Із цієї цієї статті ви дізнаєтеся: яку процедуру повинен виконати роботодавець, щоб грамотно оформити простій на період запровадження карантину.
Що можна зробити на практиці: правильно оформити наказ про оголошення простою на підприємстві, в окремих структурних підрозділах, окремим співробітникам, щоб уникнути спорів із працівниками та органами Держпраці.
Зараз на всій території України запроваджено карантин. У зв'язку із цим у роботодавців виникло багато проблем. Одна з головних проблем – організувати роботу співробітників.
А що ж робити роботодавцеві, якщо жоден із варіантів не підходить або підприємство і зовсім вирішило припинити свою діяльність на період карантину? У такому разі доведеться оформити простій.
Простій – це тимчасове припинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП).
Наприклад, простій на підприємстві (в окремих структурних підрозділах) може запроваджуватися у зв'язку з поломкою обладнання, на якому виготовляється продукція, або у зв'язку з погодними умовами, якщо йдеться про сільськогосподарське підприємство.
Але зараз у нас підставою для простою є карантин, запроваджений на всій території України у зв'язку з розповсюдженням коронавірусної хвороби.
Важлива інформація! Згідно із Законом від 17.03.20 р. № 530-IX (далі – Закон № 530) карантин віднесено до форс-мажорних обставин. |
Детальний порядок оформлення простою в законодавстві не розписано.
Порядок дій роботодавця при запровадженні простою роз'яснюється в листі Мінсоцполітики від 04.10.13 р. № 179/06/186-13. Стандарний порядок такий:
Як бачите, цей порядок підходить для ситуації, коли робота на будь-якому підприємстві вже зупинилася і справа залишилася за оформленням простою за фактом. Проте у нас ситуація нестандартна, адже карантинні заходи закріплено на державному рівні. Тому ми вважаємо, що перші два пункти роботодавець може пропустити. Головне видати наказ про простій у зв'язку з карантином, оголошеним у країні, та ознайомити з ним тих співробітників, яких він стосується.
На замітку! Якщо роботодавець хоче перестрахуватися, він може оформити акт простою. В акті необхідно зазначити причину припинення роботи (запровадження карантину постановою КМУ від 17.03.20 р. № 211, далі – Постанова № 211), а також дату і час початку простою і час його прогнозованого закінчення. |
У такому наказі роботодавець повинен відобразити таку інформацію:
ЗРАЗОК Товариство з обмеженою відповідальністю «Кармен» Наказ № 68 18.03.20 р. м. Чернігів Про оголошення простою на ТОВ «Кармен» У зв’язку із призупиненням роботи ТОВ «Кармен», що виникло через введення в Україні (в т. ч. у м. Чернігів) заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірсусної хвороби (COVID-19), на підставі п. 1 постанови КМУ від 11.03.20 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (у редакції від 17.03.20 р.), виникнення обставин непереборної сили, що відповідають ч. 2 ст. 141 Закону від 02.12.97 р. № 671 «Про торгово-промислову палату», та рішення міського голови м. Чернігова від 16.03.20 р. № 32-р «Про додаткові заходи, спрямовані на запобігання розповсюдженню коронавірусу на території міста Чернігова», НАКАЗУЮ: 1. Оголосити простій і зупинити роботу ТОВ «Кармен» на період з 18.03.20 р. до моменту закінчення карантинних заходів, установлених Кабінетом Міністрів України та міської радою м. Чернігова. 2. Працівників ТОВ «Кармен» звільнити від обов’язку бути присутніми на робочих місцях під час простою. 3. Оплачувати працівникам час простою в розмірі середнього заробітку на підставі ч. 3 ст. 113 КЗпП України. 4. Простій не розповсюджується на директора ТОВ «Кармен» Білого Віктора Павловича, він продовжує надалі виконувати свої посадові обов’язки. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою. Директор ТОВ «Кармен» (підпис) В. П. Білий З наказом ознайомлені: працівники ТОВ «Кармен»: <...> |
Важливий нюанс! Роботодавцеві не потрібно отримувати згоду на оголошення простою від співробітників або профспілки, оскільки законом це не передбачено. |
У принципі можна. Хоча в період карантину навряд чи у роботодавців є вакансії, де співробітники не наражатимуться на небезпеку при виконанні своїх посадових обов'язків. Але якщо у роботодавця, наприклад, є робота, яка може виконуватися дистанційно і при цьому не вимагає наявності спеціальних навиків, тоді цю роботу можна запропонувати охоронцеві, слюсареві, електрикові та ін. Тобто тим працівникам, чия присутність на робочому місці до карантину буде обов'язковою.
Майте на увазі! Переведення на іншу роботу можливе тільки зі згоди працівника, з огляду на його спеціальність і кваліфікацію, на строк до одного місяця (ч. 2 ст. 34 КЗпП). |
Це питання на сьогодні чітко не врегульовано.
Ми вважаємо, що за роботу в період простою, який був запроваджений у зв'язку з карантином, співробітникові повинна виплачуватися середня зарплата. Пояснимо свою позицію.
Як відомо, порядок оплати в період простою залежить від причин виникнення простою. Так, час простою, що виник:
Звичайно ж, виникає логічне запитання:
Роз'яснення із цього питання поки що надало тільки Міністерство освіти і науки. Так, у своєму листі від 13.03.20 р. № 1/9-161 це міністерство указує на те, що під час простою за працівниками зберігається середній заробіток. І такий висновок обґрунтовано тим, що простій відбувається в умовах виробничої ситуації, яка небезпечна для здоров'я і життя працівника.
Ми згодні з такою позицією. Адже якщо співробітники збиратимуться разом в офісі/на виробництві, то може виникнути виробнича ситуація, небезпечна для життя або здоров'я працівника чи його оточення. Тому ми вважаємо, що оплата простою в розмірі середнього заробітку на час карантину повинна поширюватися на працівників усіх підприємств, а не тільки на співробітників навчальних і наукових закладів.