Індексація при прийнятті на роботу, переведенні та виході з відпустки для догляду за дитиною

Уже майже рік індексація доходів новоприйнятих та переведених в установу або на підприємство працівників, а також тих, хто вийшов на роботу після відпустки для догляду за дитиною, здійснюється за кардинально новими правилами. Але складність цієї процедури не в новизні цієї норми, а в ії неоднозначності. У цій консультації розглянемо, як вибрати правильний варіант для проведення індексації.

Законодавча база

Індексуючи доходи вказаних категорій працівників у період із липня 2012 року по листопад 2015-го, ми дотримувалися правил, установлених законодавством для кожної з них. Так, для новоприйнятих працівників ми починали розрахунки з місяця їх працевлаштування, для переведених – зберігали суму індексації, зароблену на попередньому місці роботи, якщо величина зростання зарплати її не перевищувала. А для працівниць, які вийшли на роботу після відпустки для догляду за дитиною до трьох років, зберігали такі самі умови нарахування індексації, як і для інших працівників, що обіймають аналогічні посади.

Нині діюча норма об’єднує ці категорії та визначає, що для них обчислення індексу споживчих цін (далі – ІСЦ) для проведення індексації здійснюється з місяця, що настає за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник (п. 10² Порядку № 1078). Будь-яких уточнень чи деталізації дій роботодавця в цій ситуації Порядок № 1078, на жаль, не містить. Можливо, саме із цієї причини виникають альтернативні трактовки наведеної норми. Розглянемо їх докладніше.

Як застосовувати нові норми

Позиція законодавця

З огляду на те що ключовою подією є факт обіймання працівником тієї чи іншої посади, логічно розглядати процеси, які описуються в п. 10² Порядку № 1078, а саме підвищення окладу після настання цієї події, тобто після прийняття або переведення працівника. Адже те, що відбувалося до працевлаштування цієї особи на роботу, її стосуватися не може.

Отже, розрахунок ІСЦ починають з індексу місяця, що настає за місяцем підвищення окладу після обіймання посади. Якщо, наприклад, працівника прийняли на роботу в червні, а підвищення окладів для більшості працівників відбулося в травні, воно не може бути враховано при визначенні суми індексації для нового працівника, адже в травні він ще не обіймав цю посаду. Тому він має дочекатися підвищення окладу в статусі працівника цього підприємства чи установи. Якби ж за цих умов працевлаштування відбулося в квітні, для індексації зарплати працівника, як і для його колег, розрахунок ІСЦ почався б з індексу місяця, що настає за місяцем підвищення доходу, тобто з індексу червня.

Альтернативний варіант

Інша трактовка суті норми полягає в тому, що законодавець мав на увазі, що новачок має право на такий самий відсоток індексації, який установлений для працівників на аналогічних посадах.

Із цією версію як такою, що може бути використана для тлумачення норми, яка розглядається, або такою, що є зручною в користуванні, погодитися не можна з декількох причин:

1. Виходячи зі змісту норми, про такий підхід у ній не йдеться. Якщо в попередній редакції Порядку № 1078 для індексації доходів працівниць, які вийшли після відпустки для догляду за дитиною, було визначено як орієнтир порядок індексації за аналогічними посадами, про це було прямо зазначено у відповідній нормі (п. 10³ Порядку № 1078 до внесення змін Постановою № 1013).

2. Якщо такий підхід використати, наприклад, до новоприйнятого військовослужбовця (оклади більшості з них не змінювалися з 1 січня 2008 року), то виходить, що відсоток індексації його грошового забезпечення в перший же місяць служби мав розраховуватися починаючи з 2008 року. Так, для базового місяця січень 2008 року розмір індексації доходів за вересень 2016 року дорівнює 186,9 %, або 2 710,05 грн. А сторожу, який працевлаштувався в квітні 2016 року, при такому підході в перший же місяць роботи належало виплачувати індексацію в розмірі 6,5 %, або 94,25 грн., як для колег із базовим місяцем вересень 2015 року.

Навряд чи законодавець мав на увазі такий підхід, який у деяких випадках передбачає виплату значних сум індексації.

