• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Судова реформа: що змінилося в трьох кодексах?

Редакція

28.12.2017 3628 0 2

Закон № 2147

Верховною Радою прийнято Закон від 03.10.17 р. № 2147-VIII (далі – Закон № 2147), який вніс зміни до декількох законодавчих актів, а також виклав у новій редакції три дуже важливих для суб'єктів господарювання кодекси:

  • Цивільний процесуальний кодекс (далі – ЦПК);
  • Господарський процесуальний кодекс (далі – ГПК);
  • Кодекс адміністративного судочинства (далі – КАС).

Зміни досить серйозні, а обсяг кожного з оновлених кодексів істотно збільшився. Тому до теми процесуальних змін ми звернемося ще не раз і будемо вам розповідати, як слід застосовувати нововведення на практиці.

Дата набуття чинності змінами

Як зазначено в Прикінцевих положеннях Закону № 2147, він набуває чинності з дня початку роботи Верховного Суду України (ВСУ), визначеного рішенням його пленуму. Такий пленум був проведений 30.11.17 р., і на ньому була названа дата початку роботи ВСУ – 15.12.17 р. (постанова Пленуму ВСУ від 30.11.17 р. № 2).

Таким чином, Закон № 2147 набув чинності з 15.12.17 р.

Судова система

Зміни були внесені до Закону від 02.06.16 р. № 1402-VIII «Про судовий устрій» (далі – Закон № 1402). І тепер судова система складається з трьох ланок (раніше було чотири) (ст. 17 Закону № 1402):

  • місцеві суди;
  • апеляційні суди;
  • ВСУ.

А вищі спеціалізовані суди тепер створюються тільки для розгляду окремих видів спорів:

  • Вищий спеціалізований суд з розгляду інтелектуальних спорів;
  • Вищий антикорупційний суд (ст. 33 Закону № 1402).

Скасовано вищі спеціалізовані суди, які існували раніше, – ВАСУ, ВГСУ і ВССУ. А функції касаційної інстанції виконує тепер ВСУ, де створені відповідні палати (ст. 37 Закону № 1402).

Основні вимоги оновлених КАС, ГПК, ЦПК

Розглянемо найважливіші зміни в трьох кодексах. Для вашої зручності наведемо цю інформацію в табличній формі.

Таблиця

Питання/критерій

Зміст і суть змін

Стаття кодексу

Судова

2

3

КАС

Призначення кодексу

Визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів і встановлює порядок судочинства в адміністративних судах

Ст. 1 КАС

Які суди розглядають адміністративні спори

Як і раніше, адміністративні спори підсудні двом видам судів:
– місцевим загальним судам (як адміністративним судам);
– окружним адміністративним судам.
Розмежування наочної компетенції між цими двома видами судів проводиться згідно з правилами, наведеними у ст. 20 КАС. Як і раніше, спори суб'єктів господарювання із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження їх рішень, дій або бездіяльності підсудні адміністративним судам

Ст. 20 КАС

Юрисдикція та підсудність

Кодекс розрізняє три види юрисдикції:
– наочна (ст. 19–21 КАС);
– інстанція (ст. 22–24 КАС);
– територіальна (ст. 25–30 КАС)

Гл. 2 КАС

Форма судочинства

Судочинство в адміністративних справах ведеться у формі позовного провадження, і тепер розрізняють два різновиди позовного провадження:
– загальне;
– спрощене – застосовується для розгляду справ незначної складності та інших справ, коли пріоритетним є швидке вирішення спору.
Яке саме судочинство використовуватиметься, визначається за декількома критеріями, установленими ст. 12 КАС. А які справи належать до справ незначної складності, сказано в ч. 6 ст. 12 КАС (наприклад, якщо оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого можна заявити вимоги про стягнення грошової суми в розмірі не більше 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (далі – ПМ))

Ст. 12 КАС

Строки для звернення до адміністративного суду

Кодексом установлено такі строки*:
– у загальному випадку – 6 місяців;
– для звернення до суду суб'єкта владних повноважень – 3 місяці;
– якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком – 3 місяці.
Проте законодавством можуть бути передбачені інші (спеціальні) строки для судового оскарження (наприклад, для податкових спорів – 1 095 днів згідно зі ст. 56, 102 Податкового кодексу)

Ст. 122 КАС

* Ці строки обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод або інтересів (з дня виникнення обставин, що дають право на позов), якщо законодавством не встановлено інше.

