Щодо регульованих ринків та деривативів

Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регульованих ринків та деривативів".

Законопроектом передбачається створити правове поле та врегулювати відносини, пов'язані як з біржовими, так і з позабіржовими деривативами, зокрема, шляхом визначення поняття "деривативи", їх класифікації та основних механізмів укладення деривативів на регульованих ринках та поза ними;

Проектом пропонується врегулювати питання розбудови інфраструктури, необхідної для повноцінного функціонування ринку деривативів, зокрема шляхом імплементації положень регламенту EMIR в частині створення торгового репозиторію та центрального контрагенту, які мають функціонувати відповідно до європейських стандартів.

Документом у відповідності до директив MiFID І/II передбачається запровадити інститут кваліфікованих інвесторів, а також передбачити адаптацію норм, які регулюють професійну діяльність торговця цінними паперами у відповідність до норм зазначеного акта ЄС, трансформуючи їх у повноцінні інвестиційні фірми та розширюючи перелік ліцензійних видів діяльності, які ними можуть здійснюватись.

Проектом пропонується уніфікувати підходи до регулювання діяльності бірж, які здійснюють торгівлю цінними паперами, деривативами, валютними цінностями, товарами та іншими активами шляхом запровадження інституту оператора ринку - особи яка отримує ліцензію на організацію торгівлі такими активами на відповідному ринку.

Законопроектом також передбачається впровадити положення щодо остаточності розрахунків, які базуються на Директиві Європейського Союзу про остаточність розрахунків у платіжних системах та депозитарних системах цінних паперів (98/26/EC) та щодо ліквідаційного неттінгу, які базуються на Модельному законі про неттінг 2006 року, розробленому Міжнародною асоціацією свопів і деривативів (ISDA), а саме:

- положення щодо остаточності розрахунків передбачають, що розпорядження щодо переказу коштів і цінних паперів є безвідкличними після певного моменту, визначеного українським законодавством, та що законодавство стосовно неплатоспроможності не повинно мати зворотної дії на права та обов'язки сторін правочинів щодо деривативів, якщо відповідні розпорядження були надані до або у дату, коли порушується справа про неплатоспроможність відповідної сторони;

- ліквідаційний неттінг дозволяє зменшити розмір взаємних зобов’язань сторін правочинів щодо деривативів (у випадку неплатоспроможності однієї з сторін) до єдиного підсумкового зобов'язання (різниці між обсягами зобов'язань кожної із сторін).

Джерело: http://www.rada.gov.ua/news/Novyny/12...