Зарядна станція для електромобілів: облік від придбання до експлуатації

Що змінилося? Електромобілі на дорогах України вже давно не є екзотикою. А в березні 2023 року набув чинності Закон від 24.02.2023 № 2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» (далі – Закон № 2956), положення якого «узаконили» діяльність структури обслуговування електромобілів, у тому числі діяльність електрозарядних станцій (далі – ЕЗС) щодо підзарядки акумуляторів.

Про що стаття? У цій консультації ми:

• розглянемо ЕЗС для електромобіля як об’єкт бухгалтерського та податкового обліку;
• покажемо на практичному прикладі, як вести облік операцій з придбання та експлуатації ЕЗС, що використовується підприємством у комерційних цілях – для надання послуг із заряджання електромобілів третіх осіб.

ЕЗС для електромобілів: техмінімум для бухгалтера

Станція зарядки електромобілів (електрозарядна станція) – пристрій (пересувний або стаціонарний), призначений для заряджання систем акумулювання електричної енергії (акумуляторних батарей) електромобілів, електромобілів вантажних, електромобілів легкових, автомобілів плагін-гібридних, електробусів та інших електричних колісних транспортних засобів (ст. 1 Закону № 2956).

Розрізняють ЕЗС побутові – їх установлюють для потреб вузького кола користувачів (наприклад, для зарядки електромобілів членів ОСББ) і непобутові (комерційні).

Комерційні ЕЗС є засобом виробництва суб’єктів господарювання (далі – СГ) – операторів ЕЗС, які надають платні послуги із заряджання електромобілів усім бажаючим.

Крім того, ЕЗС може бути частиною програми лояльності для клієнтів торговельно-розважальних центрів, спортивних клубів, закладів громадського харчування тощо.

Розміщення ЕЗС не потребує великої території, окремого персоналу, специфічного технічного обслуговування або спеціальних знань. ЕЗС монтується протягом робочого дня й одразу після монтажу готова до роботи.

Крім того, того ж дня новий пункт підзарядки може бути нанесений на електронну карту, і кожен водій електромобіля через додаток у смартфоні дізнається про його місцезнаходження.

Операторам ЕЗС бажано мати відповідне програмне забезпечення (далі – ПЗ), якщо вони хочуть повністю контролювати свої зарядні станції, забезпечувати відмінний сервіс та вести облік операцій.

У такому разі оператори ЕЗС можуть відстежувати статус зарядки (її доступність), бачити, хто та як довго використовував певне місце зарядки, підраховувати, скільки електроенергії було використано, скільки кіловат витрачається в той чи інший момент часу, дистанційно керувати своїм парком зарядних локацій, планувати майбутні оновлення для зарядних точок.

Також ПЗ дозволяє підключити зарядний пристрій або мережу до спеціальних платформ, що, у свою чергу, збільшує потік клієнтів і, відповідно, дохід від зарядної станції.

ЕЗС як об’єкт бухгалтерського обліку

Для цілей обліку ЕЗС, безперечно, є об’єктом основних засобів (далі – ОЗ) (п. 4 НП(С)БО 7). Це матеріальний актив із очікуваним строком корисного використання (експлуатації) більше одного року, який підприємство може використовувати для надання послуг (зарядки електромобілів інших осіб), а також здачі в оренду іншим особам.

Крім того, ЕЗС може бути задіяна у госпдіяльності підприємства та для зарядки власних електромобілів, що використовуються для постачання товарів, надання послуг, а також для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій.

На якому бухгалтерському субрахунку слід обліковувати ЕЗС?

Облік ЕЗС здійснюється за загальними правилами для ОЗ відповідно до бухгалтерських стандартів.

Номер субрахунка для обліку операційної системи залежить від групи, до якої належить об’єкт операційної системи. При цьому ЕЗС обліковуються на субрахунку 104 «Машини та обладнання». Адже вони належать до групи ОЗ з такою самою назвою.