Вимоги до позовної заяви

Позовна заява повинна містити такі відомості, як:
– найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
– повне найменування (для юросіб) або П. І. Б. (для фізосіб) сторін та інших учасників справи, їх місце перебування/місце проживання, поштовий індекс; ідентифікаційний код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків (або номер і серія паспорта), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
– ціна позову, а також обґрунтований розрахунок суми, яка підлягає стягненню, якщо в позовній заяві містяться вимоги про відшкодування збитку, завданого оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
– зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову проти декількох відповідачів – зміст позовних вимог до кожного з відповідачів
– виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і докази, якими підтверджуються зазначені обставини;
– відомості про застосування заходів досудового врегулювання спорів – у випадку, якщо законом установлено обов'язковий досудовий порядок врегулювання спору;
– відомості про застосування заходів забезпечення доказів або позову проти подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
– перелік документів та інших доказів, які додаються до заяви; список доказів, які не можуть бути подані разом з позовною заявою (за наявності); вказівка на наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додані до заяви;
– у справах з оскарження рішень, дій і бездіяльності суб'єкта владних повноважень – суть скоєних ними порушень прав, свобод, інтересів позивача;
– у справах з оскарження нормативно-правових актів – відомості про застосування вимог оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або приналежність позивача до суб'єктів правовідносини, до яких застосовується або буде застосований цей акт;
– власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не пред'явлено інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом і на тих самих підставах

Ст. 160 КАС

 

Апеляційне оскарження

Апеляційне оскарження проводиться за загальним правилом в апеляційному адміністративному суді. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (раніше скаргу потрібно було подавати через суд, що виніс оскаржуване рішення).
Строк апеляційного оскарження:
– рішення адміністративного суду – 30 днів з моменту вручення повного рішення суду;
– ухвала адміністративного суду – 15 днів з моменту вручення ухвали суду.
Раніше строк на апеляційне оскарження становив 10 днів з моменту вручення ухвали суду

Ст. 292–297 КАС

Касаційне оскарження

Скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судом касаційної інстанції є ВСУ.
Строк для касаційного оскарження – 30 днів з моменту оголошення рішення (або з дня складання повного рішення, якщо було оголошено тільки резолютивну частину). Раніше цей строк становив 20 днів.
Раніше діючий ВАСУ припинив свою діяльність.

Ст. 327–339 КАС

ГПК

Призначення кодексу

Визначає юрисдикцію і повноваження господарських судів і порядок судочинства в господарських справах

Ст. 1 ГПК

Які суди розглядають господарські спори (система судів цієї юрисдикції)

Господарські спори розглядають:
– місцеві господарські суди (перша інстанція);
– апеляційні господарські суди (апеляційна інстанція);
– ВСУ (касаційна інстанція).
Раніше судом касаційної інстанції виступав ВГСУ. З 15.12.17 р. цей суд припинив свою діяльність. Справи з приводу прав інтелектуальної власності розглядаються Вищим судом з питань інтелектуальної власності (ч. 2 ст. 20 ГПК)

Ст. 20, 24, 25, 26 ГПК

Юрисдикція і підсудність

У кодексі виділено три види юрисдикції:
– предметна юрисдикція (ст. 20–23 ГПК);
– інстанційна (ст. 24–26 ГПК);
– територіальна (ст. 27–31 ГПК)

Гл. 2 ГПК

Форма судочинства

Розрізняють два різновиди господарського провадження:
– наказове провадження (ст. 147–160 ГПК);
– позовне провадження (ст. 161–246 ГПК).
Підвидом позовного провадження є спрощене позовне судочинство (ст. 247–252 ГПК)

Розділи 2, 3 ГПК

Строки для звернення до суду з позовом

Звернутися з позовом до господарського суду, як і раніше, можна в рамках загального строку позовної давності – протягом 3 років (ст. 257 Цивільного кодексу, далі – ЦК) або в межах строку спеціальної позовної давності, передбаченого у ст. 258 ЦК

Гл. 19 ЦК

Вимоги до позовної заяви

Вимоги до складання позовної заяви наведені у ст. 162 ГПК. У заяві повинні бути такі відомості:
– найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
– повне найменування (для юросіб) або П. І. Б. (для фізосіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юросіб) або місце проживання/перебування (для фізосіб); поштовий індекс, ідентифікаційний код юрособи в ЄДР (для юросіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізосіб) за його наявності; номер і серія паспорта для підприємців (якщо такі дані відомі позивачеві), зазначення статусу підприємця; відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти;
– зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, а також обґрунтований розрахунок сум, які стягаються або оспорюються;
– зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав та інтересів, передбачених законом або договором, інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у своєму рішенні; якщо позов подають декілька позивачів – зміст позовних вимог кожного з них;
– виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, які підтверджують зазначені обставини; правові підстави позову;
– відомості про застосування заходів досудового регулювання спору – у випадку, якщо законом установлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
– відомості про застосування заходів із забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі застосовувалися;
– перелік документів та інших доказів, які додаються до заяви; перелік доказів, які не можуть бути подані разом з позовною заявою (за наявності); вказівка на наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових та електронних доказів, копії яких подані до заяви;
– попередній (примірний) розрахунок суми судових витрат, які позивач здійснив або передбачає здійснити у зв’язку з розглядом справи;
– підтвердження позивача про те, що він не подав іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом за тими самими обставинами.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору згідно із законом, у позові слід зазначити обставини звільнення позивача від сплати судового збору.
У разі подання позову особою, яка згідно із законом має право на звернення до суду в інтересах іншої особи, у заяві повинні зазначатися підстави для такого звернення.
У позовній заяві можуть зазначатися й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору

Ст. 162 ГПК

 

Оскарження в апеляційному порядку

Строк для апеляційного оскарження: рішення суду – 20 днів з дня його винесення; ухвали – 10 днів з дня її винесення. Раніше строки такого оскарження становили 10 днів і 5 днів відповідно

