Закон про донорство крові та зміни до КЗпП

З метою адаптації законодавства України до законодавства ЄС прийнято Закон про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові. У зв’язку із цим унесено зміни до законодавства, зокрема:

1. Статтею 124 КЗпП у новій редакції передбачено, що у дні медичного обстеження та донації крові та/або компонентів крові (далі – донація) особа, яка виявила бажання здійснити донацію (далі – донор), звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації (далі – підприємство) незалежно від форми власності із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок власника відповідного підприємства або уповноваженого органу. Безпосередньо після кожного дня донації донору надається день відпочинку зі збереженням середнього заробітку за рахунок власника або уповноваженого органу. За бажанням донора цей день приєднується до щорічної відпустки.

Підставою для звільнення від роботи є довідка, видана донору за місцем медичного обстеження чи донації за формою та в порядку, затвердженими МОЗ (абзац четвертий п. 2 ст. 20 Закону).

2. Новим п. 34. ч. 1 ст. 7 Закону від 02.03.15 р. № 222-VIII передбачено ліцензування заготівлі та тестування донорської крові та компонентів крові незалежно від їх кінцевого призначення, переробка, зберігання, розподіл та реалізація донорської крові та компонентів крові, призначених для трансфузії. 
Крім того, відповідно до нового Закону:

• протягом 3 років із дня введення цього Закону в дію донор може отримувати за донацію крові та/або компонентів крові, призначених для трансфузії, грошову компенсацію, максимально допустимий розмір якої визначається МОЗ (крім заготівлі плазми для фракціонування);
• не пізніше 25.10.21 р. Національний реєстр донорів крові стає частиною електронної системи охорони здоров’я та починає діяти відповідно до ст. 17 цього Закону.

Закон України від 30.09.20 р. № 931-IX набув чинності з 25.10.20 р. («Голос України» від 24.10.20 р. № 196).