Підтвердження того факту, що ЕЗС класифікується як обладнання, можна знайти, наприклад:

• у Класифікаторі ОЗ ДК 013-97, затвердженому наказом Держкомстату від 19.08.1997 № 507. Там із кодом КОФ 310909 значаться «Пристрої розподілу електроенергії та інше керувальне обладнання»;
• у довіднику УКТЗЕД (додаток до Закону від 19.10.2022 № 2697-IX «Про Митний тариф України»). Там з кодом 8504 40 55 00 значаться «Пристрої для заряджання акумуляторів» (група 85 «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку», їх частини та приладдя).

Як визначити первісну вартість ЕЗС, щоб оприбуткувати станцію на баланс?

Правила визначення первісної вартості залежать від способу надходження ЕЗС на підприємство (придбання, внесок до статутного капіталу, подарунок, обмін на інший актив).

Зазвичай ЕЗС купується підприємством. Первісна вартість такої ЕЗС формується з витрат, а саме (п. 8 НП(С)БО 7):

• суми, сплаченої постачальникові;
• ввізного мита;
• ПДВ (якщо цей податок не відшкодовується підприємству);
• витрат на страхування ризиків доставки ЕЗС;
• витрат на транспортування, установку, монтаж, наладку ЕЗС;
• інших витрат, безпосередньо пов’язаних із доведенням ЕЗС до стану, у якому вона придатна для використання із запланованою метою.

Первісна вартість ЕЗС формується на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів», а під час уведення станції в експлуатацію переноситься на субрахунок 104.

Як обліковувати вартість ПЗ для ЕЗС?

ЕЗС, які купуються для комерційного використання, у більшості випадків купуються разом з відповідним ПЗ для обліку операцій із зарядки та розрахунків з покупцями послуг і постачальником електроенергії. Тому вартість такої програми включається до первісної вартості самої ЕЗС.

Але якщо підприємство вирішить розширити функції наявного ПЗ, тоді вартість витрат на таке доопрацювання може бути:

• або включена до первісної вартості ЕЗС як витрати на модернізацію;
• або визнана нематеріальним активом, якщо ПЗ не можна «прив’язати» лише до конкретної ЕЗС (наприклад, якщо ПЗ спеціально розробляється для цілей об’єднаного обліку кількох ЕЗС підприємства). У такому разі вартість ПЗ обліковується на субрахунку 127 «Інші нематеріальні активи».

Як відобразити в обліку введення ЕЗС в експлуатацію?

При введенні ЕЗС в експлуатацію створена за наказом керівника спеціальна комісія, яка постійно діє на підприємстві, установлює строк корисного використання (далі – СКВ) ЕЗС, її ліквідаційну вартість (далі – ЛВ) та метод амортизації.

Установлені комісією СКВ, ЛВ та метод амортизації ЕЗС фіксуються наказом керівника про введення ЕЗС в експлуатацію. Оформляється Акт уведення в експлуатацію основних засобів. Типову форму акта затверджено наказом Мінфіну від 13.09.2016 № 818.

Акт можна скласти й у довільній формі, але при цьому у ньому мають бути обов’язкові реквізити первинного документа, передбачені ч. 2 Закону від 16.07.1999 № 996-XIV, або реквізити типової форми (п. 2.6 Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88, далі – Положення № 88).

Який СКВ потрібно встановити для ЕЗС у бухобліку?

Тривалість СКВ залежить від планів підприємства на використання ЕЗС (експлуатувати їх у межах строку, передбаченого технічною документацією, продати до закінчення такого строку тощо).

Наприклад, згідно з ч. 8 ст. 5 Закону № 2956, СГ, які надають послуги з використанням станцій зарядки електромобілів, при нарахуванні амортизації на такі станції мають право визначати СКВ станцій 3 роки. За умови, що ЕЗС уводяться в експлуатацію після набуття чинності цим Законом (тобто, починаючи з 23.03.2023).