3. Орієнтир на підвищення окладів за аналогічними посадами не дуже вдалий, оскільки:

• у конкретних працівників, що обіймають однакові посади, можуть бути різні місяці підвищення окладів. Наприклад, оклад одного з таких працівників зросте у зв’язку із присвоєнням більш високої кваліфікаційної категорії або звання (у педпрацівників наявність звання є підставою для підвищення окладу) за результатами атестації. За часом це може не збігтися з місяцем підвищення зарплати для всіх інших працівників. Зрозуміло, що в роботодавців бюджетної сфери підвищення відразу асоціюється з прийняттям відповідних законів та рішень уряду, і тоді момент підвищення є одним для всіх, хто має аналогічний розряд чи посаду. Проте норма, що розглядається, стосується всіх роботодавців без винятку, а не лише бюджетної сфери і не лише підвищення згідно із законодавством. Тому слід розглядати всі підстави для підвищення окладів;
• працівників з аналогічними посадами в установі чи на підприємстві може просто не бути, якщо штатним розписом передбачена одна штатна одиниця за посадою, на яку приймається особа. Наприклад, посада головного бухгалтера може бути тільки одна. Навряд чи в цьому випадку варто орієнтуватися на момент підвищення доходу напередодні звільнення головного бухгалтера. Для багатьох галузей законодавчими актами передбачено встановлення окладу за такою посадою на декілька відсотків нижче за оклад керівника. При цьому керівник вибирає конкретний відсоток із запропонованого у нормах діапазону. До того ж ніхто не забороняє йому підвищувати зарплату такому спеціалісту за сумлінне виконання своїх обов’язків, переглянувши в будь-який момент відсоток у бік зменшення. І навряд чи логічно момент підвищення окладу попереднику враховувати для індексації доходів нового головного бухгалтера;
• посада, на яку приймається особа, є нововведеною, і до цього на ній ніхто не працював. Тоді орієнтир відсутній взагалі.

Як бачимо, наведені позиції альтернативного варіанта або не можуть бути реалізовані через відсутність законодавчих вказівок (наприклад, остання для новоствореної посади), або містять трактування законодавчої норми, якого в самій нормі немає. Проте комерційні підприємства, яким такий варіант до вподоби, можуть усунути такі перешкоди, включивши відповідні правила до колективного договору (про це див. далі).

Як прийняти правильне рішення

Порада бюджетним установам – користуйтеся варіантом «від законодавця». Це допоможе уникнути будь-яких претензій з боку контролерів щодо зайвого витрачання коштів, які кваліфікуються як незаконні видатки. Якщо ж розпорядник бюджетних коштів вирішить скористатися альтернативним варіантом або раніше діючими нормами для таких працівників, то він має пам’ятати: ніхто не давав гарантій, що ревізор (інспектор) теж є прихильником такого варіанта. Адже цей варіант потребує додаткових витрат бюджетних коштів, причому іноді значних (див. вище приклад з військовослужбовцями), і не відповідає змісту норми.

Водночас можемо констатувати, що норма п. 10² є дещо дискримінаційною щодо нового працівника. Адже навіть якщо індекс інфляції перевищить поріг індексації (наприклад, при розрахунках ІСЦ з місяця працевлаштування – така норма діяла раніше), право на індексацію доходів у такого працівника не з’явиться до чергового підвищення окладів. До того ж такий підхід не відповідає нормі про надання державної гарантії щодо підтримки купівельної спроможності громадян у разі зростання цін (ст. 18 Закону № 2017).

На наш погляд, не заслужили такого ставлення і працівниці, які вийшли з відпустки для догляду за дитиною. Уважаємо таку причину відсутності на роботі поважною і аж ніяк не підставою прирівнювати умови індексації їх доходів до умов, установлених для новоприйнятих працівників. Але про все це мав подбати законодавець. Особисте ставлення до цієї проблеми керівництва бюджетної установи не повинно призводити до незаконних видатків.