Ст. 256 ГПК

Оскарження в касаційному порядку

Строк для касаційного оскарження – 20 днів з дня винесення рішення. Раніше строк оскарження становив 20 днів з дня набуття рішенням апеляційного суду законної чинності

Ст. 288 ГПК

Докази і доказування

Доказами можуть бути будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що підтверджують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані можуть установлюватися за допомогою:
– письмових, речових та електронних доказів;
– висновків експертів;
– показань свідків.
Раніше інформація в електронному вигляді і показання свідків не розглядалися як докази в господарському процесі

Ст. 73 ГПК

Штрафи

В оновлений ГПК запроваджені штрафи в розмірі від 1 до 10 ПМ (від 1 762 до 17 620 грн., на 01.01.18 р. ПМ = 1 762 грн.) за такі порушення, як:
– невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від провадження дій, покладених судом на учасників судового процесу;
– зловживання процесуальними правами, дії або бездіяльність з метою перешкодити судочинству;
– неповідомлення суду про неможливість подати докази, затребувані судом, або неподання таких даних без поважних причин;
– невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відгуку на позов, на апеляційну або касаційну скаргу, відповіді на відгук, заперечень іншому учасникові справи у встановлений судом строк;
– порушення заборон, установлених у ч. 10 ст. 188 ГПК (стосується спорів за участі судді).
Якщо зазначені порушення допускаються повторно або систематично, то суд з огляду на конкретні обставини справи стягає з учасника процесу (його представника) або іншої особи штраф у сумі від 5 до 50 ПМ (від 8 810 до 88 100 грн.).
Ухвалу про стягнення штрафу можна оскаржити в апеляційному порядку, звернувшись до суду вищої інстанції.
Проте оскарження такої ухвали не припиняє процедуру розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і не підлягає перегляду. У разі винесення ухвали ВСУ про стягнення штрафу вона не підлягає оскарженню

Ст. 135 ГПК

 

ЦПК

Призначення кодексу

Визначає юрисдикцію і повноваження загальних судів із цивільних спорів, установлює порядок цивільного судочинства

Ст. 1 ЦПК

Якими судами розглядаються цивільні спори

Тепер цивільні спори розглядатимуть:
– місцеві загальні суди (перша інстанція);
– апеляційні суди (апеляційна інстанція);
– ВСУ (касаційна інстанція)

Ст. 23, 24, 25 ЦПК

Юрисдикція і підсудність

Кодекс виділяє три види цивільної юрисдикції:
– наочна і суб'єктна (ст. 19–22);
– інстанційна (ст. 23–25);
– територіальна (ст. 26–32)

Гл. 2 ЦПК

Форма судочинства

Виділяються такі форми судочинства:
– наказове (ст. 160–173);
– позовне (ст. 174–292). Підвидами позовного провадження є загальне і спрощене позовне судочинство (ст. 274–279);
– окреме (ст. 293–350)

Ч. 2 ст. 19 ЦПК

Строки для звернення до цивільного суду

Як і раніше, у разі цивільного спору звернутися з позовом до суду можна в рамках загального строку позовної давності – протягом 3 років (ст. 257 ЦК) або в межах строку спеціальної позовної давності, передбаченої в ст. 258 ЦК

Гл. 19 ЦК

Вимоги до позовної заяви

Відповідно до вимог ЦПК позовна заява повинна містити таку інформацію:
– найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
– повне найменування (для юросіб) або П. І. Б. (для фізосіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юросіб) або місце проживання чи перебування (для фізосіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код ЄДРПОУ (для юросіб) або реєстраційний номер облікової картки платника (для фізосіб) податків при його наявності або номер і серію паспорта для фізосіб – громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної пошти та адреси електронної пошти;
– ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються;
– зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів; якщо позов подано до декількох відповідачів – зміст позовних вимог до кожного з них;
– виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують указані обставини;
– відомості про вжиті заходи досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, у т.ч. якщо законом визначено обов'язковий досудовий порядок врегулювання спору;
– відомості про вжиті заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі проводилися;
– перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; вказівка на докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); вказівка на наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додаються до заяви;
– попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і осікує понести у зв'язку з розглядом справи;
– підтвердження позивача про те, що ним не був поданий інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) із тим же предметом і за тими ж підставами

Ст. 175 ЦК

Апеляційне оскарження

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Раніше апеляційна скарга подавалася через суд першої інстанції, який прийняв осуаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів (раніше – протягом 10 днів), а на ухвалу суду – протягом 15 днів (раніше – протягом 5 днів) із дня його (її) оголошення

Ст. 354, 355 ЦПК

Касаційне оскарження

Касаційні скарги, заяви, клопотання в порядку цивільного судочинства слід направляти до Касаційного цивільного суду у складі ВСУ. Раніше судом касаційної інстанції виступав ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, який із 15.12.17 р. припинив свою діяльність.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом 30 днів із дня його оголошення. Раніше касаційна скарга подавалася протягом 20 днів із дня набуття законної сили рішення (ухвали) апеляційного суду

Ст. 388–391 ЦПК

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали