Ступінь очищення стічних вод визначається від популяційного еквіваленту

Перевірки Держекоінспекції

Вторинний водокористувач здійснює скиди шкідливих речовин у водні об'єкти: чи треба подавати декларацію з екоподатку?

Мінприроди розробило Порядок визначення популяційного еквівалента населеного пункту та Критерії визначення уразливих та менш уразливих зон.

Відповідний наказ від 14 січня 2019 року № 6 набрав чинності 26 лютого 2019 року.

Наказ прийнято з метою визначення популяційного еквівалента населеного пункту, уразливих та менш уразливих зон.

Розроблений Порядок встановлює механізм визначення популяційного еквівалента населеного пункту. Цей еквівалент застосовується для визначення необхідності впровадження централізованого водовідведення у населеному пункті та поступовості запровадження заходів щодо ступеня очищення стічних вод.

Популяційний еквівалент населеного пункту визначатимуть органи місцевого самоврядування за встановленою в наказі формулою у складі місцевих правил приймання стічних вод.

Якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил приймання стічних вод, застосовуються Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення.

Затверджені Критерії застосовуються для встановлення необхідності додаткового очищення стічних вод перед їх скиданням у водні об'єкти та вжиття інших заходів із запобігання евтрофікації та забрудненню водних об'єктів.

Нагадаємо, евтрофікація - збільшення вмісту біогенних речовин у водоймі, що викликає бурхливе розмноження водоростей, зменшення прозорості води і вмісту розчиненого кисню у глибинних шарах внаслідок розкладу органічної речовини мертвих рослин і тварин, а також масову загибель донних організмів (Водний кодекс).

Масив поверхневих вод визнається рішенням органу місцевого самоврядування уразливою зоною, якщо він належить до однієї з трьох категорій:

• природні прісноводні озера, інші прісноводні масиви поверхневих вод, естуарії та прибережні води, в яких спостерігається евтрофікація або які найближчим часом можуть стати евтрофними, якщо не буде вжито запобіжних заходів;
• поверхневі прісні водні об'єкти, призначені для забору питної води, концентрація нітратів в яких перевищуватиме норму, встановлену ДСанПіН 2.2.4-171-10;
• зони, в яких необхідно здійснювати додаткове очищення з огляду на інші вимоги законодавства.

Визначені уразливі зони підлягають перегляду кожні 4 роки та картуванню разом з іншими зонами (територіями), які підлягають охороні згідно з відповідними планами управління річковими басейнами.

Масив прибережних вод або окрема частина внутрішніх морських вод визнається рішенням органу місцевого самоврядування менш уразливою зоною, якщо зворотні води не мають негативного впливу на навколишнє природне середовище через притаманні цьому масиву або частині внутрішніх морських вод морфологічні, гідрологічні або гідравлічні умови.

https://menr.gov.ua/