Інша справа комерційні підприємства. Вони також зможуть зекономити на видатках на зарплату, якщо застосують варіант «від законодавця». Але можна піти й іншим шляхом – скористатися правом на внесення до колдоговору інших, ніж передбачено законодавством, умов проведення індексації (див. консультацію «Індексація доходів працівників: загальні вимоги», Лист Мінсоцполітики України від 14.06.16 р. № 263/10/136-16 (далі – Лист № 263)), аби тільки вони не занизили дохід у частині індексації порівняно із визначеним нормами законодавства.

Наприклад, це може бути умова про початок розрахунку ІСЦ для новоприйнятих працівників (у т. ч. за переведенням) з індексу місяця їх працевлаштування. Це одна з норм, що діяла до внесення грудневих 2015 року змін до Порядку № 1078, про які ми згадували на початку консультації.

Для індексації доходів працівниць, які вийшли на роботу після відпустки для догляду за дитиною, може бути установлена аналогічна умова. Можна також передбачити й підхід, що застосовувався на практиці раніше (адже скористатися умовами індексації для аналогічних посад удавалося не завжди – причини див. в описі альтернативного варіанта). Його суть: під час перебування в зазначеній відпустці продовжувати розраховувати (але не нараховувати і не виплачувати) працівниці ту індексацію, на яку вона мала б право, виконуючи свою роботу, з урахуванням належних їй підвищень окладу та інших постійних складових. Тоді при виході на роботу буде відомий розмір належної до виплати цій працівниці індексації за відпрацьований час з урахуванням здійснених раніше розрахунків.

Що стосується нововведеної посади, то комерційним підприємствам тут доцільно прислухатися до рекомендацій, наданих у Листі № 263. У ньому пропонується починати розрахунок ІСЦ наростаючим підсумком з індексу місяця, що настає за місяцем прийняття працівника на таку посаду.

На практиці і в бюджетних установах, і на підприємствах виникають запитання щодо необхідності застосування норми п. 102 у випадках, коли кадровими документами оформляється переведення працівника на його ж посаду, тільки з іншою категорією або класністю. Звертаємо увагу: у вказаному пункті чітко визначено, що він стосується кадрових змін у межах одного підприємства, якщо мова йде про переведення на іншу роботу. А в разі якщо, наприклад, бухгалтер за результатами атестації отримує вищу категорію, а державний інспектор з пожежного нагляду – вищий порівняно із попереднім клас, то виходячи з даних Покажчиків професійних назв робіт (додатки А, Б), наведених у Класифікаторі професій ДК 003:2010, затвержденого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.10 р. № 327, це не означає виконання іншої роботи. Так, до Покажчика робіт включена одна позиція «бухгалтер» без поділу на категорії. Адже незалежно від присвоєної категорії бухгалтери виконують одну й ту саму роботу. Аналогічно незалежно від класу, присвоєного державному інспектору з пожежного нагляду, мається на увазі виконання однієї і тієї самої роботи, яку включено в одну позицію Покажчика. Отже, у наведених прикладах не можна говорити про переведення на іншу роботу.

Дещо інакше складається ситуація, коли в результаті переведення характер роботи частково зберігається, але назва посади при цьому змінюється. Наприклад, переведення завідувача господарства, який на цій посаді поряд з іншими обов’язками займався організацією публічних закупівель для установи, на посаду фахівця з пуб-лічних закупівель уважається переведенням на іншу роботу.Для підтвердження свого висновку звернемося до Покажчика робіт. У ньому це різні позиції: «Завідувач господарства» (код 1239) та «Фахівець з публічних закупівель» (код 2419.2), а отже, й різні роботи.

Висновки

Згідно з Порядком № 1078 для визначення права на індексацію новоприйнятих працівників, працівників, переведених на іншу роботу без зміни роботодавця або до іншого підприємства та установи, а також тих, хто вийшов на роботу після відпустки для догляду за дитиною, ІСЦ розраховується з місяця, що настає за місяцем, у якому таким працівникам підвищено оклад.

Комерційні підприємства можуть установити більш лояльні умови індексації для зазначених категорій працівників, зафіксувавши це в колдоговорі.