Водночас практично переважна більшість підприємств – платників податку на прибуток у бухобліку орієнтуються на мінімально допустимий СКВ для групи ОЗ, до якої належить ЕЗС у податковому обліку. Так роблять для мінімізації різниці між результатами бухгалтерського та податкового обліку. При цьому для ЕЗС мінімально допустимий податковий СКВ може становити від 2 до 5 років (див. нижче).

Яку ЛВ установити для ЕЗС?

ЛВ являє собою суму коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) об’єкта ОЗ після закінчення його СКВ, за вирахуванням витрат, пов’язаних із продажем (ліквідацією) (п. 4 НП(С)БО 7).

Тому якщо підприємство припускає продати ЕЗС, наприклад, через рік після її введення в експлуатацію, то ЛВ дорівнюватиме передбачуваній вартості її продажу за вирахуванням витрат, пов’язаних із продажем. Якщо ж ЕЗС експлуатуватиметься «до упору», тоді ЛВ дорівнюватиме вартості металолому, який планується отримати при її розбиранні, за вирахуванням витрат на таке розбирання тощо.

Який метод амортизації можна встановити для ЕЗС?

Для амортизації ЕЗС підійде будь-який із п’яти методів, передбачених п. 26 НП(С)БО 7:

• прямолінійний;
• зменшення залишкової вартості;
• прискореного зменшення залишкової вартості;
• кумулятивний;
• виробничий.

Найпростіший із них (і найбільш розповсюджений практично) – прямолінійний метод.

Протягом якого періоду нараховувати амортизацію ЕЗС?

Нарахування амортизації ЕЗС здійснюється протягом установленого для неї СКВ. Але таке нарахування може бути призупинено на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання чи консервації ЕЗС.

Відповідно до загального правила нарахування амортизації починається з місяця, що настає за місяцем, у якому ЕЗС стала придатною для використання, і припиняється з наступного місяця після вибуття ЕЗС, переведення її на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію (п. 29 НП(С)БО 7).

Виняток передбачено для ЕЗС, які амортизуються виробничим методом: нарахування амортизації для таких ЕЗС починається з дати, що настає за датою, на яку ЕЗС стала придатною для використання, а припиняється з дати, що настає за датою вибуття ЕЗС з балансу (п. 29 НП(С)БО 7). Тобто амортизація таких ЕЗС нараховується лише за періоди фактичного використання ЕЗС.

Облік доходів, пов’язаних з експлуатацією ЕЗС

Підприємство, яке придбало та встановило ЕЗС для комерційного використання (оператор ЕЗС), отримує доходи (плату) від надання послуг із заряджання електромобілів третіх осіб.

На яку дату відображати в обліку дохід від надання послуг?

У бухобліку прибуток від реалізації послуг відображається на дату надання послуг (п. 10 НП(С)БО 15).

Причому в нашому випадку дата надання послуг, зазвичай, збігається з датою проведення розрахунків. Але може бути так, що дата розрахунків настане раніше (наприклад, якщо постійний клієнт працює з оператором ЕЗС за передоплатою згідно з договором).

Уважаємо, що датою виникнення доходу в обліку оператора ЕЗС буде дата оформлення ним актів наданих послуг (або іншого первинного документа), оформлених після закінчення звітного місяця на підставі електронних звітів постачальника електроенергії та постачальників білінгових послуг, рахунків та актів від таких постачальників, показань електролічильника, а також чеків РРО/ПРРО (Z-звітів) (якщо покупці послуг здійснюють розрахунки з оператором ЕЗС лише за допомогою платіжних карток або готівкою).

Форма акта (документа) – довільна, але з дотриманням вимог п. 2.6 Положення № 88 (див. вище).

Акти можна оформити за підсумковими операціями протягом місяця в кожному СГ, з яким укладено договір про поставки послуг, а також один загальний акт щодо інших клієнтів, оплати яких проведено через РРО і яким не потрібні первинні документи.

