порядку № 557):

  • правового статусу ЕЦП;
  • обов'язковості та послідовності накладення ЕЦП підписантів та електронної печатки (за наявності);
  • відповідності декларації затвердженому формату (стандарту);
  • наявність обов'язкових реквізитів;
  • наявність Заяви про приєднання до Договору про визнання електронних документів (далі – Договір);
  • строк дії Договору.

Після відправлення електронного документа платник повинен отримати дві квитанції.

Перша квитанція засвідчує факт і час отримання документа контролюючим органом. Вона формується за результатами автоматизованої перевірки декларації (у ній платникові повідомляється про результати такої перевірки). Перша квитанція відправляється платникові ПДВ протягом двох годин після отримання документа контролюючим органом або протягом перших двох годин наступного операційного дня. Причому якщо платникові протягом зазначеного часу не надійшла перша квитанція – декларація вважається не отриманою ДФС (п. 11 розд. II Порядку № 557).

Якщо декларація не пройшла автоматизовану перевірку, то в першій квитанції повідомляється про неприйняття декларації із зазначенням причин. І в цьому випадку друга квитанція не приходить (п. 11 розд. II Порядку № 557).

Друга квитанція засвідчує факт і час прийняття (неприйняття) або реєстрації документа контролюючим органом, тобто є підтвердженням прийняття (реєстрації) декларації або повідомленням про неприйняття декларації. Вона формується не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції. При цьому датою і часом прийняття (реєстрації) декларації вважаються дата і час, зафіксовані в першій квитанції (п. 12, 14 розд. II Порядку № 557).

Як бачите, одного дня для електронного документообігу з органом ДФС може бути мало. Тому рекомендуємо не тягнути до того дня, у якому закінчується строк подання декларації за звітний період.

Подання декларації в паперовому вигляді

Декларація в паперовій формі може бути подана, якщо у платника ПДВ немає можливості подати її в електронній формі. Наприклад, якщо минув строк дії сертифіката відкритого ключа або розірвано договір про визнання електронних документів платника. У цьому випадку платник має право до укладення нового договору подавати податкову звітність (п. 49.3 ПК, пп.2 п. 1 розд. III Порядку № 21):

  • або особисто чи через уповноважену особу;
  • або поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення (відправити рекомендований лист треба не пізніше ніж за 5 днів до закінчення строку, установленого для подання декларації за цей період).

Якщо подається декілька примірників декларації (наприклад, з позначками «Звітна» і «Нова звітна» у разі виправлення помилки), то який примірник уважатиметься прийнятим?

Нагадаємо, що декларація з позначкою «Нова звітна» може подаватися до закінчення строку, передбаченого для подання звітності за поточний період. Причому кількість таких декларацій не обмежена. Оригіналом уважатиметься декларація, яка була відправлена останньою до закінчення строку (за умови отримання другої квитанції) (п. 15 розд. II Порядку № 557). Тобто будуть ураховані дані з останнього («найсвіжішого») примірника декларації.

Які документи подаються разом із декларацією

В окремих ситуаціях із декларацій подаються додатки або інші документи.

Додатки

Усього додатків 9, про особливості заповнення кожного з них ми детально розповімо далі в цьому номері. Подавати додатки потрібно тільки в тому випадку, якщо заповнено рядок декларації, яка вимагає подання додатка, і відбулися події, що підлягають відображенню в цих додатках (п. 11 розд. III Порядку № 21).

Інші документи

До таких документів, що подаються з декларацією, належать:

  • заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду з ПДВ;
  • повідомлення про делегування філіям права складання податкових накладних і розрахунків коригувань (додаток 2 до Порядку № 21). Повідомлення подається на початку року (разом із декларацією за перший звітний (податковий) період року) і надалі – протягом року (разом із декларацією за той період, у якому змінився перелік філій);
  • оригінали митних декларацій (примірники декларанта), оформлених при експорті товару (заповнений рядок 2 в декларації), – але тільки у випадку, якщо митне оформлення вивезення товарів здійснювалося на підставі паперової митної декларації (п. 13 розд. III Порядку № 21). Якщо при ввезенні товару оформлялася електронна митна декларація – вона передається до органу ДФС митним органом, тобто у такому разі до декларації нічого додавати не потрібно;
  • документи про знищення, розбирання або перетворення основних засобів, унаслідок чого вони не можуть бути використані за своїм призначенням. Тобто це документи, що підтверджують правомірність ненарахування платником ПДВ податкових зобов'язань на підставі абзацу другого п. 189.9 ПК. Такими документами можуть бути, наприклад, акти типової форми № ОЗ-3 та № ОЗ-4 (затверджені наказом Мінстату від 29.12.95 р. № 352). Завважимо, що подання цих документів разом із декларацією не передбачене ні нормами ПК, ні Порядком № 21. Проте, на думку ДФС, такі документи слід подавати (ЗІР, категорія 101.07);
  • копії документів, що додаються до додатка Д8 (скарга на постачальника). Такими документами є (п. 201.10 ПК): копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що підтверджують оплату, копії первинних документів, що підтверджують отримання товарів/послуг. Завважимо, що копії цих документів подаються до органу ДФС у паперовому вигляді до закінчення строку, передбаченого для подання декларації (ЗІР, категорія 101.23);
  • заява про відмову/припинення використання пільги, передбаченої п. 45 підрозд. 2 розд. ХХ ПК, за формою додатка 3 до Порядку № 21. У заяві слід зазначити початок і закінчення періоду, на який платник ПДВ відмовляється від застосування пільги.

При поданні разом із декларацією додатків, а також заяви про вибір квартального періоду, повідомлення про делегування філіям повноважень на складання ПН, копій митних декларацій не забудьте зробити позначки у спеціальних полях, розміщених після розд. III декларації.

Також платник ПДВ, який уважає, що форма декларації збільшує або зменшує його податкові зобов'язання всупереч нормам ПК, може зафіксувати цей факт у спеціально відведеному полі після розд. III декларації (п. 46.4 ПК).

Хто підписує декларацію

Декларація з ПДВ може бути підписана (п. 7 розд. III Порядку № 21):

  • керівником платника ПДВ або уповноваженою особою, а також особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку і подання податкової декларації контролюючому органу. У випадку якщо ці функції виконує безпосередньо керівник платника, така податкова декларація підписується тільки таким керівником;
  • платником – фізичною особою або його законним представником;
  • особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку і подання податкової декларації згідно з угодою про спільну діяльність/договором про управління майном/угодою про розподіл продукції;

Створення електронного документа завершується накладенням на нього ЕЦП підписанта (підписантів) та електронної печатки (за наявності), як це передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді (п. 3 розд. II Порядку № 557).

Коли декларацію можуть не прийняти

Згідно з п. 49.3 ПК єдиною підставою для відмови в прийнятті декларації в електронній формі є недійсність ЕЦП платника ПДВ, у тому числі у зв'язку із закінченням дії сертифіката відкритого ключа. Це за умови, що декларація відповідає всім вимогам електронного документа і подана у форматі, доступному для технічної обробки.

Якщо платник ПДВ подасть декларацію, заповнену з порушеннями норм ПК, то орган ДФС зобов'язаний направити йому письмове повідомлення або квитанцію (у разі подання звітності в електронному вигляді) про відмову в прийнятті податкової декларації – із зазначенням причин такої відмови (п. 4.14 Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДПС від 14.06.12 р. № 516, далі – Методрекомендації № 516):

  • протягом 5 робочих днів із дня отримання декларації, якщо вона була направлена поштою або засобами електронного зв'язку (пп. 49.11.1 ПК);
  • протягом 3 робочих днів із дня отримання декларації, якщо вона була подана особисто платником або його представником (пп. 49.11.2 ПК).

Виключний перелік причин відмови із зазначенням їх коду наведено у додатку 6 до Методрекомендацій № 516.

Про особливості заповнення розділів та додатків до декларації з ПДВ, а також про виправлення помилок в них читайте:

Заголовна частина декларації
Розд. I декларації «Податкові зобов'язання»
Розд. II декларації «Податковий кредит»
Розд. III декларації «Розрахунки за звітний період»
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
Додаток 4
Додаток 5
Додаток 6
Додаток 7: для пільговиків, для «касовиків»
Додаток 8
Додаток 9

Уточнюючий розрахунок

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права

4428 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали