Звільнення від РРО: поточна ситуація і найближчі перспективи

Не секрет, що з часом планується зобов’язати всіх фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку у разі здійснення розрахунків у готівковій формі проводити операції через касові апарати. Тобто для продажу товарів і надання послуг необхідно буде обов’язково використовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО). Крім того, планується збільшити відповідальність за порушення правил роботи з РРО. Хто сьогодні звільнений від використання РРО і може поки що зітхнути з полегшенням?

Норми законодавства

Існує два види звільнення від використання РРО:

1) повне звільнення, що міститься у ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-В (далі – Закон про РРО);

2) часткове звільнення, що міститься у ст. 10 Закону про РРО. Ця стаття дає змогу певним суб’єктам господарювання не використовувати РРО, але зобов’язує проводити розрахунки з використанням розрахункових книжок (далі – РК) і книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО).

Слід наголосити, що проєктом Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг від 29.08.2019 р. № 1073 (далі – законопроєкт № 1073) та проєктом Закону про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг від 06.09.2019 р. № 1053-1 (далі –законопроєкт № 1053) правила повного звільнення від використання РРО будуть значно оновлені. Тому розглядати правила звільнення від РРО варто з урахуванням можливих нововведень. Згадані законопроєкти уже ухвалені Парламентом і перебувають на підписанні у Президента України. Тож їх упровадження – справа часу.

Повне звільнення

Як було зазначено вище, усі випадки повного звільнення від використання РРО прописані у ст. 9 Закону про РРО. Відповідно до норм цієї статті можуть не використовувати РРО:

1) підприємства, установи й організації усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування під час здійснення торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення), у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ та організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачою відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання (п. 1 ст. 9 Закону про РРО).

Законопроєктом № 1053 планується уточнити це звільнення. Збираються прописати, що таке звільнення не стосується продажу з оформленням касових документів власновироблених ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

2) суб’єкти господарювання під час виконання банківських операцій, крім (п. 2 ст. 9 Закону про РРО):

операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків;
операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів. З цього висновується, що коли особа переказує кошти чи оплачує послуги або товари через IBOX чи інші термінали, які належать комерційним агентам чи небанківським установам, то такий апарат повинен видавати чек РРО;
3) суб’єкти господарювання в разі продажу проїзних і перевізних документів на (п. 4 ст. 9 Закону про РРО):

на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів;
на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю;
4) суб’єкти господарювання в разі продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється в режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (п. 4 ст. 9 Закону про РРО);

5) суб’єкти господарювання в разі продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних заходів (п. 4 ст. 9 Закону про РРО);

6) фізособи в разі здійснення торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках (п. 9 ст. 9 Закону про РРО);

7) у разі продажу суб’єктами господарювання в кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати. Щоб отримати звільнення, питома вага продажу такої продукції в суб’єкта господарювання має становити понад 50% загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення (п. 10 ст. 9 Закону про РРО);

8) у разі продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену (п. 10 ст. 9 Закону про РРО);

9) у разі продажу суб’єктами господарювання в їдальнях і буфетах загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв (п. 11 ст. 9 Закону про РРО);

10) суб’єкти господарювання, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються. На сьогодні це стосується тільки гуртової торгівлі, а з набуттям чинності законопроєктом № 1053 це буде стосуватися також продажу через склади, місця зберігання товарів тощо;

11) у разі продажу фізособами-підприємцями, які відповідно до ПКУ належать до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО, продаючи товари (надаючи послуги) (п. 6 ст. 9 Закону про РРО).

devisu.ua