На дату оформлення акта оператор ЕЗС визнає в обліку дохід від послуг записом:

• Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» – Кт 703 «Дохід від реалізації робіт та послуг».

Облік витрат, пов’язаних з експлуатацією ЕЗС

Підприємство – власник ЕЗС у поточному звітному періоді може здійснювати такі витрати, пов’язані з експлуатацією такої ЕЗС:

• витрати на амортизацію ЕЗС;
• вартість електроенергії, що використовується для зарядки електромобілів і для забезпечення роботи самої ЕЗС. При цьому обсяг використаної на заправку електроенергії визначають, виходячи з показників приладів обліку, установлених безпосередньо на ЕЗС. Тобто після отримання від постачальника електроенергії рахунку підприємство – виходячи з показників обліку на ЕЗС – розподіляє електроенергію, використану на заправку електромобіля та інші потреби підприємства, і включає її вартість до складу відповідних витрат;
• вартість послуг з обслуговування ПЗ для обліку операцій із зарядки електромобілів і розрахунків з клієнтами та постачальником електроенергії;
• витрати на оренду майданчика, на якому встановлено ЕЗС (якщо такий майданчик спеціально орендується);
• Витрати на ремонт. Зверніть увагу! Витрати на покращення ЕЗС (реконструкція, модернізація, добудова, дообладнання), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигід, які первісно очікувалися від її використання, включаються до первісної вартості ЕЗС (п. 14 НП(С)БО 7). Такі витрати спочатку відображаються на субрахунку 152, а потім списуються на субрахунок 104. Рішення про характер ремонту (покращення чи ні) приймає керівник підприємства за результатами аналізу ситуації та суттєвості витрат (п. 29 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561);
• інші витрати, пов’язані з експлуатацією ЕЗС.

На яких субрахунках відображаються витрати?

Вибір субрахунка залежить від напряму використання ЕЗС у госпдіяльності підприємства. Так, якщо підприємство використовує ЕЗС:

• тільки для надання послуг із зарядки електромобілів третіх осіб – то суми всіх цих витрат включаються до собівартості послуг і відображаються на рахунку 23 «Виробництво»;
• лише для зарядки власних електромобілів – то у цьому разі суми витрат відображаються на субрахунках бухобліку залежно від напрямів використання електромобілів у діяльності підприємства (23, 91 «Загальногосподарські витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 949 «Інші витрати операційної діяльності»);
• для зарядки і своїх, і чужих електромобілів – тоді суми витрат доведеться розподіляти за рахунками бухобліку згідно із правилами, установленими обліковою політикою підприємства.

Податок на прибуток

Платники податку на прибуток, у яких дохід від усіх видів діяльності за минулий звітний рік перевищив 40 млн грн, зобов’язані у поточному звітному році при визначенні об’єкта оподаткування коригувати бухгалтерський фінрезультат звітного періоду на всі різниці, передбачені Податковим кодексом (далі – ПК) (пп. 134.1.1 ПК). Такі платники мають також вести податковий облік ОЗ згідно із правилами ПК.

Нагадаємо ці правила:

