Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Чим відрізняється відрядження від роботи роз'їзного характеру?


Експедитор підприємства щодня доставляє товар у різні торговельні точки області. Треба оформляти цьому співробітникові кожного робочого дня відрядження чи можна встановити роз'їзний характер роботи?


Можна встановити роз'їзний характер роботи.

Пояснимо чому.

У КЗпП це питання не врегульовано. Поняття «службове відрядження» роз'яснюється в Інструкції про службові відрядження в межах України і за кордоном, затвердженій наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59 (далі – Інструкція № 59). Правда, дія цієї Інструкції не поширюється на комерційні підприємства, але вони можуть її використовувати у своїй роботі за бажанням.

Згідно з п. 1 Інструкції № 59 службове відрядження – це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення не за місцем його постійної роботи.

Тобто встановлено чотири умови, за яких поїздка співробітника вважається відрядженням:

  • на певний строк;
  • до іншого населеного пункту;
  • за розпорядженням керівника підприємства;
  • для виконання службового доручення.

Водночас у п. 2 Інструкції № 59 сказано, що службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз'їзний (пересувний характер), не вважається відрядженням, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором підприємства або трудовим договором між співробітником і роботодавцем.

Поняття «роз'їзний характер роботи» законодавчо не визначено. Проте Мінпраці у листі від 17.11.06 р. № 307/13/133-06 (далі – Лист № 307) рекомендує користуватися постановою Держкомпраці та Секретаріату ВЦРПС від 01.06.89 р. № 169/10-87, яке продовжує діяти відповідно до постанови Верховної Ради від 12.09.91 р. № 1545-XII.

У Листі № 307 роз'яснюється: роз'їзний характер роботи передбачає, що працівник виконує свої посадові обов'язки не за місцем розміщення підприємства. І у зв'язку із цим змушений виїжджати та повертатися до місця своєї роботи в неробочий час, що становить не менше 2–3 годин на день.

Із цього випливає, що коли співробітник виконує свої обов'язки в дорозі або постійно пересувається, то його робота носить роз'їзний характер.

Згідно з Листом № 307 підприємство має право самостійно встановлювати роз'їзний характер роботи і надбавки до тарифних ставок співробітникам у колективному договорі. Зокрема, у колдоговорі можна зазначити:

  • перелік посад (професій), для яких установлюється роз'їзний характер роботи;
  • розмір доплати за такі роботи;
  • порядок обліку робочого часу працівників із роз'їзним характером роботи.

Рекомендуємо також указати на роз'їзний характер роботи в трудовому договорі з працівником і в його посадовій інструкції.

Виходить, що коли роботодавець не визначить роботи, пов'язані з виконанням посадових обов'язків в іншому населеному пункті, як роз'їзні, тоді вони вважатимуться завданням, для виконання якого оформляється відрядження.

Дні, коли працівник виконує свої службові обов'язки не за місцем розташування підприємства, табелюються як звичайні робочі. За ці дні нараховується заробітна плата.

За роз'їзний характер роботи підприємство може встановлювати надбавки до тарифних ставок і посадових окладів. Конкретні розміри надбавки, за дні, коли співробітник перебував у роз'їздах, установлюються підприємством самостійно (ст. 97 КЗпП, ст. 15 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці»).

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права

4428 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали