Якщо отримали запит від ДФС, чи потрібно надавати інформацію

Із цієї статті ви дізнаєтеся: про підстави для направлення сільгосппідприємству (платнику податків) письмового запиту від органу ДФС, а також для ненадання запитуваної інформації.

Ситуація
Сільгосппідприємство отримало письмовий запит ДПІ про надання інформації стосовно його діяльності, отриманих доходів, видатків, а також документального підтвердження наявності власних виробничих приміщень. У зв’язку із цим у бухгалтера підприємства виникло ряд запитань.

Чи має право податкова надсилати такий запит? Яким є строк надання відповіді?

Так, має. У даному випадку податкова керується нормами пп. 20.1.3, 20.1.6, 20.1.23, п. 39.14, пп. 72.1.1.3, 72.1.6 Податкового кодексу (далі – ПК), якими їй надано право надсилати письмові запити платникам податків.

Крім того, підстави та процедура направлення відповідного запиту визначено ст. 73 ПК, а також Порядком періодичного подання інформації органам ДПС та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1245 (далі – Порядок № 1245).

Тож, аби надіслати запит, податківці повинні мати на це підстави, від яких, у свою чергу, залежить і строк надання їм відповіді на запит (див. таблицю). Утім, загальний строк надання інформації на запит ДПІ, установлений п. 73.3 ПК, становить 15 робочих днів (далі – р. д.) від дня, що настає за днем отримання запиту.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано за адресою платника податків (місцезнаходження, податкова адреса) рекомендованим листом з повідомленням про вручення або надано особисто під підпис платнику, його посадовій особі. А в разі направлення запиту в електронному вигляді з використанням засобів телекомунікаційного зв’язку з накладенням електронного цифрового підпису податкової – при надходженні сформованого програмним забезпеченням повідомлення про доставку (п. 13 Порядку № 1245).

Чи зобов’язане підприємство надавати інформацію на запит ДПІ?

Так. Адже законом прямо визначено, що платники податку зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті податкової, а також документально її підтверджувати (абзац п’ятий п. 73.3 ПК; п. 14 Порядку № 1245).

Лист підприємства, що надсилається на запит податкової, повинен містити (п. 15 Порядку № 1245):

• номер та дату запиту, на який надається відповідь;
• інформацію, що запитується.

Чи є підстави для ненадання інформації на запит?

Так, якщо у запиті (п. 73.3 ПК):

• відсутня підстава для надання інформації. Запит має містити хоча б одну з підстав, які встановлені в абзаці третьому пп. 73.3 ПК (див. таблицю вище);
• відсутній вичерпний перелік запитуваної інформації. У запиті має бути зазначено конкретний (вичерпний) перелік необхідної для надання інформації, наприклад щодо отриманих доходів підприємства. Загальне формулювання про надання інформації вважатиметься невичерпним;
• не дотримано вимоги до обов’язкового підписання запиту керівником або його заступником/уповноваженою особою. Сам запит викладається на бланку податкового органу в довільній формі.

Отже, отримавши запит, перш за все ретельно вивчіть його текст та перевірте на наявність указаних складових. Якщо запит складено з порушеннями, то платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на нього (абзац сьомий пп. 73.3 ПК; п. 16 Порядку № 1245). Так само не буде і підстав для проведення документальної позапланової перевірки.

Утім, навіть якщо буде виявлено, що запит складено із порушеннями, рекомендуємо все-таки надати на нього відповідь, обґрунтувавши в ній підстави для ненадання інформації на запит. Наприклад, у листі-відповіді викладіть недоліки запиту та зазначте, що надасте всю необхідну інформацію та її документальне підтвердження у разі отримання запиту, який відповідає вимогам діючого законодавства.

Ігнорування запиту, тобто просте мовчання, податкова може розцінити як ненадання відповіді на належним чином оформлений запит та вважатиме, що є всі законні підстави для проведення документальної позапланової перевірки.

Наведемо як приклад постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.17 р. у справі № 820/2788/17. Розглянувши справу, суд дійшов висновку, що у запитах податкової дійсно не зазначено підстави для їх надсилання, а є посилання лише на загальну норму п. 73.3 ПК. Тобто запити не відповідають вимогам законодавства. Отже, платник податків правомірно не надав на них відповіді. У такому разі у податкової відсутня одна з обов’язкових підстав для проведення позапланової перевірки (ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на обов’язковий запит податкової протягом 10 р. д.). Тому суд вирішив скасувати накази обласного ДФС про проведення позапланової виїзної перевірки.

Також є досить цікава практика, коли платник, мабуть, через необізнаність, на оформлений із порушеннями запит надав запитувані документи/інформацію. Податкова, вивчивши документи, визнала їх недостатніми та все одно вирішила, що має підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки. У такій ситуації при оскарженні в судовому порядку призначеної перевірки посилання на неналежним чином оформлений запит буде недоречним, адже тоді взагалі не потрібно було надавати інформацію (постанова Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.17 р. у справі № 815/3902/17).

Висновки

Органи ДФС мають право отримувати безоплатно від платників податків довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства та ін.

Для надсилання запиту податківцям необхідно мати певні підстави, від яких, у свою чергу, залежить строк надання їм відповіді.

Загальний строк надання інформації на запит ДПІ – 15 р. д. з дня, що настає за днем отримання запиту.

Платники податку зобов’язані надавати інформацію, визначену у запиті податкової, а також документально її підтверджувати. Не надавати відповідь на запит можна лише тоді, коли його складено з порушеннями законодавства.