• для цілей податкового обліку об’єктами ОЗ вважаються матеріальні активи первісною вартістю понад 20 000 грн (пп. 14.1.138 ПК);
• не підлягають амортизації об’єкти ОЗ, не призначені для використання у госпдіяльності платника, а також їх покращення. Такі ОЗ вважаються невиробничими (пп. 138.3.2 ПК);
• амортизація ОЗ розраховується відповідно до НП(С)БО або МСФЗ з огляду на обмеження, установлені ПК, та за допомогою методів, передбачених п. 26 НП(С)БО 7 (пп. 138.3.1 ПК);
• мінімально допустимі СКВ для розрахунку податкової амортизації для окремих груп ОЗ встановлено пп. 138.3.3 ПК (далі – податковий СКВ). Якщо СКВ об’єкта ОЗ, визначений у бухобліку (далі – бухгалтерський СКВ), менший від податкового СКВ, то для розрахунку амортизації використовується останній. Якщо бухгалтерський СКВ об’єкта ОЗ дорівнює або більший від податкового СКВ, то амортизація розраховується за допомогою бухгалтерського СКВ;
• для розрахунку амортизації береться вартість ОЗ без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухобліку (пп. 138.3.1 ПК). ЛВ об’єкта ОЗ визначається за правилами бухобліку. Суми податкової амортизації ОЗ, нарахованої за звітний період, відображаються у графі 5 додатка АМ, а також у рядку 1.2.1 додатка РІ до декларації з податку на прибуток (далі – декларація). У графах 3 та 4 додатка АМ наводиться також балансова вартість кожної групи ОЗ на початок звітного року та на кінець звітного періоду відповідно. Форму декларації затверджено наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897.

Крім того, бухгалтерський фінрезультат до оподаткування коригується на різниці за операціями нарахування амортизації, переоцінки, тестування на зменшення корисності, ліквідації та продажу ОЗ, а також за операціями з невиробничими ОЗ згідно з п. 138.1 та 138.2 ПК.

Наприклад, фінрезультат звітного періоду:

• збільшується на суму амортизації ОЗ, нарахованої у бухобліку, а також на суму витрат на ремонт невиробничих ОЗ, віднесених до складу поточних витрат у бухобліку (п. 138.1 ПК);
• зменшується на суму амортизації виробничих ОЗ, нарахованої за правилами п. 138.3 ПК (п. 138.2, 138.3.2 ПК).

До якої групи податкових ОЗ належить ЕЗС?

Для цілей податкового обліку ЕЗС є об’єктом ОЗ групи 4 «Машини та обладнання» з мінімально допустимим СКВ – 5 років (пп. 138.3.3 ПК).

Щоб можна було встановити скорочений податковий СКВ, ЕЗС має одночасно відповідати двом вимогам:

• введена в експлуатацію платником податків у межах одного з податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;
• до придбання платником не використовувалася.

При цьому ЕЗС має використовуватись у госпдіяльності платника, її не можна продавати чи здавати в оренду іншим особам.

А якщо для ЕЗС було встановлено СКВ 2 роки, але ці вимоги не дотримувалися?

Тоді до закінчення періоду нарахування податкової амортизації ЕЗС з використанням скороченого СКВ доведеться відкоригувати фінрезультат.

У податковому (звітному) періоді, у якому стався факт невикористання ЕЗС у власній господарській діяльності або її продаж, платник буде зобов’язаний:

• збільшити фінрезультат до оподаткування на суму амортизації ЕЗС, нарахованої з урахуванням скороченого СКВ за правилами п. 43¹ підрозд. 4 розд. ХХ ПК протягом відповідних податкових (звітних) періодів;
• зменшити фінрезультат до оподаткування на суму амортизації ЕЗС, розрахованої за відповідні податкові (звітні) періоди за правилами ст. 138 ПК.

Як в обліку податку на прибуток відображаються доходи та витрати власника ЕЗС?

Доходи оператора ЕЗС від наданих послуг відображаються в обліку податку на прибуток за правилами бухобліку.

Витрати на амортизацію, а також витрати на ремонти ЕЗС відображаються за правилами податкового обліку ОЗ (див . вище). Інші витрати – за правилами бухобліку.

ПДВ

ПДВ-облік операцій з придбання та експлуатації ЕЗС здійснюється за загальними правилами ПК, але з деякими нюансами.

Податковий кредит

Платник ПДВ у разі придбання ЕЗС, а також робіт і послуг, пов’язаних з її експлуатацією, має право на податковий кредит згідно зі ст. 198 ПК. При цьому визнати податковий кредит він має право на дату першої події в операції, тобто:

• або дата оплати постачальникам вартості ЕЗС, робіт, послуг;
• або дата отримання від них ЕЗС, робіт, послуг.

