Щодо реструктуризації валютних кредитів фізосіб

Учора банківський комітет Верховної Ради схвалив два законопроекти щодо реструктуризації валютних кредитів фізосіб.

Перший - № 4004 – урядовий (власне, документ є спільним напрацюванням з НБУ та банківською спільнотою). Другий – № 4004-1 – альтернативний, нардепівський (автори – О. Вілкул з «Опоблоку» та Д. Дзензерський з «Народного фронту»).

Як видається, кабмінівський законопроект більш вдало збалансовує інтереси валютних позичальників і банків, тоді як у депутатському більш ніж помітний крен в бік саме валютних позичальників.

У деяких аспектах ці документи подібні. Зокрема, в частині, що борг валютного позичальника по іпотечному кредиту, взятому на придбання єдиного житла, на 01.01.2015 не має перевищувати 2,5 млн грн; щодо списання 100% боргу учасникам АТО тощо. Проте відмінностей значно більше.

Зокрема, законопроект ім. "Опоблоку" та "НФ" охоплює не лише іпотечні, але й споживчі валютні позики, які забезпечені заставою (тобто йдеться, зокрема, про автокредити) та борг по яким на 01.01.2016 не перевищує 500 тис. грн.

Дія нардепівського документу поширюється на квартири площею до 140 «квадратів» і будинки до 250 «квадратів». В урядовому ж законопроекту є градація: одні умови – для соціального житла (квартир площею до 60 кв.метрів та будинків площею до 120 кв. метрів), інші (менш лояльні) – для несоціального житла (тобто з більшою площею).

Ще один аспект – в урядовому законопроекті передбачена конвертація валютного кредиту в гривневий по курсу на момент реструктуризації, а в депутатському – на 01.01.16 (коли він був 24,0).

У цілому в нардепівському законопроекті прописане більш радикальне списання частини боргу та більш лояльні умови по іншим параметрам.

Так, нардепи пропонують передбачити прощення банками не менш як 2/3 частини реструктуризованої заборгованості. На різницю між сумою заборгованості та сумою прощення за кредитом, банк (інша установа) встановлює норму фіксованої процентної ставки у розмірі 0,01% річних.

Крім того, депутати хочуть зобов’язати кредитора (йдеться як про банки, так й інші фінустанови) змінити форму погашення кредиту, включаючи збільшення строку кредитування: частина щомісячних платежів з обслуговування кредитів повинна не перевищувати 35 відсотків сукупного місячного доходу сім`ї.

Також законопроект передбачає прощення позичальникам штрафних санкцій, які виникли через неналежне виконання ним своїх зобов’язань.

Відповідно до документу, якщо позичальник передає банку заставне майно, то його зобов’язання вважається припиненим – навіть якщо вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимог кредитора.

Щодо урядового законопроекту (який підтримують НБУ та банківська спільнота).

У документі передбачено, що одним з критеріїв для уможливлення реструктуризації має бути відсутність неповерненої простроченої заборгованості в іноземній валюті або погашення її до моменту реструктуризації.

У законопроекті прописана заміна валюти зобов’язань по курсу НБУ на дату реструктуризації з умовою прощення частини боргу:

- позичальникам, які мають єдине житло – не менше 25%;

- позичальникам, які мають єдине соціальне житло (квартири - 60кв.м., будинки 120 кв.м.) - не менше 50%;

- інвалідам 1 групи, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним та сім’ям з дитиною-інвалідом 1 групи, які мають єдине житло - не менше 50%;

- інвалідам 1 групи, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним; сім’ям з дитиною-інвалідом 1 групи, які мають єдине соціальне житло - не менше 70%;

- учасникам АТО, які під час АТО отримали інвалідність 1 групи, які мають єдине житло - не менше 80%, які мають єдине соціальне житло - 100%;

- спадкоємцям учасників АТО, які загинули в АТО - 100%.

Урядовий законопроект передбачає фіксацію протягом 3-х років процентної ставки за реструктуризованим кредитом на рівні тієї, за якою був наданий кредит в іноземній валюті та пропонує ринковий механізм визначення відсоткової ставки, за якою, після спливу 3-річного строку буде обслуговуватись кредит - на рівні українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб у гривні (для депозитів на 12 місяців)+3 %.

Кабмін, як і нардепи, також пропонує прощення позичальникам штрафних санкцій, але лише тих, які виникли через неналежне виконання зобов’язань з 01.01.2014 року.

Законопроект передбачає припинення дії мораторію на звернення стягнення на майно, яке виступає забезпеченням за кредитами фізичних осіб (встановлений законом №1304-VII від 3 червня 2014 року) через 6 місяців, що має забезпечити достатній час позичальникам для подання заяв банкам про реструктуризацію своїх зобов’язань та банкам – для здійснення відповідних операцій.

В урядовому законопроекті немає положення, що якщо позичальник передає банку заставне майно, то його зобов’язання вважається припиненим – навіть якщо вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимог кредитора.

Водночас у документі передбачено, що «ісля проведення реструктуризації у разі відступлення банком за договором відступлення права вимоги та/або договором факторингу іншій установі прав за договором про надання кредиту в іноземній валюті позичальник протягом 30 днів з моменту надіслання повідомлення банком на адресу позичальника, зазначену в кредитному договорі, має пріоритетне право придбати таке право за ціною пропозиції.

Джерело: http://finbalance.com.ua/news/Spisann...