Водночас до 1 січня 2026 року платники ПДВ, які здійснюють постачання, передачу та розподілення електроенергії, визначають дату виникнення податкових зобов’язань за касовим методом (п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПК).

Відповідно, право на податковий кредит з вартості електроенергії оператор ЕЗС отримає лише тоді, коли перерахує плату за таку електроенергію її постачальникові. При цьому факт постачання електроенергії підтверджується даними приладів її обліку (п. 198.2 ПК).

Податкові зобов’язання

Податкові зобов’язання оператора ЕЗС визначаються за загальними правилами ПК.

Так, при наданні послуг із зарядки електромобілів клієнтів податкові зобов’язання в оператора ЕЗС виникають у податковому періоді, протягом якого відбулася перша з подій в операції (п. 187.1 ПК):

• або зарахування коштів від клієнта;
• або оформлення акта наданих послуг.

При цьому базою обкладення ПДВ у випадку постачання послуг із зарядки електромобілів є договірна (контрактна) ціна такої послуги, але не нижча від звичайної ціни (п. 188.1 ПК).

Що слід розуміти під звичайною ціною?

Відповідно до пп. 14.1.71 ПК, під звичайною ціною розуміється ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПК. І якщо не доведено протилежне, то вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, які визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПК.

У свою чергу, під ринковою ціною розуміється ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власникові за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає отримати їх на добровільній основі. При цьому обидві сторони взаємно незалежні юридично і фактично, мають достатню інформацію про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, що склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах (пп. 14.1.219 ПК).

Ринок товарів (робіт, послуг) – це сфера обороту товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчій для покупця (продавця) території (пп. 14.1.218 ПК).

Отже, звичайною ціною послуги із зарядки електромобіля буде ціна такої послуги, яка склалася для певного регіону з огляду на технічні можливості конкретної ЕСЗ та попиту на таку послугу.

Однак, як було зазначено вище, собівартість послуги із зарядки електромобілів складається із ціни придбання електроенергії, вартості послуг з обслуговування ПЗ ЕЗС та інших витрат оператора ЕЗС, здійснених у зв’язку з наданням послуги із зарядки, які включаються до собівартості такої послуги згідно з правилами бухобліку. При цьому в якихось звітних періодах собівартість послуг може перевищити суму доходу від їх надання (наприклад, за рахунок таких постійних складових витрат оператора, як амортизація ЕЗС, оренда майданчика тощо).

А якщо звичайна ціна послуги із зарядки електромобілів виявиться нижчою від собівартості такої послуги, чи треба додатково нараховувати зобов’язання з ПДВ на таку різницю?

Ні не треба.

Як ми вже пояснили вище, у розумінні пп. 14.1.71, 14.1.218, 14.1.219, а також п. 188.1 ПК звичайною ціною для визначення бази оподаткування при постачанні самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка, у свою чергу, повинна відповідати ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).

Тому коли йдеться про постачання самостійно виготовленої послуги, то для визначення бази оподаткування має значення рівень звичайних цін на таку послугу, а її собівартість не є важливою.

Якщо собівартість послуги перевищує звичайну ціну такої послуги, то податкова накладна (далі – ПН) на суму перевищення собівартості над звичайною ціною не оформляється (див., наприклад, ІПК ДПС від 06.03.2020 № 965/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).

Також із цього питання є судові рішення на користь платника ПДВ (див., наприклад, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі № 340/760/19).

Як часто оператору ЕЗС слід оформляти ПН?

Порядок оформлення ПН залежить від форми розрахунків покупця за послуги. Розглянемо два варіанти.

Варіант 1. Покупець перераховує плату за послуги прямо на розрахунковий рахунок оператора ЕЗС згідно з договором

Такий порядок розрахунків зазвичай установлений, коли між СГ укладено договори на постачання послуг із зарядки електромобілів. У цьому випадку ПН оформляється згідно із правилом першої події – на дату оплати або на дату оформлення акта наданих послуг (п. 187.1 ПК).

Водночас, коли постачання послуг одному покупцеві здійснюється два і більше разів на місяць, то вважається, що таке постачання має ритмічний характер. У такому разі оператор ЕЗС може оформляти такому покупцеві одну зведену ПН за місяць не пізніше останнього дня місяця, у якому були такі поставки, на весь обсяг поставок за цей місяць. Це випливає з п. 201.4 ПК.

А що робити, коли на дату складання зведеної ПН сума, що надійшла від покупця на рахунок у банку продавця як оплата (передоплата) послуг, перевищить вартість послуг, поставлених цьому покупцеві протягом місяця?

Сума такого перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на цю суму складається ПН у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Зведені ПН оператор ЕЗС оформляє на покупців – як платників, так і неплатників ПДВ.

Варіант 2. Розрахунки за послуги здійснюються через РРО

«Бездоговірні» клієнти зазвичай розраховуються готівкою або за допомогою платіжних карток, а суми таких оплат проводяться через РРО.

У такому разі на підставі Z-звіту за підсумками розрахункових операцій за день оформляється підсумкова ПН на неплатника ПДВ (пп. «а» п. 187.1, п. 187.5 ПК; п. 14 Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307).

Приклад

Підприємство у травні 2023 року придбало ЕЗС для надання послуг із зарядки електромобілів клієнтів. Вартість ЕЗС разом із відповідним ПЗ становила 1 501 176 грн (у т. ч. ПДВ – 250 196 грн). До цієї вартості також включені витрати на монтаж ЕЗС та її наладку.

ЕЗС було встановлено на майданчику біля торговельно-розважального центру, для чого підприємство уклало договір оренди майданчика із власником ТРЦ. Вартість оренди за місяць – 3 000 грн (у т. ч. ПДВ – 500 грн).

Крім того, підприємство уклало договір із постачальником електроенергії та встановило на ЕЗС окремі прилади обліку електроенергії, а також договір на обслуговування з постачальником програмного забезпечення для ведення обліку послуг і розрахунків з клієнтами та постачальником електроенергії для ЕЗС.

Підприємство є платником ПДВ та податку на прибуток, який у 2023 році коригує фінрезультат на всі різниці, передбачені ПК.

У травні ЕЗС введено в експлуатацію. Первісна вартість ЕЗС становила 1 250 980 грн. При введенні ЕЗС в експлуатацію для цілей бухгалтерського та податкового обліку було встановлено СКВ – 5 років (60 міс.), ЛВ – 1 000 грн, амортизовувана вартість – 1 249 980 грн (1 250 980 грн – 1 000 грн), метод амортизації – прямолінійний.

Сума щомісячної амортизації у бухгалтерському та податковому обліку – 20 833 грн (1 249 980 грн : 60 міс.).

Припустимо, що ЕЗС почала працювати в червні. Послуга зарядки надається за плату – 9 грн/1 кВт·год (у т. ч. ПДВ – 1,50 грн). І сума спільного доходу підприємства від надання послуг із зарядки електромобілів за червень становить 180 000 грн (у т. ч. ПДВ – 30 000 грн ), у т. ч.:

• дохід від послуг, наданих СГ, з якими підприємство уклало договори на постачання послуг, дорівнює 60 000 грн (у т. ч. ПДВ – 10 000 грн). При цьому сума оплати, отриманої від таких СГ на поточний рахунок підприємства, становить 63 000 грн (у т. ч. ПДВ – 10 500 грн);
• дохід, отриманий через РРО у вигляді оплати готівкою або платіжною карткою – 120 000 грн (у т. ч. ПДВ – 20 000 грн).

Покажемо в таблиці, як відобразити операції з придбання та експлуатації ЕЗС за травень-червень в обліку оператора.

(грн)